УХВАЛА
28 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/3327/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,
представників учасників справи:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду Запорізької області (Корсун В.Л.)
від 12.02.2026
та на постанову Центрального апеляційного господарського суду (Мартинюк С.В., Джепа Ю.А., Фещенко Ю.В.)
від 15.04.2026 (повний текст складений 23.04.2026)
у справі за позовом концерну "Міські теплові мережі"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 1 866 227,81 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
1. Концерн "Міські теплові мережі" (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг постачання теплової енергії від 01.01.2021 № 83402911 за період з 01.01.2022 по 30.04.2023 у розмірі 1 866 227,81 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що на виконання умов договору надавав Відповідачу послугу з постачання теплової енергії з урахуванням умовно-постійної частини тарифу згідно Методики № 315 у вказані вище об`єкти розташовані за адресою вул. Автодорожна, 237, м. Запоріжжя, 69081, а саме: будівля адмін. корпуса - опалювальною площею 398,8 кв.м., будівля санітарно-побутового корпуса опалювальною площею 791,2 кв.м. та будівля авто гаражу опалювальною площею 1018 кв.м. за період з 01.01.2022 по 30.04.2023 на загальну суму 1 866 227,81 грн. Відповідачем за вказаний період не було сплачено жодних коштів. Таким чином, як стверджує Позивач, заборгованість Відповідача за отриману послугу постачання теплової енергії та умовно-постійної частини тарифу згідно Методики № 315 складає 1 866 227,81 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Запорізької області рішенням від 12.02.2026, залишеним без змін Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 15.04.2026 у справі № 908/3327/25, позов задовольнив. Стягнув з Відповідача на користь Позивача заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії в сумі 1 866 227,81 грн та 22 394,73 грн судового збору.
4. Судові рішення, зокрема, мотивовані таким:
- посилання Відповідача на те, що СП Мелітопольська колійна машинна станція філії "Центр з будівництва та ремонту колії" АТ "Українська залізниця", розташована за адресою:, Запорізька обл., Мелітопольський р-н., вул. 1 Травня, с. Новобогданівка, територіально перебувала в тимчасовій окупації і фактично не мала жодної змоги отримувати послугу та платіжні документи, не звільняє Відповідача від сплати наданих послуг в даному випадку, оскільки зазначені послуги теплопостачання надавались за адресою вул. Автодорожна, 237 м. Запоріжжя, тобто на об`єкт, розташований на підконтрольній території держави;
- Відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2022 по 30.04.2023 включно згідно з рахунками за постачання теплової енергії № 83402911 на загальну суму 1 866 227,81 грн у повному обсязі не здійснив;
- щодо строку позовної давності - 04 вересня 2025 року набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 №4434-ІХ. За таких обставин Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення коштів за період за період з 01.01.2022 по 30.04.2023 в межах строків позовної давності, які не є пропущеними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
5. 13 травня 2026 року Відповідач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:
- скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі №908/3327/25;
- відмовити у задоволенні позову Позивача до Відповідача про стягнення 1 866 227,81 грн в повному обсязі.
6. Підставою касаційного оскарження Скаржник зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
7. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме статті 11, 651, 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункти 6, 12, 13 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та порушили норми процесуального права, а саме статті 76-79, 172 ГПК України, а також не врахували висновки Верховного суду, викладені у постановах від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, від 07.03.2024 у справі №910/9680/23.
8. 23 червня 2026 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
9. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.25 № 439650636, Відповідач є власником нежитлових приміщень по вул. Автодорожна, буд. 237 в м. Запоріжжя, а саме:
- складу паливно-мастильних матеріалів літ. З, загальною площею 6,6 кв.м.;
- будівлі адміністративного корпусу інв. № 0100070 літ. А-2, загальною площею 950,7 кв.м.;
- будівлі санітарно-побутового корпусу інв. № 0100090 літ. Б-2, загальною площею 616,1 кв.м.;
- будівлі будки сторожевої інв. № 0100050 літ. В, загальною площею 3,2 кв.м.;
- будівлі автогаражу інв. № 0100030 літ. Г, загальною площею 731,5 кв.м.;
- будівлі автогаражу інв. № 0100060 літ. Г, загальною площею 125,2 кв.м.;
- будівлі туалету із селікатної цегли інв. № 0100010 літ. Д, загальною площею 12,5 кв.м.;
- будівлі кузні інв. № 0240170 літ. Е, загальною площею 30,1 кв.м.;
- будівлі слад-ангар інв. № 0240070 літ. Ж, загальною площею 438,9 кв.м.;
- будівлі трансформаторної підстанції інв. № 0100040 літ. К, загальною площею 60 кв.м.;
- будівлі цеху ремонту машин важкого типу інв. № 0100080 літ. М, загальною площею 685,9 кв.м.;
- будівлі побутових приміщень інв. № 0100080 літ. Л, загальною площею 94,7 кв.м.
10. 01 квітня 2021 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Споживач) укладено договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання електричної енергії № 83402911/ЦБРК/КМС 136-21-63 (далі- Договір).
11. Відповідно до пункту 1 Договору Виконавець зобов`язується надавати Споживачеві послуги з постачання теплової енергії (Код ДК 021:2015-09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція) для потреб опалення (послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.
12. Пунктом 3 Договору визначено, що інформація про Споживача: адреса, опалювальна площа будівлі (кв. метрів), теплове навантаження будівлі (Гкал/год), теплові втрати теплової мережі (Гкал/год), визначено у Додатку 1 до Договору.
13. Згідно з пунктами 4, 5 Договору, у будівлі відсутній індивідуальний тепловий пункт. Будівля не обладнана вузлом комерційного обліку теплової енергії.
14. У відповідності до пункту 6 Договору Виконавець забезпечує постачання теплоносія безперервно з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.
15. Надання послуги здійснюється безперервно, крім перерв, визначених ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (пункти 7-8 Договору).
16. Пунктом 13 Договору визначено, що у разі коли будівля на дату укладання цього договору не обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обсяг споживання послуги у будівлі визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню Виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.
17. Відповідно до пункту 21 Договору, Споживач вносить плату Виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги. … У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та обсягу споживання або за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню Виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря (у випадку, визначеному Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
18. Ціною (вартістю) послуги (пункт 22 Договору) є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладання цього договору тариф на послугу становить: для потреб інших споживачів (крім населення - 1 518,11 грн/Гкал (з ПДВ) … . У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціну/тарифу на зазначену послугу Виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це Споживачу з посиланням на рішення відповідних органів. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.
19. Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з першого по останнє число місяця, але не може перевищувати місяць (п. 23. Договору).
20. У відповідності до п. 24. Договору, Виконавець формує та не пізніше 13 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається в електронному вигляді, зокрема за допомогою електронних систем обліку розрахунків споживача. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
21. Пунктом 25. Договору визначено, що Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
22. Згідно з п. 28. Договору, плата за послугу не нараховується за час перерв, визначених ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
23. Відповідно до п. 40. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.21. У відповідності до ст. 631 ЦК України сторони погодились, що умови договору застосовуються до відносин між Споживачем і Виконавцем, які виникли до його укладання - з 01.01.21. Термін дії договору, а також його певні умови, можуть бути переглянуті за узгодженням сторін на підставах та у відповідності до діючого законодавства України.
24. Якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 41. Договору).
25. Пунктом 42. Договору визначено, що припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними.
26. Відповідно до п. 45. Договору, цей договір може бути розірвано за згодою сторін.
27. Згідно з п. 46. Договору, Цей договір може бути розірвано на вимогу Споживача. Для цього Споживач повідомляє Виконавцеві не менше ніж за 2 місяці до дати розірвання договору, за умови допуску Виконавця для здійснення технічного припинення надання послуги.
