Справа № 350/971/14-ц
Номер провадження 6/350/70/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2026 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Пулика М.В.,
секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рожнятів подання головного державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дацьо Галини Іванівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 -
установив:
Головний державний виконавець Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дацьо Галина Іванівна звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , без вилучення паспортного документа, до виконання ним зобов`язань за виконавчими документами, об`єднаними у зведене виконавче провадження № 72093865.
На обґрунтування подання державний виконавець зазначила, що на виконанні Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 72093865, до складу якого входять виконавчі провадження з примусового виконання:виконавчого листа № 300/1243/20, виданого 11 листопада 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованості у розмірі 10 332 гривні 45 копійок; виконавчого листа № 809/192/18, виданого 12 липня 2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованості у розмірі 153 791 гривня 22 копійки; виконавчого листа № 350/971/14-ц, виданого 28 квітня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 52 564 гривні 55 копійок; вимоги № Ф-1139-25 від 06 лютого 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованості у розмірі 44 269 гривень 84 копійки.
За вказаними виконавчими документами боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Державний виконавець зазначила, що у межах відповідних виконавчих проваджень 26 листопада 2019 року, 13 серпня 2021 року, 26 жовтня 2021 року та 16 січня 2023 року винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, якими боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, а також попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копії постанов направлено сторонам виконавчих проваджень.
Рішення та інші виконавчі документи боржником дотепер не виконано, декларацію про доходи та майно не подано, будь-яких дій, спрямованих на добровільне виконання покладених на нього зобов`язань, не вчинено.
З метою отримання пояснень щодо причин невиконання виконавчих документів державним виконавцем 13 серпня 2021 року, 18 жовтня 2023 року, 01 травня 2026 року та 30 червня 2026 року на адресу боржника направлялися виклики про необхідність з`явитися до відділу державної виконавчої служби. Однак ОСОБА_1 на виклики не з`явився, причин неявки не повідомив та пояснень щодо невиконання зобов`язань не надав.
Державним виконавцем вживалися передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання. Зокрема, за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження сформовано інформацію про боржника, його майно, доходи та кошти.
Для перевірки майнового стану боржника 13 серпня 2021 року, 22 вересня 2021 року, 30 грудня 2021 року, 12 січня 2022 року, 21 червня 2023 року, 16 квітня 2025 року, 30 травня 2025 року, 09 лютого 2026 року та 01 травня 2026 року державним виконавцем направлялися запити до державних органів та установ, зокрема до органів Державної податкової служби України щодо відкритих боржником рахунків, а також до Пенсійного фонду України щодо його працевлаштування, отримання пенсії та інших доходів.
Також сформовано відомості з автоматизованих реєстрів щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, земельних ділянок та нерухомого майна. За результатами перевірки встановлено, що у ОСОБА_1 відсутні зареєстровані транспортні засоби, земельні ділянки, інше нерухоме майно та кошти, на які можливо звернути стягнення.
Постановами державного виконавця від 01 червня 2021 року, 16 листопада 2021 року, 17 січня 2023 року, 21 червня 2023 року, 30 жовтня 2024 року та 09 лютого 2026 року накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках у банківських установах. Відповідні постанови направлено до банків - учасників інформаційного обміну. Водночас кошти на арештованих рахунках відсутні.
Актом державного виконавця від 08 травня 2025 року встановлено, що за адресою, зазначеною у виконавчих документах, а саме: АДРЕСА_1 , відповідного домоволодіння немає.
Згідно з витягом Державної міграційної служби України від 15 червня 2026 року встановлено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим 30 червня 2026 року державним виконавцем за вказаною адресою направлено черговий виклик боржнику, однак останній до державного виконавця не з`явився.
Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України від 01 травня 2026 року ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон України.
Згідно з повідомленням Державної міграційної служби України від 25 червня 2026 року боржник має паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 31 січня 2020 року органом 2623, та серії НОМЕР_3 , виданий 11 квітня 2013 року органом 2610.
Крім того, 23 квітня 2026 року стягувач ОСОБА_2 звернувся до державного виконавця із заявою, у якій посилався на тривале невиконання рішення суду та просив вжити заходів щодо тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним покладених на нього зобов`язань.
Державним виконавцем також встановлено, що ОСОБА_1 є керівником приватного підприємства «Ліго 1». На виконанні у відділі державної виконавчої служби перебувають виконавчі провадження про стягнення з указаного підприємства заборгованості на користь держави, які також залишаються невиконаними.
На думку державного виконавця, тривале невиконання виконавчих документів, неподання декларації про доходи та майно, неявка на неодноразові виклики державного виконавця, ненадання пояснень щодо причин невиконання рішень, відсутність добровільних платежів, а також неодноразовий перетин боржником державного кордону свідчать про його свідоме ухилення від виконання покладених на нього зобов`язань.
Наведені обставини свідчать про ухилення боржника від виконання судового рішення, а тому тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України є необхідним та ефективним заходом забезпечення виконання судового рішення, у зв`язку з чим просить подання задовольнити.
Виконавець у судове засідання не з`явився.
Боржник у судове засідання не викликався, оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст. 441 ЦПК України подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного або приватного виконавця.
