Справа № 186/121/26
УХВАЛА
28 липня 2026 року м.Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Янжули С.А.,
при секретарі - Лиман Н.П.,
з участю:
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Пікуліна Р.М.,
представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України - Лукашова Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шахтарському в режимі ВКЗ цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шахтарська міська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої виступає її законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
ВСТАНОВИВ :
23 січня 2026 року в провадження Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шахтарська міська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої виступає її законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Заявник просить суд встановити факт, що вона та військовослужбовець ОСОБА_6 , який зник без вісті 29 січня 2025 року під час несення служби в лавах ЗСУ, проживали однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу.
Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України, в судовому засіданні заявив клопотання про залишення заяви без розгляду, оскільки в даній справі наявний спір про право. Відповідно до витягів з РАЦСу у ОСОБА_7 є родичі, які мають право на одноразову допомогу. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, це справа про підтвердження наявності чи відсутності факту юридичного значення, про відсутність спору про право. Встановлення факту проживання однією сім`єю впливає на права та обов`язки, адже сама особа, яка встановлює факт проживання однією сім`єю, може в судовому порядку оголосити особу померлою. Якщо особа вважається безвісті відсутньою, на підставі постанови №884, на його забезпечення мають право батьки. Постає питання про спір про право, представник на цьому наголошує.
Заявник заперечувала проти задоволення клопотання, так як це затягування розгляду справи, встановлення факту їй необхідне для того, щоб вона могла самостійно, від свого імені, розшукувати свого чоловіка.
Представник заявника категорично заперечував проти клопотання заінтересованої особи, вважає, що повинен існувати конкретний конфлікт між особами щодо відповідного суб`єктивного права і мають бути конкретні заінтересовані особи, які це право оспорюють. Жодна з осіб такого клопотання не заявляла, з переліку витягу, який був оголошений судом. Це припущення представника Міністерства оборони стосовно можливого отримання грошових коштів заявником. Його клопотання нічим не підтверджене та необґрунтоване, представник просто сказав гіпотетично, що існує спір про право, але це потрібно доводити певними обставинами, певними доказами. Як наголошує його довіритель, у неї не має бажання отримувати якісь виплати, вона, як дружина, хоче встановити даний факт для того, щоб самостійно розшукувати свого чоловіка, який зник безвісті. На даний час у неї виникають перепони в його розшуку.
Інші учасники судового провадження в судове засідання не з`явилися, про дату розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Вислухавши заявника, її представника, представника Міністерства оборони України, вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом, заявник просить суд встановити факт того, що вона військовослужбовець ОСОБА_6 , який зник без вісті 29 січня 2025 року під час несення служби в лавах ЗСУ, проживали однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу.
Судом встановлено, що зниклий без вісті під час несення військової служби ОСОБА_6 має батьків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до положень ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ст.294 ЦПК України з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Перелік фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути встановлені в судовому порядку, визначений в частині першій статті 315 ЦПК України.
Разом з тим, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 виплата визначеним особам грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) щодо військовослужбовців, зниклих безвісти, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно. Виплата грошового забезпечення здійснюється особі (особам), визначеній (визначеним) військовослужбовцем в особистому розпорядженні, складеному на випадок захоплення в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, про виплату грошового забезпечення особі (особам) за його вибором із зазначенням розмірів часток таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону), та особам, зазначеним в абзацах четвертому і п`ятому пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - визначені особи).
Згідно Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України або захоплених заручниками, а також зниклих безвісти за особливих обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2023 року № 1207, виплата грошового забезпечення здійснюється членам сімей осіб рядового і начальницького складу, зокрема дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з особою рядового і начальницького складу, або законним представникам чи усиновлювачам дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку) такої особи, а також особам, які перебувають на утриманні осіб рядового і начальницького складу, або батькам рівними частками, якщо особа рядового і начальницького складу не перебуває у шлюбі і не має дітей.
Згідно ч.2 ст.46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Відповідно до постанови КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168 розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, у рівних частках.
Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон №2011-XII) встановлено перелік осіб, які мають право на призначення та отримання ОГД.
Згідно зі ст. 16-1 Закону України №2011-XII право на ОГД мають: батьки, один із подружжя (який не одружився вдруге), неповнолітні діти та утриманці загиблого. Утриманцями є члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-XII.
В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 3515-IX було оновлено редакцію вказаної статті і викладено її у наступній редакції, де до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім?єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"».
Судом з`ясовано, що у зв`язку із встановленням факту проживання заявника однією сім`єю, як чоловіка та дружини, з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу, може виникнути спір про право з іншими членами сім`ї зниклого без вісті військовослужбовця ОСОБА_6 , зокрема на розмір, частки грошових виплат, компенсацій, передбачених чинним законодавством, тощо.
Таким чином, із заяви вбачається, що в даному випадку виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Абзацом 3 пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" передбачено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Спір про право в окремому провадженні - це конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Відповідно до положень ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Частиною 6 ст.294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).
Звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, особа, відповідно до вимог ст. 318 ЦПК України, вказує мету встановлення юридичного факту, яка дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи зумовлює він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування.
Закон надає юрисдикції суду встановлювати факти, що мають юридичне значення, але при певних умовах: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких неможливо без судового втручання.
Враховуючи, що між заявником та іншими членами сім`ї військовослужбовця ОСОБА_7 , який зник без вісті під час несення служби в лавах ЗСУ, може виникнути спір, пов`язаний з отриманням грошових виплат, передбачених законодавством, тому, відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України, клопотання представника заінтересованої особи є таким, що підлягає задоволенню, суд залишає заяву без розгляду.
Одночасно суд роз`яснює заявнику її право звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 293, 315,318 ЦПК України, - суд
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України, про залишення заяви без розгляду - задовільнити.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шахтарська міська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої виступає її законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.
Роз`яснити заявнику її право звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: С.А.Янжула.