28. У відповідності до Інформації про Споживача та вимоги до якості (Додаток №1 до договору), Теплопостачальна організація відпускає, а Споживач зобов`язаний прийняти в поточному році теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення об`єктів розташованих за адресою:
- вул. Автодорожна, 237, м. Запоріжжя, 69081 - будівля адмін. корпуса: опалювальна площа - 398,8 кв.м., договірне тепло навантаження на опалення - 0,050849 Гкал/год, тиск теплоносія - 44-49 метрів водяного стовпа, температура теплоносія - 38,8/89,5 градусів Цельсія;
- вул. Автодорожна, 237, м. Запоріжжя, 69081 - будівля санітарно-побутового корпуса: опалювальна площа - 791,2 кв.м., договірне тепло навантаження на опалення - 0,065472 Гкал/год, тиск теплоносія - 44-49 метрів водяного стовпа, температура теплоносія - 38,8/89,5 градусів Цельсія;
- вул. Автодорожна, 237, м. Запоріжжя, 69081 - будівля авто гаражу: опалювальна площа - 1018 кв.м., договірне тепло навантаження на опалення - 0,099852 Гкал/год, тиск теплоносія - 44-49 метрів водяного стовпа, температура теплоносія - 38,8/89,5 градусів Цельсія. Всього по об`єктам: опалюваль площа - 2 208,0 кв.м, договірне тепло навантаження на опалення - 0,216173 Гкал/год.
29. На виконання умов договору Позивач надав послуги Відповідачу щодо постачання теплової енергії на загальну суму 1 866 227,81 грн, що підтверджується рахунками за постачання теплової енергії, а саме:
- № 83402911 за січень 2022 р. у розмірі 379 826,56 грн, в т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за лютий 2022 року у розмірі 157 902,86 грн, в т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за березень 2022 року у розмірі 560 931,22 грн, в т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за квітень 2022 року у розмірі 14 295,26 грн, у т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за травень 2022 року у розмірі 22 262,57 грн, у т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за червень 2022 року у розмірі 18 278,92 грн, у т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за липень 2022 року у розмірі 18 278,92 грн, у т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за серпень 2022 року у розмірі 18 278,92 грн, у т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за вересень 2022 року у розмірі 18 278,92 грн, у т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за жовтень 2022 року у розмірі 18 278,92 грн, у т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за листопад 2022 року у розмірі 287 524,14 грн, у т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за грудень 2022 року у розмірі 278 974,92 грн, у т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за січень 2023 року у розмірі 18 278,92 грн, у т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за лютий 2023 року у розмірі 18 278,92 грн, у т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за березень 2023 року у розмірі 18 278,92 грн, у т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу;
- № 83402911 за квітень 2023 року у розмірі 18 278,92 грн, у т.ч. рахунки по окремим приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу.
30. Вказані рахунки з урахуванням рахунків щодо кожного окремого приміщенням - адміністративного корпусу, санітарно-побутового корпусу та автогаражу були направлені Відповідачу за допомогою програми М.Е.Doc, що підтверджується відповідними доказами, які надані до матеріалів позовної заяви за вих. від 29.10.25.
31. Листом за вих. від 02.09.2022 № ЦБРК-08/446 Відповідач звернувся до Позивача з проханням розірвати Договір від 01.04.2021 № 83402911/ЦБРК/КМС 136-21-63 (п. 46 даного договору) у зв`язку з відсутністю видатків на потреби в отриманні послуги постачання теплової енергії з 01.10.2022.
32. Листом за вих. від 24.10.22 № 499044/6648 Позивач повідомив Відповідача, що (дослівно):
"… Згідно п.46 договору № 83402911 від 01.04.2021 року "Цей договір може бути розірвано на вимогу споживача. Для цього споживач повідомляє виконавцеві не менше ніж за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання послуги".
Процедура відключення власників (співвласників) будівель у тому числі житлових будинків від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води регламентується Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України №169 від 26.07.2019 р. "Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води" (далі - Порядок №169). Зазначеним Порядком №169 передбачається можливість відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання будівлі в цілому.
Згідно розділу II Порядку №169 рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласника) такої будівлі, в тому числі житлового будинку. При цьому Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється після отримання рішення органу місцевого самоврядування, що дозволяє відключення такої будівлі.
Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 01 вересня.
Звернення Структурного підрозділу Мелітопольської колійної машинної станції Філії "Центру з будівництва та ремонту колії" акціонерного товариства «Українська залізниця» від 02.09.2022 р., щодо відключення окремо розташованих будівель по вул. Автодорожня, 237, від послуги з централізованого опалення (теплопостачання) прийнято до уваги та на найближчому засіданні постійно діючої комісії Запорізької міської ради буде розглянуте.
В результаті здійснення технічного припинення надання послуги на підставі рішення органу місцевого самоврядування, буде складено двохсторонній акт відключення будівель по вул. Автодорожна, 237 та направлена угода на розірвання договору № 83402911 від 01.04.2021 на Вашу юридичну адресу з дати складання акту.
Наголошуємо, що відключення будівлі від ЦО та/або ГВП без дотримання встановленого Порядку №169 не допускається".
33. Листом за вих. від 03.11.22 № ЦБРК-08/555 Відповідач звернувся до Позивача з проханням прискорити отримання рішення органу місцевого самоврядування на відключення від опалення будівель структурного підрозділу Відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автодорожна, 237 та відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України припинити дію Договору з 07.11.2022.
34. Листом за вих. від 16.11.22 № 5552/44 Позивач повідомив Відповідача, що (дослівно):
"… Відповідно до частини 10 п. 29 Договору споживач має право у встановленому законом порядку відключитись від систем централізованого теплопостачання. Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019р. №169(надалі-Порядок).
Відключення будівлі від ПО та/або ГВП здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 01 вересня.
Відповідно до Порядку, перегляд умов або розірвання договору про надання відповідної комунальної послуги здійснюється після виконання робіт із відключення будівлі (будівель) від зовнішніх інженерних мереж централізованого опалення та підписання відповідних актів. Тому направлені Вами додаткові угоди залишаємо без розгляду.
Нагадуємо, що Концерну "МТМ" встановлено двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії. Відповідно плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Враховуючи вищенаведене, навіть у разі відсутності теплоспоживання, умовно-постійна частини тарифу буде нараховуватися протягом року відповідно до діючого договору.
У разі незгоди з відповіддю Ви маєте право на оскарження згідно з чинним законодавством".
35. Як свідчить Акт про відключення опалення (ГВП) від 27.12.22, комісія у складі філії Позивача, в приміщені Мелітопольської колійної машинної станції філії Відповідача за адресою вул. Автодорожна, 237, вул. Софіївська, 236а склали зазначений акт про відключення опалення (ГВП) згідно службових записок № 298/43 від 10.11.2011 та № 359/43 від 26.12.22. … У акті зазначено, що у зв`язку з існуючими обставинами в країні та на підставі звернення споживачів, призупиняється подача теплоносія на 2022/2023 р.р. 27.12.22 в ТК.8 в 9:00 год. опломбовані засувки в закритому стані. Встановлені пломби: R27789441 (Т1); R27789444 (Т). КПО - відсутні.
36. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 02.03.23 № 120/7 "Про відключення нежитлової будівлі філії "Центр з будівництва та ремонту колії" Акціонерного товариства "Українська залізниця" по вул. Автодорожна, 237 м. Запоріжжя від мереж (систем) централізованого теплопостачання» вирішено, надати дозвіл Відповідачу на відключення нежитлової будівлі філії Відповідача по вул. Автодорожна, 237 м. Запоріжжя від мереж (систем) централізованого теплопостачання (п. 1).
37. Відповідно до акту Позивача про відключення будівлі, в т.ч. житлового будинку, від зовнішніх інженерних систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання)/постачання горячої води від 15.05.2023, підтверджується відключення від систем (мереж) централізованого опалення філії Відповідача за адресою вул. Автодорожна, 237. Відключення виконано шляхом в ТК № 8 об 11 год. 00 хв. у водів у будинок d = 108 мм, 2 шт.
38. Листом за вих. від 29.05.2023 № 2881/44 Позивач звернувся до ВІдповідач та просив останнього (дослівно):
"З метою упорядкування договірних відносин між Концерном "Міські теплові мережі" та Акціонерним товариством "Українська залізниця", на підставі акту від 15.05.2023 року про відключення системи опалення будівель за адресою: вул. Автодорожна, 237, направляємо на Вашу адресу додаткову угоду про розірвання договору № 83402911/ЦБРК/КМС 136-21-63 від 01.04.2021 року з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії.
Слід зауважити, що станом на 01.05.2023 року заборгованість за Акціонерним товариством "Українська залізниця" перед Концерном "Міські теплові мережі" по договору складає 1 866 227,81 грн.
Просимо розглянути, оформити належним чином та у визначений законодавством термін повернути один примірник додаткової угоди на юридичну адресу Концерну "Міські теплові мережі" та вирішити питання щодо погашення заборгованості. В іншому випадку Концерн "Міські теплові мережі" буде змушений звернутися до суду для відновлення порушених прав".
39. Листом за вих. від 06.06.23 № 3053/44 Позивач звернувся до Відповідача та просив останнього (дослівно):
"З метою упорядкування договірних відносин між Концерном "Міські теплові мережі" та Акціонерним товариством "Українська залізниця", на підставі розрахунку теплових втрат трубопроводами системи опалення від межі розподілу до зовнішньої стіни будівель за адресою вул. Автодорожна, 237, Вам було направлено листом № 187/09-1 від 31.08.2022 року на розгляд та узгодження додаткову угоду № 2 до договору № 83402911 від 01.04.2021 року з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії.
Станом на 06.06.2023 року, оформлений належним чином примірник Додаткової угоди № 2 до Концерну "Міські теплові мережі" Вами не подано.
Виходячи з вищевикладеного, направляємо на Вашу адресу повторно два примірника додаткової угоди № 2 договору від 01.04.2021 року № 83402911/ЦБРК/КМС 136-21-63 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії.
Просимо розглянути, оформити належним чином та у визначений законодавством термін повернути один примірник Додаткової угоди на юридичну адресу Концерну "Міські теплові мережі".
40. Листом за вих. від 12.06.2023 № ЦБРК-08/651 філія Відповідач звернувся до Позивача з повідомленням що:
- станом на 12.06.23 за даним обліку заборгованість Відповідача в рамках Договору перед Позивачем відсутня;
- на даний час структурний підрозділ Відповідача - КМС136 знаходиться на тимчасово окупованій території, доступ до первинних документів неможливий;
- з метою врегулювання питання щодо суми заборгованості, просили надати оформлені документи (підписані представниками КМС-136), які підтверджують факт надання послуг за Договором.
41. 06.09.2023 Позивач направив Відповідачу лист за вих. від 04.09.23 № 4932/44-7432, в якому повідомив останнього, що (дослівно): "… Концерн "Міські теплові мережі" своєчасно надано Вам, як споживачу послуги відповідної якості що підтверджено актами приймання-передачі наданих послуг та рахунками, які надіслані за допомогою програми М.Е.Doc або на електронну адресу [пошта прихована] (яка була надана споживачем раніше). Оплати за договором Вами не здійснюються, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 01.09.2023 року у розмірі 1 866 227,81 грн. …". В якості додатків до вказаного листа концерном "МТМ" додано: акт № 83402911 звірки взаємних розрахунків, копію підтвердження направлення рахунків та актів за допомогою ел. скриньки (приклад) за жовтень 2022 року та копію підтвердження направлення актів за допомогою програми М.Е.Doc (приклад) за грудень 2021 року".
42. 13 вересня 2023 року Відповідач надіслав лист за вих. від 11.09.23 № ЦБРК-08/1009 Позивачу, в якому повідомляється, що беручи до уваги п. 45 та п. 46 Договору просив вважати Договір розірваним на вимогу Споживача не більше ніж через 2 місяці.
43. 20.10.23 Позивач направив філії "Центр з будівництва та ремонту колії" АТ "Українська залізниця" лист за вих. від 18.10.23 № 5885/44-11296, в якому повідомив останнього, що (дослівно): "… Концерном «Міські теплові мережі» листом № 4932/44-7432 від 04.09.2023р. було надано вичерпану відповідь щодо умови розірвання договору з власником (користувачам) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 83402911 від 01.04.2021р. та погашення заборгованості".
44. 20 травня 2025 року Позивач направив Відповідачу претензію за вих. від 16.05.2025 № 002918/44, в якій зазначив, що у Відповідача перед Позивачем станом на 01.05.25 заборгованість за Договором у розмірі 1 866 227,81 грн та керуючись ст. ст. 629, 901, 903 ЦК України, умовами укладеного договору, просить терміново вирішити питання щодо погашення заборгованості та добровільно сплатити заборгованість.
45. Листом за вих. від 05.06.25 № ЦБРК-08/443н Відповідач повідомив Позивача, що до претензії від 16.05.2025 № 0025919/44 щодо погашення заборгованості за теплову енергію не надано жодних підтверджуючих документів виникнення заборгованості за Договором відповідних розрахунків періоду. Крім того, як стверджує заявник, порушено вимоги ст. 257 ЦК України. А тому у Відповідача відсутні будь-які юридичні підстави для задоволення претензії.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
46. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.
47. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
48. Касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
49. Скаржник у касаційній скарзі стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме статті 11, 651, 257 ЦК України, пункти 6, 12, 13 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та порушили норми процесуального права, а саме статті 76-79, 172 ГПК України, а також не врахували висновки Верховного суду, викладені у постановах від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, від 07.03.2024 у справі №910/9680/23.
50. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
51. Приписами частин другої, третьої статті 6 та статті 627 ЦК України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
52. Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
53. У цій справі предметом розгляду є стягнення заборгованості за договором про надання послуг постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 30.04.2023 у розмірі 1 866 227,81 грн.
54. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2022 по 30.04.2023 включно згідно з рахунками за постачання теплової енергії № 83402911 на загальну суму 1 866 227,81 грн у повному обсязі не здійснив.
55. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що посилання Скаржника на те, що СП Мелітопольська колійна машинна станція Відповідача, розташована за адресою: Запорізька обл., Мелітопольський р-н., вул. 1 Травня, с. Новобогданівка, територіально перебувала в тимчасовій окупації і фактично не мала жодної змоги отримувати послугу та платіжні документи, не звільняє Відповідача від сплати наданих послуг в даному випадку, оскільки зазначені послуги теплопостачання надавались за адресою вул. Автодорожна, 237 м. Запоріжжя, тобто на об`єкт, розташований на підконтрольній території держави.
56. Водночас Скаржник в касаційній скарзі вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанції не враховали висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних у касаційній скарзі постановах Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, від 07.03.2024 у справі №910/9680/23.
57. У зв`язку з цим Суд зауважує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
58. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 вказала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
59. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
60. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
61. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
62. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
63. Предметом розгляду справ № 908/1162/23, №910/9680/23 були вимоги про стягнення заборгованості за поставлену електроенергію на тимчасово окуповані території.
64. Так, у справі № 908/1162/23 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, залишаючи постанову суду апеляційної інстанції про відмову в позові без змін, зокрема виснував, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану від 16.11.2022 № 2764-ІХ частину третю статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" було викладено в редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
65. Крім того, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 зазначив наступне:
"06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Однак у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України" правовий статус тимчасово окупованої території РФ в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася".
66. З огляду на викладене у постанові у справі № 908/1162/23, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
67. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі № 908/1162/23 про відмову в позові, зазначив про те, що підставою для відмови в позові у цій справі, враховуючи положення статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у судовому провадженні.
68. Водночас, у цій справі № 908/3327/25 стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії здійснюється за об`єктами нерухомого майна, розташованими за адресою: вул. Автодорожна, 237, м. Запоріжжя, тобто на території, яка протягом усього спірного періоду (з 01.01.2022 по 30.04.2023) залишалася під контролем України та не набувала статусу тимчасово окупованої в розумінні статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
69. Також Суд вважає за необхідне звернути увагу Скаржника, що у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, Верховний Суд зазначив, що суб`єкт господарювання в період з лютого до серпня 2022 року не мав права передавати товари (лініями електропередач електроенергію) на тимчасово окуповану територію, а отже, не може претендувати на оплату такої послуги. Ухвалою від 27.03.2024 справу №908/1162/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступу від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визнала, що висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, є обґрунтованим, а підстав для відступу немає.
70. Таким чином, Суд вважає, що правові висновки Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 908/1162/23 та висновки Верховного Суду у справі № 910/9680/23, на які посилається Скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зроблені у відносинах, які не є подібними до спірних правовідносин у цій справі.
71. Враховуючи викладене, перевіривши доводи Скаржника, наведені у касаційній скарзі, Суд не знайшов підтверджень обґрунтованості тверджень щодо неврахування судами попередніх інстанцій у цій справі висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, з огляду на нерелевантність вказаної Скаржником судової практики.
72. Отже, зважаючи на те, що наведена Скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
73. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
74. Про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу (частина друга статті 296 ГПК України).
75. З урахуванням викладеного вище, касаційне провадження у цій справі, що відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
Судові витрати
76. Оскільки Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційне провадження у справі №908/3327/25 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі №908/3327/25 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді І. Кондратова
О. Кролевець