ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6117/26
провадження № 2/753/8890/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У С Т А Н О В И В:
У березі 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.
Позов обґрунтовано тим, що з 16 листопада 2007 року сторони перебувають у шлюбі, від якого мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, через різність характерів та поглядів зникло почуття кохання та поваги один до одного, вони перестали розуміти один одного, спільно вирішувати основні питання життєдіяльності сім`ї, в них відсутнє взаєморозуміння, взаємна допомога та підтримка, внаслідок чого вони не підтримують подружні шлюбні відносини. Сторони фактично припинили подружні відносини, не мають наміру примиритися. Вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечить його інтересам, примирення неможливе.
Ухвалою від 31.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляд справи; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
15.04.2026 до суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідачка заперечень щодо розірвання шлюбу не має.
25.05.2026 відповідачка подала клопотання про відкладення розгляду справи, у якому зазначила, що неправильно зрозуміла суть позову, у зв`язку з цим просить надати строк на примирення.
25.05.2026 представник позивача - адвокат Грецьких Є.О. подала клопотання, у якому просила розгляд справи проводити без участі сторони позивача. Просить покласти судові витрати на відповідача.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 25.05.2026 суд задовольнив клопотання відповідачки та відклав розгляд справи до 24.06.2026.
22.06.2026 до суду від Відповідачки надійшло клопотання про зупинення розгляду справи у зв`язку з мобілізацією позивача. На обґрунтування клопотання зазначила, що перебування Позивача на військовій службі у складі Збройних Сил України повністю унеможливлює процес нашого примирення, позбавляє нас можливості особисто поспілкуватися без стороннього впливу, обговорити умови збереження родини та укласти мирову угоду. Наявність у Позивача представника (адвоката) не може замінити особисту участь сторони у сімейних правовідносинах, оскільки питання збереження шлюбу стосується виключно особистих немайнових прав подружжя.
24.06.2026 відповідачка подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю позиції сторони позивача щодо зупинення провадження у справі.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 24.06.2026 суд задовольнив клопотання відповідачки та відклав розгляд справи до 08.07.2026.
24.06.2026 до суду від представника позивача - адвоката Грецьких Є.О. надійшло заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. На обґрунтування заперечення зазначила, що позивач має належним чином уповноваженого представника, який здійснює захист його прав та інтересів у судовому процесі в повному обсязі. Позивач особисто висловлює свою волю проти зупинення провадження та підтверджує прагнення до подальшого розгляду справи через свого представника.
07.07.2026 до суду від представника позивача - адвоката Грецьких Є.О. повторно надійшло заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, у якому представник просить продовжити розгляд справи по суті.
Відповідачка в судове засідання 08.07.2026 не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надходили, про причини неявки не повідомила.
Суд розглянув справу за відсутністю сторін за наявними у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Щодо можливості розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідачка просить зупинити провадження у справі у зв`язку з мобілізацією позивача до лав ЗСУ.
Представник позивача заперечує щодо зупинення провадження у справі, оскільки представництво позивача у суді здійснює адвокат і позивач просить проводити розгляд справи.
Під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні (п. 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 754/947/22).
У справі що розглядається, інтереси позивача (військовослужбовця) представляє адвокат. Представник позивача не заперечує факту мобілізації позивача до лав ЗСУ, заперечує щодо зупинення провадження у справі та висловлює прагнення продовжувати розгляд справи, тому Суд враховує та застосовує до спірних правовідносин п. 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 в аспекті відмови у зупиненні провадження провадження у справі, враховує волевиявлення позивача (військовослужбовця), яке відображене у клопотанні поданого його представником, і який наполягає на продовженні розгляду справи, та продовжує здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна підлягає задоволенню з огляду на таке.
16 листопада 2007 сторони зареєстрували шлюб.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Суд враховує висновок про застосування норми статті 111 СК України, викладений у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 456/848/16, що за змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов`язком.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про надання строку на примирення, оскільки відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов подано 13 березня 2026 року, після його подання до ухвалення рішення пройшло 4 місяці, однак позиція позивача щодо можливості примирення з відповідачкою не змінилася.
З`ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, обставини, викладені у позові, суд вважає, що спільне життя подружжя та подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, що має істотне значення, тому слід розірвати шлюб.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складається з судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись нормами ст. 133, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 16 листопада 2007 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва, про що 16 листопада 2007 року складено відповідний актовий запис № 1481.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 28.07.2026.
Суддя В.М. Маркєлова