Справа № 755/7619/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2026 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Левицька Я.К., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» через систему «Електронний суд» звернулось до Дніпровського районного суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договорами.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 01.06.2026 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
Ознайомившись із матеріалами поданої позовної заяви, суд дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги ЦПК України при зверненні з даним позовом до суду.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Як вбачається з позовної заяви (нова редакція) Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договорами, а саме:
- за договором про споживчий кредит № 5149922 від 25.08.2021, який укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 ;
- за договором позики № 949849 від 02.10.2021, який укладений між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 ;
- за договором позики № 77537265 від 12.09.2021 року, який укладений між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Зазначені договори є різними і не пов`язаними між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами. Вирішення спору стосовно одного договору не вплине на вирішення спору за іншими договорами, у зв`язку з чим заявлені позивачем вимоги не є основними та похідними.
Згідно з ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.
Отже, законодавець визначив, що роз`єднання позовних вимог є правом суду, а не обов`язком, натомість дотримання правил об`єднання позовних вимог є обов`язком позивача.
До матеріалів позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн, тобто за мінімальною ставкою, визначеною Законом України «Про судовий збір», виходячи з ціни позову.
Оскільки заявлені позивачем позовні вимоги не пов`язані між собою, то встановити за яку саме вимогу, тобто стягнення за яким з двох договорів, сплачений судовий збір суд не вправі тому, що визначення цієї пріоритетності є виключним правом позивача, що в свою чергу позбавляє суд можливості з власної ініціативи роз`єднати позовні вимоги, виділивши об`єднані вимоги за різними та невзаємопов`язаними між собою договорами в самостійні провадження.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, тому наявні підстави для застосування п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, за приписами якого заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Частиною сьомою статті 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 2, 4, 185, 188, 258-261, 353, 354 ЦПК України,
УХВАЛИЛА:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами- повернути.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Суддя Я.К. Левицька