ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7391/26 Справа № 184/1237/25 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В.І. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.,
суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.,
за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,
Учасники справи:
заявник ОСОБА_1 ,
боржник ОСОБА_2 ,
розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з сімейних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Покровського міського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Томаш В.І.
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
11 червня 2025року ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що батько дитини, який є військовослужбовцем та отримує заробітну плату, матеріальну допомогу на утримання дочки не надає, а фінансовий стан матері наразі не дозволяє повноцінно утримувати дитину самостійно.
23 червня 2025року Покровським міським судом Дніпропетровської області по справі №184/1237/25 видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 12 червня 2025року, і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 302,80грн.
01 вересня 2025року ОСОБА_2 подав до суду заяву про скасування вищевказаного судового наказу за нововиявленими обставинами в повному обсязі.
Існування таких вимог ОСОБА_2 пов`язував із тим, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу не повідомляла суд, що Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області від 19 лютого 2024року в справі №182/5083/23 було ухвалено заочне рішення, яке набрало законної сили, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та звільнено його від сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 з тих підстав, що дочка з вересня 2021року проживала разом з ним. Крім того, станом на червень 2025року дочка не проживає з заявницею ОСОБА_1 , утриманням та забезпеченням дочки займається саме ОСОБА_2 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Покровського міського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2026року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_2 строку для подання до суду заяви про скасування судового наказу. Поновлено ОСОБА_2 строк для подання до Покровського міського суду Дніпропетровської області заяви про скасування в повному обсязі судового наказу. Задоволено заяву про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами від 01 вересня 2025року. Скасовано судовий наказ від 23 червня 2025року по справі №184/1237/24, який виданий суддею Покровського міського суду Дніпропетровської області Томашом В.І., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 від всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 12 червня 2025року, і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Задовольняючи заяву та скасовуючи судовий наказ суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та неповнолітня ОСОБА_3 мешкають окремо, оскільки ОСОБА_1 згідно з відомостями Державної прикордонної служби України знаходилась за межами території, що є нововиявленою обставиною, оскільки заявниця та її представник не повідомляли суд про те, що в період до 06 червня 2025року ОСОБА_1 не перебувала на території України та не мешкала з ОСОБА_3 .
Суд виснував, що враховуючи встановлений судом факт того, що ОСОБА_1 до 06 червня 2025року та з 21 червня 2025 року не перебувала на території України, як наслідок - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в зазначений період мешкають окремо, тому і заявник не має права звертатись до суду з вимогами про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
11 травня 2026року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи «Електронний суд» апеляційну скаргу на ухвалу Покровського міського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2026року.
В апеляційній скарзі заявниця не погодилася з висновками суду та висловила вимогу про скасування ухвали та просила про ухвалення нового судового рішення.
Незаконність та необґрунтованість ухвали суду на думку заявниці полягає у тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, не враховано, що для подання заяви про скасування судового наказу встановлено п`ятнадцятиденний строк, який ОСОБА_2 пропустив та поважність причин пропуску цього строку доказами не підтверджена, залишено поза увагою, що боржник не надав доказів утримання саме ним дитини.
Наполягала на тому, що інформація з Державної прикордонної служби України не підтверджує утримання боржником дитини та звертала увагу, що заборгованість боржника зі сплати аліментів становить 123290,78грн.
Вважала, що суд першої інстанції не надав оцінку всім наявним у справі доказам в їх сукупності, внаслідок чого постановив незаконну ухвалу.
Зазначала, що у зв`язку з воєнним станом в Україні та небезпекою громадяни України мають право виїжджати на кордон, проте утримувати дитину зобов`язані як мати, так і батько, де б вони не знаходились.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу не подали.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
14 травня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду було витребувано з Покровського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу №184/1237/25; 25 травня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 травня 2025року відкрито апеляційне провадження у справі.
15 червня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду на 1620год 28 липня 2026року.
Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про отримання документів в Електронному суді.
Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами
ОСОБА_1 є матір`ю, а ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /свідоцтво про народження а.с. 5/.
На підставі рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2016року по справі №624/684/16-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягувались аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 . Проте, заочним рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024року по справі №182/5083/23 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів та звільнено ОСОБА_2 від сплати аліментів (припинено стягнення з нього аліментів) на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , призначених за рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2016року по справі №624/684/16-ц. Підставою для ухвалення судом такого рішення стало те, що починаючи з вересня 2021року ОСОБА_3 проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 23-26/.
