Справа № 645/7167/26
Провадження № 2-з/645/20/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Лисенко О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
в с т а н о в и в :
27.07.2026 заявник звернувся до Немишлянського районного суду міста Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд забезпечити позов ОСОБА_1 шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66946761, відкритому приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. на підставі виконавчого напису № 206382 від 22.06.2021 року, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі (в тому числі зупинити дію постанови про арешт коштів від 17.12.2025).
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 27.07.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Лисенко О.О.
Зазначена заява про забезпечення позову підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові-для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Частина друга передбачає якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
Заявником не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у учасників справи.
Всупереч вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України подана заява не містить у собі пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення має бути зазначена у заяві про забезпечення позову, оскільки у відповідності до вимог ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
При цьому, питання необхідності застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, а не заявником, і саме заявник зобов`язаний вказати, у відповідності до п. 6 ч. 1ст.151 ЦПК України, пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 1, ч. 6ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Враховуючи вищевказані положення процесуального закону, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення у заяві про забезпечення позову є обов`язковими, а от питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення, вирішується судом з урахуванням обставин забезпечення позову та пропозицій заявника.
Крім того, згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Заявник подав до суду заяву в електронній формі, однак всупереч вимога ч. 7 ст. 43 ЦПК України, не надав доказів надсилання заяви про забезпечення позову іншим учасникам справи, а саме: відповідачу.
Згідно ч. 6 ст.151 ЦПК України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно до п.п.4 п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328 гривень.
Таким чином за подачу до суду заяви про забезпечення позову потрібно сплати судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
Натомість, заявником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку із тим, що на підставі постанови про арешт коштів боржника від 17.12.2025, винесеної приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. у позивача заблоковано всі банківські рахунки в України, перебуваючи за кордоном позивач позбавлений будь-якої технічної та фінансової можливості здійснити оплату судового збору.
Надаючи оцінку клопотанню заявника про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов такого висновку.
Згідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч.1ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Як вбачається зі змісту клопотання заявник просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, посилаючись на ст.8 ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення сплати судового збору суд має встановити майновий стан сторони.
Дані обставини встановлюються судом на підставі доказів (наприклад, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), що видається органами Пенсійного фонду України, та/або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, що видається органами Державної податкової служби України, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Звертаючись з даним клопотанням, заявник не надав доказів на підтвердження наявності умов для звільнення позивача від сплати судового збору визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Більше того, заявник вказує у своїй заяві, що у ході виконавчого провадження відбулося блокування рахунків заявника, проте списання коштів не здійснювалося, фактичного стягнення не було. У зв`язку з вище викладеним, суд приходить до висновку, що у позивача наявні банківські рахунки, на яких маються грошові кошти.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що заявником при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову не сплачено судовий збір у порядку встановленому Законом України «Про судовий збір» та підстави для відстрочення його сплати відсутні.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Разом з тим, суддя роз`яснює заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 151-154 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 28.07.2026.
Суддя О.О. Лисенко