Дослідивши подані матеріали, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Долинському відділі державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 72093865, до складу якого входять виконавчі провадження з примусового виконання:виконавчого листа № 300/1243/20, виданого 11 листопада 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованості у розмірі 10 332 гривні 45 копійок; виконавчого листа № 809/192/18, виданого 12 липня 2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованості у розмірі 153 791 гривня 22 копійки; виконавчого листа № 350/971/14-ц, виданого 28 квітня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 52 564 гривні 55 копійок; вимоги № Ф-1139-25 від 06 лютого 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованості у розмірі 44 269 гривень 84 копійки.
Загальна сума заборгованості за виконавчими документами, об`єднаними у зведене виконавче провадження, становить 260 958 гривень 06 копійок.
Постановами державного виконавця від 26 листопада 2019 року, 13 серпня 2021 року, 26 жовтня 2021 року та 16 січня 2023 року відкрито відповідні виконавчі провадження, боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за її неподання або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копії постанов направлено сторонам виконавчих проваджень.
Станом на час розгляду подання виконавчі документи боржником не виконані, заборгованість не погашена, декларацію про доходи та майно ОСОБА_1 не подав, будь-яких дій, спрямованих на добровільне виконання покладених на нього зобов`язань, не вчинив.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, а постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається боржнику рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження у встановленому законом порядку.
Матеріалами подання підтверджується, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам виконавчого провадження, а також у ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем неодноразово направлялися боржнику виклики та інші документи виконавчого провадження. Отже, суд приходить до висновку, що боржник був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження та покладені на нього обов`язки, однак вимоги державного виконавця не виконав.
Такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 28.01.2021 у справі № 643/8028/15, від 18.03.2021 у справі № 520/10954/15-ц, від 26.07.2021 у справі № 757/33710/14-ц, від 11.08.2021 у справі № 619/4981/13-ц, відповідно до яких для визнання боржника повідомленим достатнім є надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, а обов`язок виконавця пересвідчуватися у фактичному отриманні такої постанови законом не встановлений.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, подавати виконавцю декларацію про доходи та майно, своєчасно з`являтися на вимогу виконавця, надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця, а також повідомляти про зміну відомостей, зазначених у декларації.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Одним із таких заходів є звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Згідно зі ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення іншого органу (посадової особи), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання таких зобов`язань.
Згідно зі ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Право на виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року наголошено, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду для цілей ст. 6 Конвенції.
Суд бере до уваги, що право на свободу пересування та право залишати територію України, гарантовані ст. 33 Конституції України, не є абсолютними та можуть бути обмежені законом у випадках, коли таке обмеження переслідує легітимну мету, є необхідним і пропорційним. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у цій категорії справ не має карального характеру, а є процесуальним засобом забезпечення виконання судового рішення, який застосовується лише за наявності встановлених законом підстав і на строк до виконання боржником покладених на нього зобов`язань.
З матеріалів подання вбачається, що боржник тривалий час не вчиняє жодних реальних дій, спрямованих на виконання судового рішення, ігнорує виклики виконавця, не подає декларацію про доходи та майно, не надає пояснень щодо причин невиконання рішень, не повідомляє про обставини, які б об`єктивно перешкоджали виконанню судових рішень, та не вживає заходів до хоча б часткового погашення заборгованості. Така поведінка, оцінена в сукупності з іншими доказами, свідчить саме про ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовими рішеннями.
Суд враховує також значний розмір заборгованості, тривалість невиконання рішень, вчинення приватним виконавцем комплексу дій щодо примусового виконання рішень, відсутність належної реакції боржника на законні вимоги виконавця та невиконання ним передбачених законом обов`язків. Застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України за таких обставин є співмірним заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення та захист прав стягувача.
Оцінивши всі досліджені докази в їх сукупності, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд доходить переконання, що державним виконавцем доведено факт існування невиконаних судових рішень, наявність відкритого виконавчого провадження, належне повідомлення боржника про початок примусового виконання та вимоги державного виконавця, а також факт ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.
На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 258-261, 441 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 18, 19, 28 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», статтями 33, 129-1 Конституції України, суд, -
постановив:
Подання головного державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дацьо Галини Іванівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до повного виконання ним зобов`язань, покладених виконавчими документами, що перебувають на виконанні у зведеному виконавчому провадженні № 72093865, а саме:виконавчим листом № 300/1243/20, виданим 11 листопада 2020 року, про стягнення на користь держави 10 332 (десять тисяч триста тридцять дві) гривні 45 копійок; виконавчим листом № 809/192/18, виданим 12 липня 2018 року, про стягнення на користь держави 153 791 (сто п`ятдесят три тисячі сімсот дев`яносто одна) гривня 22 копійки; виконавчим листом № 350/971/14-ц, виданим 28 квітня 2015 року, про стягнення на користь ОСОБА_2 52 564 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят чотири) гривні 55 копійок; вимогою № Ф-1139-25 від 06 лютого 2020 року про стягнення на користь держави 44 269 (сорок чотири тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 84 копійки.
Копію ухвали після набрання нею законної сили направити для виконання Долинському відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, e-mail: adpsu@dpsu.gov.ua).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: