Справа № 395/1219/26 Провадження № 2/395/709/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2026 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Забуранного Р.А.
при секретарі Таран С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
18 червня 2026 року до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новомиргород Новоукраїнського району Кіровоградської області помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 23 грудня 2025 року Новомиргородським відділом державної реестрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 370.
За життя померлому, ОСОБА_2 належав житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Новомиргородської міської ради народних депутатів № 189 від 28.07.1978 року про дозвіл гр. ОСОБА_2 на будівництво житлового будинку та технічним паспортом на житловий будинок, що виготовлений станом на 17.03.2026 року.
Приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Атласовою Н.П. 24.04.52026 року заведено спадкову справу, номер у нотаріуса - № 15/2026, номер у спадковому реєстрі - 75527512, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи № 85007927, з датою видачі витягу - 24.04.2026 року.
Після смерті ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини за законом звернувся позивач по справі, ОСОБА_1 , син померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження (підтвердження родинних відносин) серії серії НОМЕР_2 , видане 26 грудня 2025 року Новомиргородським відділом державної реестрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та постановою приватного нотаріуса Атласової Н.П. № 13/02-31 від 16.05.2026 р., якою підтверджено факт того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, інші спадкоємці відсутні.
Таким чином, єдиним спадкоємцем за законом нерухомого майна (житлового будинку, що є предметом спору за даним позовом) після смерті ОСОБА_2 є його син, позивач по справі - ОСОБА_1 .
Позивач звернувся до органу БТІ і отримав архівну довідку № 645815 від 20.03.2026 р., зі змісту якої він дізнався про те, що за архівними даними реєстрових книг Обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" станом до 01.01.2013 р. реєстрація права власності на житловий будинок за адресою по АДРЕСА_1 не проводилась, тобто покійний ОСОБА_2 не встиг виготовити правовстановлюючий документ на будинок та не зареєстрував у БТІ право власності на будинок на підставі відповідного правовстановлюючого документу.
У подальшому, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 позивачу було відмовлено приватним нотаріусом Новомиргородського районного нотаріального округу Атласовою Н.П., що підтверджується постановою нотаріуса від 16.05.2026 року № 13/02-31.
Підставою для відмови нотаріусом у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 послужило відсутність документу, що посвідчує право власності на вищезазначене майно.
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 , орієнтовний рік побудови житлового будинку - 1978 - 1984 роки, тобто будинок збудований до 05 серпня 1992 року.
У зв`язку з чим позивач просить суд в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новомиргород Новоукраїнського району Кіровоградської області у віці 74 роки, визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з`явився, проте до суду надіслав письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, в судове засідання не з`явився, проте до суду надіслав заяву про розгляд справи без участі, у якій Новомиргородська міська рада повідомляє, що цілком покладається на об`єктивність суду та просить розглянути справу без участі представника заінтересованої особи.
За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новомиргород Новоукраїнського району Кіровоградської області помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 23 грудня 2025 року Новомиргородським відділом державної реестрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 370 від 23.12.2025 року.
За життя померлому, ОСОБА_2 належав житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Новомиргородської міської ради народних депутатів № 189 від 28.07.1978 року про дозвіл гр. ОСОБА_2 на будівництво житлового будинку та технічним паспортом на житловий будинок, що виготовлений станом на 17.03.2026 року.
Приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Атласовою Н.П. 24.04.52026 року заведено спадкову справу, номер у нотаріуса - № 15/2026, номер у спадковому реєстрі - 75527512, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи № 85007927, з датою видачі витягу - 24.04.2026 року.
Після смерті ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини за законом звернувся позивач по справі, ОСОБА_1 , син померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження (підтвердження родинних відносин) серії серії НОМЕР_2 , видане 26 грудня 2025 року Новомиргородським відділом державної реестрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та постановою приватного нотаріуса Атласової Н.П. № 13/02-31 від 16.05.2026 р., якою підтверджено факт того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, інші спадкоємці відсутні.
Таким чином, єдиним спадкоємцем за законом нерухомого майна (житлового будинку, що є предметом спору за даним позовом) після смерті ОСОБА_2 є його син, позивач по справі - ОСОБА_1 .
Позивач звернувся до органу БТІ і отримав архівну довідку № 645815 від 20.03.2026 р., зі змісту якої він дізнався про те, що за архівними даними реєстрових книг Обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" станом до 01.01.2013 р. реєстрація права власності на житловий будинок за адресою по АДРЕСА_1 не проводилась, тобто покійний ОСОБА_2 не встиг виготовити правовстановлюючий документ на будинок та не зареєстрував у БТІ право власності на будинок на підставі відповідного правовстановлюючого документу.
У подальшому, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 позивачу було відмовлено приватним нотаріусом Новомиргородського районного нотаріального округу Атласовою Н.П., що підтверджується постановою нотаріуса від 16.05.2026 року № 13/02-31.
Підставою для відмови нотаріусом у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 послужило відсутність документу, що посвідчує право власності на вищезазначене майно.
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 , орієнтовний рік побудови житлового будинку - 1978 - 1984 роки, тобто будинок збудований до 05 серпня 1992 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну ресстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно зі ст. 3 вказаного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну ресстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54цс2).
Також відповідно до Постанови Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року по справі № 623/214/17 суд дійшов до висновку, що індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституціі України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, згідно з частиною першою та частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Так, 5 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України з 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).
Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності. З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 1 вересня 2011 року № 40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року»).
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30 липня 2012, № 40-19-5376 «Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів»).
Відповідно до ст. ст. 25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України № 19- 32/319, від 21 лютого 2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку. та Відповідно до додатку 3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно» рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Обов`язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об`єкти нерухомості введена лише з 29.06.1998 року. Саме в цей день набрала чинності Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.98р. № 121.
Таким чином, права, придбані (шляхом створення або придбання нерухомості) у власність до 29.06.1998 року з дотриманням встановленого порядку придбання, проте без держреєстрації, є виниклими і набутими в установленому законом порядку.
Згідно роз`яснень, викладених у п. 23 Постанови Пленуму Верхованого Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практика у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - відповідачами у таких справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Оскільки позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , він набув право на спадкування всіх прав та обов`язків, що належали покійному на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Керуючись ст.ст. 158, 258-259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
В порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новомиргород Новоукраїнського району Кіровоградської області у віці 74 роки, визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 .
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Р. А. Забуранний
Повний текст судового рішення виготовлений 29 липня 2026 року.