Справа № 542/420/26
Провадження № 2/542/451/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
27 липня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Журавель О..В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання автомобіля спільною сумісною власністю подружжя та стягнення 1/2 частини вартості автомобіля,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивачки - адвокат Новікова-Фесенко М.О. звернулась до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою, у якій просила: визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на 1/2 частину об`єкта права спільної сумісної власності подружжя, а саме: на транспортний засіб марки RENAULT MEGANE, VIN код НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , тип ТЗ: загальний легковий універсал, рік випуску 2013, колір чорний, об`єм двигуна 1461 та стягнути зі ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 1/2 ринкової вартості транспортного засобу RENAULT MEGANE, VIN код ТЗ НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_3 , тип ТЗ: загальний легковий універсал, рік випуску 2013, колір чорний, об`єм двигуна 1461 у розмірі 190 000,00 грн.
В обґрунтування вимог зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуваючи у шлюбі, придбали транспортний засіб RENAULT MEGANE, VIN код ТЗ НОМЕР_5 . номерний знак НОМЕР_6 . тип ТЗ: загальний легковий універсал, рік випуску 2013, колір чорний, об`єм двигуна 1461, за кошти, які були їм подаровані на весілля.
Зазначений транспортний засіб було придбано під час шлюбу, за кошти, які відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України є спільною сумісною власністю подружжя, незалежно від того, на чиє ім`я його зареєстровано.
Вказала, що сімейне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не склалося, внаслідок чого 17.09.2025 шлюб між сторонами було розірвано.
Зауважила, що після припинення шлюбних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , спілкування фактично було припинено. Відповідач одноосібно володів, користувався та розпоряджався зазначеним транспортним засобом, не погоджуючи з позивачем, будь- які дії щодо нього.
Зазначила, що позивачці стало відомо про те, що ОСОБА_1 без її згоди відчужив (продав) транспортний засіб RENAULT MEGANE, VIN код ТЗ НОМЕР_5 . номерний знак НОМЕР_3 , тип ТЗ: загальний легковий універсал, рік випуску 2013, колір чорний, об`єм двигуна 1461, чим фактично позбавив позивачку можливості реалізувати своє право власності на частину спільного майна подружжя.
Вказала, що з метою визначення ринкової вартості спірного транспортного засобу ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ПРОФ ПЛЮС ЕКСПЕРТ». За результатами проведеної оцінки ТОВ «ПРОФ ПЛЮС ЕКСПЕРТ» було видано довідку № 30 від 31.12.2025, відповідно до якої ринкова вартість транспортного засобу RENAULT MEGANE, VIN код ТЗ НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 станом на 25.12.2025 становить 380 000,00 грн.
Вважала, що таким чином, частка ОСОБА_1 становить 190 000,00 грн.
У поданому 03.04.2026 відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 30.06.2022 ним придбано автомобіль марки Chevrolet Aveo, 2008 року випуску, VIN- код НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_6 , свідоцтво НОМЕР_8 . На придбання зазначеного транспортного засобу були використані, зокрема, грошові кошти, подаровані на весілля 08.06.2022, однак більшу частину коштів на його купівлю було надано відповідачу його батьком - ОСОБА_3
01.06.2023 між ним (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 5346/2023/3853194, відповідно до якого у власність покупця передано транспортний засіб: Chevrolet Aveo, 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_7 .
Вказав, що того ж дня, 01.06.2023, між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 5346/2023/3853554, згідно з яким у власність відповідача перейшов транспортний засіб: Renault Megane, 2013 року випуску, VIN -код НОМЕР_5 . При цьому, наголосив, що коштів, отриманих від продажу автомобіля Chevrolet Aveo, було недостатньо для придбання автомобіля Renault Megane, з огляду на різницю у вартості, технічному стані, класі та інших характеристиках транспортних засобів.
У зв`язку з цим він був змушений позичити кошти у третьої особи, оскільки наявний рівень доходів сім`ї не давав можливості придбати транспортний засіб вищої вартості. Зазначені грошові кошти після розірвання шлюбу були повернуті ним самостійно за рахунок коштів, отриманих від подальшого відчуження транспортного засобу (Renault Megane, 2013 року випуску), з огляду на відсутність інших реальних джерел для виконання зобов`язання.
Зауважив, що отримана сума та відповідна частка, яка підлягала передачі позивачці, останню не влаштувала, у зв`язку з чим вона ініціювала штучне збільшення розміру вимог шляхом проведення оцінки ринкової вартості транспортного засобу та заявлення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу. Вказав, що позивачкою не враховано, що частина коштів на придбання автомобіля Renault Megane була залучена ним на умовах позики, яка була повернута ним самостійно після припинення шлюбних відносин.
Зазначив, що згідно із сервісом AUTO.RIA (https://auto.ria.com/) фактична ринкова вартість транспортного засобу Renault Megane, 2013 року випуску, становить від 280 000,00 грн до 350 000,00 грн та наголосив, що при визначенні ринкової вартості в розмірі 380 000,00 грн., згідно із довідкою від 31.12.2025 № 30, доданою позивачкою до позову, не було враховано фактичний технічний стан автомобіля, рівень його зносу, наявність пошкоджень, необхідність проведення ремонтних робіт та інші істотні обставини, що безпосередньо впливають на реальну вартість транспортного засобу.
Зауважив, що він не заперечує самого факту наявності у позивача права на частку у спільному майні подружжя та не ухиляється від виконання відповідного обов`язку. Однак, заявлений позивачкою розмір грошових вимог є завищеним, економічно необгрунтованим та таким, що не відповідає реальним обставинам придбання і відчуження спірного майна. Зокрема, значна частина коштів, використаних для придбання первісного транспортного засобу, була отримана відповідачем у вигляді подарунку від батька, а також частково сформована за рахунок коштів, подарованих на весілля. У подальшому придбання іншого транспортного засобу Renault Megane, 2013 pоку випуску здійснювалось із залученням позикових коштів, які були повернуті ним одноособово, без участі позивачки.
Вказав, що вживав заходів до мирного врегулювання спору, пропонував позивачці врегулювати питання поділу майна без звернення до суду, у тому числі шляхом виплати відповідної частки від фактично отриманих коштів. Однак, позивачка свідомо відмовилась від досудового врегулювання спору та обрала шлях судового розгляду, одночасно штучно збільшивши розмір позовних вимог.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі (а.с. 22).
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 травня 2026 року витребувано від Територіального сервісного центру МВС №5346 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи щодо перереєстрації транспортного засобу RENAULT MEGANE, VIN код НОМЕР_5 на підставі договору купівлі продажу 5346/2025/5374480 від 29.05.2025 (а.с. 64-65).
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 08 червня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 84).
Позивачка та її представник у судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. До суду від представника позивачки - адвоката Новікової-Фесенко М.О. надійшла заява про проведення судового засідання у її відсутності.
Відповідач у судове засідання також не з`явився, повідомлявся належним чином. У своєму відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без його участі. Під час вирішення позовних вимог по суті покладався на розсуд суду, з урахуванням доводів, викладених у своєму відзиві.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу 5346/2023/3853194 транспортного засобу від 01.06.2023, ОСОБА_1 передав у власність покупця ОСОБА_4 транспортний засіб: Chevrolet Aveo, 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_7 . За домовленістю сторін ціна транспортного засобу становить 100 000,00 грн ( а.с. 43).
Згідно з договором купівлі-продажу 5346/2023/3853554 транспортного засобу від 01.06.2023, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_5 транспортний засіб Renault Megane, 2013 року випуску, VIN -код НОМЕР_5 . За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 40 000,00 грн (а.с. 44).
Відповідно до договору купівлі-продажу 5346/2025/5374480 транспортного засобу від 29.05.2025, продавцем ОСОБА_1 передано у власність ОСОБА_6 транспортний засіб RENAULT MEGANE, VIN код ТЗ НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_3 . За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 80 000,00 грн (а.с. 45, 73).
Як вбачається з претензії ОСОБА_1 до ОСОБА_2 від 22.07.2025, позивачка пропонувала відповідачу сплатити їй частину ринкової вартості транспортного засобу RENAULT MEGANE, VIN код ТЗ НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_3 (а.с. 6). Вказану претензію відповідачу вручено 24.07.2025 (а.с. 8).
Згідно з рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17.09.2025, яке набрало законної сили 18.10.2025, розірвано шлюб, зареєстрований 08.06.2022 Новосанжарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції (м. Суми) між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 57 (а.с. 5).
Як вбачається з довідки, виданої експертом - оцінювачем ОСОБА_8 № 30 від 31.12.2025, провівши аналіз ринку колісних транспортних засобів, на замовлення ОСОБА_1 на підставі договору № 31122025 від 31.12.2025, для надання інформації стосовно орієнтовної ринкової вартості подібного за своїми технічними характеристиками автомобіля, згідно з абзацем 4 ст. 4 Закону України « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», орієнтовна ринкова вартість колісно- транспортного засобу RENAULT MEGANE, ДНЗ НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1461 см.куб, VIN НОМЕР_5 рік випуску 2013 станом на 31.12.2025 складає 380 000,00 грн (а.с. 10).
Відповідно до довідки про доходи від 01.04.2026, виданої директором приватної Агрофірми «АГРОТЕХНОЛОГІЯ», ОСОБА_2 займає посаду - підсобний робітник. Загальна сума доходу за період із серпня 2025 року по березень 2026 року, включно, без урахування аліментів, становить 52 056,28 грн (а.с. 57).
Надавши оцінку дослідженим письмовим доказам, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивачка та відповідач перебували у шлюбі з 08.06.2022 по 18.10.2025, що вбачається зі змісту рішення Київського районного суду м. Полтави від 17.09.2025.
Сторонами під час перебування у шлюбі було придбано автомобіль Chevrolet Aveo, 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_7 , який був зареєстрований за позивачем 30.06.2022 підрозділом МВС ТСЦ 5346 та який у подальшому було продано 01.06.2023 на підставі договору купівлі - продажу транспортного засобу № 5346/2023/3853194.
У той же день 01.06.2023 було придбано автомобіль Renault Megane, 2013 року випуску, VIN -код НОМЕР_5 .
Таким чином, вказаний транспортний засіб сторонами було придбано під час перебування у шлюбі.
Разом з тим, відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву не заперечував, що вказаний автомобіль є спільним сумісним майном, однак не визнав його вартість, що зазначена у позові у розмірі 190 000,00 грн та вважав, що така вартість є завищеною. В той же час, при вирішення позовних вимог покладався на розсуд суду.
Крім того встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивачці не було відомо про відчуження відповідачем 29.05.2025 цього транспортного засобу та, відповідно, згода, позивачки на відчуження спірного автомобіля не надавалася.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 61 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не передбачено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21
грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Цей підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.10.2020 року у справі № 483/812/19 ( провадження № 61-20774св19 ).
Відповідно до довідки № 30 від 31.12.2025, виданої ТОВ «ПРОФ ПЛЮС ЕКСПЕРТ» орієнтовна ринкова вартість колісно-транспортного засобу RENAULT MEGANE, VIN код ТЗ НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_3 , тип ТЗ: загальний легковий універсал, рік випуску 2013, колір чорний, об`єм двигуна 1461 станом на 31.12.2025 становить 380 000,00 грн (а.с. 10).
Відповідачем не надано доказів на підтвердження дійсної вартості спірного транспортного засобу та не спростовано належними доказами визначений оцінювачем розмір його вартості та правом ініціювання перед судом призначення відповідної експертизи для з`ясування таких обставин відповідач не скористався.
Договірна ціна, зазначена у договорі купівлі-продажу не відображає ринкової ціни транспортного засобу.
В свою чергу, надані відповідачем фото із зображенням автомобілів та зазначенням їх вартості продажу не спростовують висновок експерта-оцінювача щодо вартості автомобіля, який належав сторонам, оскільки його ринкову вартість було проведено на засадах незалежної оцінки майна у порядку, визначеному законом та суб`єктом, який має відповідну кваліфікацію, підтверджену документально (а.с. 11).
При цьому, надані відповідачем фото із сайту не відображають повної та вичерпної інформації щодо аналогічних пропозицій, можуть бути вибірковими, у зв`язку з чим не надають суду можливості самостійно встановити дійсну ринкову вартість автомобіля.
Будь- яких доводів щодо неспроможності висновку експерта- оцінювача щодо встановлення ринкової вартості транспортного засобу, відповідач не наводив.
Інших доказів за правилами ст.76-81 ЦПК України відповідачем не надано. У зв`язку з чим його доводи про штучне збільшення позовних вимог не заслуговують на увагу суду.
У ході розгляду справи не встановлено наявності згоди позивачки на відчуження спірного автомобіля, а тому виходячи з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна, суд доходить висновку, що позивачка має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна.
Таким чином, враховуючи, що спірний транспортний засіб сторонами придбано за час перебування в зареєстрованому шлюбі та він належить до спільного майна подружжя, відповідач здійснив його продаж без отримання згоди позивачки, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 190 000,00 грн в рахунок компенсації вартості 1/2 частини спірного транспортного засобу, виходячи з його ринкової ( дійсної ) вартості,
Поряд з цим, підстав для відступу від принципу рівності часток подружжя у праві спільної сумісної власності, визначених домовленістю між ними або шлюбним договором, а також положеннями ст. 70 СК України, судом не встановлено.
Надаючи оцінку іншим доводам відповідача, наведеним у відзиві на позовну заяву, суд зауважує, що за правилами ст. 77 ЦПК України факт укладання правочину, з якого виникає боргове зобов`язання, в інтересах сім`ї та використання одержаного за таким правочином в інтересах сім`ї є предметом доказування у справі.
В свою чергу, обов`язок доказування та подання доказів за змістом статей 12, 81 ЦПК України покладається на сторону, яка посилається на такі обставини як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ураховуючи наведені норми, суд вважає недоведеними обставини, на які посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень, зокрема, в частині отримання грошових коштів у подарунок від батька, за рахунок яких було придбано автомобіль Chevrolet Aveo, 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_7 та в частині залучення позикових коштів для придбання автомобіля RENAULT MEGANE, VIN код ТЗ НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_3 , а також їх одноособового поверення відповідачем.
Такі обставини не були підтверджені жодним доказом.
Згідно зі статтею 82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином вимога позивачки про стягнення з відповадача 1/2 ринкової вартості транспортного засобу RENAULT MEGANE у розмірі 190 000,00 грн є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Водночас, вирішуючи вимогу позивачки про визнання за нею права власності на частину автомобіля як на об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, суд вважає необхідним зазначити таке.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року в справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 42), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (пункт 5.31), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21).
Суд зауважує, що при розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя, стягнення частини компенсації вартості спільного майна, що було відчужено не в інтересах сім`ї, встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції
спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Більше того, відповідне судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна, і для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідним. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна чи стягнення компенсації частки його вартості.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 523/14489/15-ц у постанові від 23 січня 2024 року.
За таких обставин суд вважає, що вимога про визнання за ОСОБА_1 права власності на частину автомобіля RENAULT MEGANE як на об`єкт права спільної сумісної власності подружжя не є ефективним способом захисту прав позивачки, з огляду на що у цій частині позову слід відмовити.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76).
Представник позивачки просила стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн.
Представництво інтересів позивачки під час судового розгляду цієї справи здійснювала адвокат Новікова-Фесенко Мар`яна Олександрівна на підставі договорів про надання правничої (правової) допомоги від 15.07.2025 та 30.12.2025.
Відповідно до акту виконаних робіт № 1 від 15.07.2025 за договором про надання правничої допомоги адвокатом надано послуги правової допомоги ОСОБА_1 , а саме: надання юридичної консультації, складання претензії - 3 000,00 грн (а.с. 108).
Згідно з актом виконаних робіт № 2 від 17.12.2025 адвокатом надано послуги правової допомоги Скляр С.С., а саме: складення адвокатського запиту до ТСЦ 5346 - 2 000,00 грн (а.с. 108 зворот).
Як вбачається з акту виконаних робіт № 1 від 30.12.2025 адвокатом надано послуги правової допомоги ОСОБА_1 під час супроводу справи, а саме: надання юридичної консультації, узгодження правової позиції - 2 000,00 грн, опрацювання нормативно- правової бази для складення позову, складання позову, заяви про витребування доказів - 6 000,00 грн (а.с. 105).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, що здійснив позивач, суд виходить з вимог ст. 133, 137, 141 ЦПК України, згідно з якими судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову суд покладає на відповідача.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові по справі № 755/9215/15-ц, зроблено висновок, згідно з яким ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись положеннями статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Крім того, суд враховує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 07.12.2022 по справі № 873/96/22 під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятоюстатті 129 ГПК України, а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, обумовленої договором про надання правової допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та обсягу виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та доходить висновку про те, що сума витрат на правову допомогу у цій справі, яка відповідає критеріям дійсності та реальності, а також принципам справедливості, пропорційності та верховенства права становить 6 000,00 грн.
На підставі положень ст. 141 ЦПК України вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263- 265, 352 ЦПК України, суд - ,
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання автомобіля спільною сумісною власністю подружжя та стягнення 1/2 частини вартості автомобіля - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 190 000,00 (сто дев`яносто тисяч грн 00 коп) грн компенсації вартості 1/2 частини автомобіля RENAULT MEGANE, VIN код НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , тип ТЗ: загальний легковий універсал, рік випуску 2013, колір чорний, об`єм двигуна 1461.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 на користь позивачки ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн (шість тисяч грн 00 коп).
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ;
представник позивачки: ОСОБА_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.
Повне рішення проголошено 27.07.2026.