Дочка заявниці та боржника з 10 червня 2025року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана адреса також є місцем реєстрації ОСОБА_1 /відомості про зареєстрованому у житловому приміщенні осіб від 10 червня 2025року а.с. 3, витяг з реєстру територіальної громади від 10 червня 2025року а.с. 6/.
Згідно з довідкою від 15 вересня 2025року, ОСОБА_3 з 01 вересня 2025року навчається в Полтавському університеті економіки і торгівлі за спеціальністю "Економіка та міжнародні економічні відносини", освітня програма "Міжнародні економічні відносини" /а.с. 54/.
З відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27 січня 2026року, ОСОБА_1 : 18 липня 2022року здійснила в`їзд на територію України, після чого з території України виїхала 03 серпня 2022року; 08 серпня 2023року здійснила в`їзд на територію України, після чого з території України виїхала 20 серпня 2023року; 03 травня 2024року здійснила в`їзд на територію України, після чого з території України виїхала 18 травня 2024року; 12 грудня 2024року здійснила в`їзд на територію України, після чого з території України виїхала 03 січня 2025року; 06 червня 2025року здійснила в`їзд на територію України, після чого з території України виїхала 21 червня 2025року /а.с. 87-88/.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Задовольняючи заяву про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу не повідомила суд про те, що до 06 червня 2025року не перебувала на території України, не мешкала з дочкою, та як наслідок не мала права звертатись до суду з вимогами про видачу судового наказу про стягнення на свою користь аліментів на утримання дочки.
Вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи та судом першої інстанції при ухваленні судового рішення додержані норми матеріального і процесуального права.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину /частина п`ята статті 183 СК України/.
Судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб /пункт 4 частини першої статі 161 ЦПК України/.
У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу /частина восьма статті 170 ЦПК України/.
Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.
Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи /частина перша та пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України/.
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (пункти 26, 27, 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18).
Для перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів такими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі цього наказу та є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права й обов`язки заявника та боржника; нововиявленими є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених. Необхідно розрізняти нові докази та докази, які підтверджують нововиявлені обставини. Перші не можуть бути підставою для перегляду судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами, тоді як другі є даними, що підтверджують саме такі обставини. Аналогічний висновок Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду сформулював у постанові від 30 серпня 2021 року у справі № 461/1229/20.
У вказаній справі, постановляючи оскаржувану ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_2 про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції підставно врахував, що до 06 червня 2025року ОСОБА_1 не перебувала на території України та не мешкала разом з дочкою, проте не повідомила про ці обставини суду при зверненні з заявою про видачу судового наказу.
У рішенні Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024року в справі №182/5083/23 судом було встановлено, що з вересня 2021року ОСОБА_3 проживала разом з батьком ОСОБА_2 .
При цьому, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом /частина четверта статті 82 ЦПК України/.
Крім того, як встановлено з відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27 січня 2026року, ОСОБА_1 з липня 2022року майже весь час знаходиться за межами території України, а в Україну приїжджає щороку на декілька тижнів.
При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що дочка - ОСОБА_3 також разом з матір`ю фактично проживає за межами території України матеріали справи не містять та заявницею таких доказів суду не надано.
Сам по собі факт реєстрації місця проживання матері та дочки за однією адресою, за умови встановлення, що ОСОБА_1 майже весь час з липня 2022року проживає за межами України, не свідчить про їх спільне проживання.
Водночас, як вже було зазначено вище, право на звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів має лише той з батьків або інших законних представників, разом з яким проживає дитина.
Тому, обставина перебування ОСОБА_1 до 06 червня 2025року за межами території України та проживання окремо від дочки ОСОБА_3 є нововиявленою обставиною для перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів та є підставою для його скасування.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 належним чином дочку не утримує та має заборгованість зі сплати аліментів у значному розмірі не спростовують висновків суду про необхідність задоволення заяви про скасування за нововиявленими обставинами судового наказу, який був виданий за заявою матері, яка не надала належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження свого проживання з дитиною.
Судом першої інстанції було належним чином встановлено обставини справи та оцінено наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку.
Щодо доводів ОСОБА_1 про процесуальні порушення суду першої інстанції при поновленні боржнику строку на подання заяви про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами, то таких процесуальних порушень судом апеляційної інстанції не встановлено, місцевий суд обґрунтовано поновив боржнику строк для подання такої заяви.
Зазначені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі обставини не можуть слугувати підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності, що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб заявниця надала пояснення та докази щодо обставин, на які боржник посилався як на підставу своїх вимог про скасування судового наказу за нововиявленими обставинами.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про обґрунтованість та законність судового рішення, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Ухвалу Покровського міського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2026року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 липня 2026року.
Судді: