ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9150/26 Справа № 212/9590/19 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
28 липня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.
заслухавши доповідь судді доповідача Бондар Я.М. по апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Лівицький Олександр Миколайович, на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2022 року у цивільній справі № 212/9590/19 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
В С Т А Н О В И В
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2022 року позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» суму заборгованості по оплаті за централізоване опалення за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 жовтня 2013 року по 01 вересня 2019 року у розмірі 35 113, 24 гривень, сума індексу інфляції у розмірі 12 975, 90 гривень, 3 % річних у розмірі 2 771, 75 гривень, а всього 50 860 (п`ятдесят тисяч вісімсот шістдесят) гривень 89 копійок, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 921 гривень 00 копійок.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Лівицький Олександр Миколайович, звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Разом з тим, апеляційна скарга подана після закінчення строків на апеляційне оскарження, установлених статтею 354 цього Кодексу, у зв`язку з чим апелянт ставить питання про його поновлення.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку апелянтка посилається на те, що копію оскаржуваного рішення отримала лише 04.06.2026 року.
Позивачем АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до Дніпровського апеляційного суду надіслано заперечення щодо відкриття апеляційного провадження, поновлення строку на апеляційне оскарження та прийняття нових доказів.
В поданій заяві позивач посилається, зокрема, на те, що відповідачка не може посилатися на необізнаність щодо розгляду справи або існування судового рішення, оскільки апелянтка реалізувала своє право на професійну правничу допомогу, звернувшись до суду через адвоката із заявою про перегляд заочного рішення. Саме адвокат визначав правову позицію, формував заперечення та мав забезпечити подання всіх доказів.
Також, від ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Лівицький Олександр Миколайович, надійшла заява, в якій сторона посилається на те, що усі конверти надіслані на адресу апелянтки були повернуті та не є доказом належного повідомлення сторони про час та місце розгляду справи, також зазначає про ненадання належної правничої допомоги попереднім представником, у зв`язку з чим просить прийняти зазначену заяві та задовольнити подану апеляційну скаргу, скасувавши рішення суду першої інстанції.
Згідно статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Згідно з п. 1, 2 ч. 2 ст. 357 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Як встановлено матеріалами справи, позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за комунальні послуги з ОСОБА_1 у листопаді 2019 року.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2013 року по вересень 2019 року в сумі 35 113,24 гривень, інфляційні витрати - 12 975,90 гривень, 3% річних - 2 771,75 гривень, всього 50 860,89 гривень та судовий збір у розмірі 1921,00 гривень.
20 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення, за результатами розгляду якої постановлено рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2022 року, яке оскаржується стороною.
Судова кореспонденція щодо розгляду справи направлялась на адресу ОСОБА_1 , зазначену стороною в заяві про перегляд заочного рішення, а саме: АДРЕСА_2 .
Порядок вручення судової кореспонденції визначено Главою 7 ЦПК України.
Так, згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , звертаючись до суду зазначила адресу: АДРЕСА_2 , та не надала заяву про зміну місця проживання, у зв`язку з чим кореспонденція суду, направлена на цю адресу вважається доставленою, навіть якщо сторона, за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Тобто, відповідачка повідомлялась про розгляд справи належним чином, про що свідчать поштові конверти повернуті на адресу суду з позначкою адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 117, 124, 133).
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Разом з тим, обставин зазначених у п. 2 ч.2 ст. 358 ЦПК України (обставин непереборної сили) скаржником наведено не було.
Також, колегія суддів звертає увагу, що повідомлення відповідачки про розгляд справи здійснювалося за поштовою адресою, зазначеною в заяві про перегляд заочного рішення, яка відповідає адресі, зазначеній апелянткою в її апеляційній скарзі.
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий суд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини.
ЄСПЛ у справах «Салов проти України», п. 93, «Сутяжник» проти Росії», п. 38 підкреслює, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Оскільки, з дня ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції минуло чотири роки.
Разом з тим, ОСОБА_1 провадженням у її справі не цікавилася, доказів на підтвердження виникнення обставин непереборної сили, що стали перешкодою для подання апеляційної скарги, апелянткою не надано, тому наявні передбачені ч. 2 ст. 358 ЦПК України підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 357, 358 ЦПК України, суд,
У X В А Л И В
Відмовити ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Лівицький Олександр Миколайович, у відкритті апеляційного провадження по апеляційній скарзі на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2022 року у цивільній справі № 212/9590/19 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.
Апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернути особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: