ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" липня 2026 р. Справа № 926/4507/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Чернівецької окружної прокуратури
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026
про зупинення провадження у справі (повний текст ухвали складено та підписано 28.05.2026)
у справі № 926/4507/25 Господарського суду міста Києва (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)
за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави
в особі Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС»
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 118 783,21 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог. Хід справи
У грудні 2025 року керівник Чернівецької окружної прокуратури (прокурор) в інтересах держави в особі Кам`янецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (позивач) звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (далі - ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», відповідач) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 118 783,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Кам`янецькою сільською радою Чернівецького району Чернівецької області та ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» за результатами закупівлі UA-2022-01-10-000379-b укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 39 від 23.02.2022. У подальшому, сторони вказаного договору шляхом укладення додаткових угод № 1/155 від 16.09.2022 (збільшення ціни з 2,90 грн до 3,1871 грн) та № 2/156 від 19.09.2022 (збільшення ціни з 3,1871 грн до 3,50548 грн) збільшили ціну за одиницю товару на 20,88 %, що, на думку прокурора, суперечить пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», в результаті чого ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» безпідставно одержано 118 783,21 грн бюджетних коштів. Поряд із тим, ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» не вжито належних заходів щодо обґрунтування коливання ціни на ринку електричної енергії, що і стало підставою для звернення з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.01.2026 матеріали справи № 926/4507/25 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 06.02.2026 про перехід в загальне позовне провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 залишено без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 суд із власної ініціативи перейшов до розгляду справи № 926/4507/25 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 19.05.2026.
18.05.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 926/4507/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України конституційної скарги ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вих. № 16/178 від 06.04.2026) щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що існує об`єктивна неможливість розгляду даної справи, яка полягає в тому, що суд у межах цієї справи повинен надати правову оцінку правовідносинам із застосуванням норми права, конституційність якої є предметом безпосереднього розгляду Конституційного Суду України. Фактично вирішення спору по суті напряму залежить від результатів конституційного провадження та правової позиції Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 926/4507/25 задоволено клопотання ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» про зупинення провадження у справі від 18.05.2026. На підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зупинено провадження у справі № 926/4507/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України конституційної скарги ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» у справі № 3-78/2026(178/26), яка перебуває в провадженні Конституційного Суду України.
Ухвалу суду мотивовано об`єктивною неможливістю розгляду господарської справи № 926/4507/25 до закінчення конституційного провадження у справі № 3-78/2026(178/26), оскільки господарський суд у межах даної справи повинен надати правову оцінку правовідносинам із застосування норми права (пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»), конституційність якої є предметом безпосереднього розгляду Конституційним Судом України за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 926/4507/25, Чернівецька окружна прокуратура звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.
При цьому скаржник зазначає, що наявні в матеріалах справи № 926/4507/25 докази та з`ясовані під час підготовчого провадження обставини дозволяють суду належним чином оцінити доводи прокурора і сторін по справі, завершити підготовче провадження та прийняти обґрунтоване рішення про наявність або відсутність підстав для задоволення чи відмови в задоволенні позову прокурора.
Також скаржник, посилаючись на ч. 2 ст. 152 Конституції України, наголошує на тому, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, отже, закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю. Відтак, на переконання скаржника, висновки суду про необхідність зупинення провадження у справі № 926/4507/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026(178/26) є безпідставними та призводять до порушення строків розгляду справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернівецької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 926/4507/25; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 22.06.2026.
Позиції учасників справи
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
За змістом пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зокрема відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, застосовуючи наведену правову норму за вимогами статті 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали про зупинення провадження у справі, зокрема щодо об`єктивної неможливості розгляду справи.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі, йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта, шоста статті 75 ГПК України).
При цьому, як уже відзначалось, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19 та від 25.03.2021 у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 у справі № 922/2838/20 тощо.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19 тощо.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зазначила, що провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; має бути обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Так, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що в даному випадку об`єктивно неможливо продовжувати розгляд даної справи до закінчення конституційного провадження у справі № 3-78/2026(178/26), оскільки господарський суд у межах даної справи повинен надати правову оцінку правовідносинам із застосування норми права (пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»), конституційність якої є предметом безпосереднього розгляду Конституційним Судом України.
Разом із тим, на переконання апеляційного господарського суду, суд першої інстанції всупереч наведеним вище вимогам законодавства та правовим позиціям Верховного Суду щодо застосування вказаної норми, зупиняючи провадження у даній справі, не навів достатніх обґрунтувань, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
У клопотанні відповідача про зупинення провадження у даній справі та в оскаржуваній ухвалі суду йдеться не про необхідність додаткового збирання доказів і не про неможливість встановити фактичні обставини справи, а про невизначеність у питанні конституційності норми права, яка підлягає застосуванню судом при вирішенні спору по суті, що з огляду на наведене не можна вважати об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи, так як не передбачає встановлення фактичних обставин, які суд не може самостійно встановити у межах цієї справи.
Відтак вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є підставою для зупинення провадження у цій справі за правилами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення вищенаведеного клопотання відповідача та зупинення провадження у даній справі, не дотримавшись при цьому приписів пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Варто звернути увагу на те, що виходячи з аналізу положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Крім того, виходячи з аналізу статті 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції», рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).
Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 910/31771/18, від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19, від 20.01.2021 у справі № 906/129/20, від 01.04.2021 у справі № 902/1177/15, від 13.05.2021 у справі № 917/349/20 тощо.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду ЄСПЛ у справах проти України.
У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії».
Зазначене у даній постанові відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 15.07.2026 у справі № 918/1236/25.
Отже, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням приписів пункту 5 частин першої статті 227 ГПК України, оскільки, як і клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, не містить аргументованих та переконливих мотивів щодо необхідності зупинення провадження у справі у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за вказаною конституційною скаргою.
Відтак доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Враховуючи спірний характер правовідносин учасників справи, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати учасникам справи, що вони були почуті.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною третьою статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За результатами перегляду цієї справи колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що мало наслідком безпідставне задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції, якою зупинено провадження у справі, - скасувати, у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі - відмовити, а справу передати до місцевого господарського суду для продовження розгляду.
Судові витрати
У зв`язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл суми судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, має здійснюватись місцевим господарським судом за результатами розгляду ним справи за загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 280-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Чернівецької окружної прокуратури задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 926/4507/25 скасувати.
3. Справу № 926/4507/25 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню згідно зі ст. 255, п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
У зв`язку з перебуванням суддів Демидової А.М., Владимиренко С.В., Ходаківської І.П. з 06.07.2026 по 24.07.2026 (включно) у відпустці, повна постанова складена та підписана у перший робочий день після їх виходу з відпустки - 27.07.2026.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська