ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5843/26 Справа № 204/10920/25 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович,
на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 лютого 2026 року, -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
17.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Чечелівського районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якому просив припинити стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , стягнути з відповідачки аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 та стягнути з відповідачки на користь позивача безпідставно набуті кошти у розмірі 333 559 грн. 26 коп.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково.
Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягнуті на підставі судового наказу, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська від 10 січня 2019 року по цивільній справі № 199/9879/18 на утримання неповнолітньої, починаючи з 19 грудня 2018 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 , аліменти на утримання її неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 17 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, в особі батька - ОСОБА_1 , допустивши по справі негайне виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3 335 грн. 59 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
24.03.2026 від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович надійшла апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні частини позовних вимог Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05.02.2026 року та ухвалити нове, відповідно до якого стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти, які були примусово стягненні на аліменти дитини в розмірі 333 559,26 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд помилково ототожнив вимогу про повернення безпідставно набутих коштів (ст. 1212 ЦК України) із контролем за цільовим використанням аліментів, оскільки відповідачка взагалі не брала участі в утриманні дитини, мова йде саме про безпідставне збагачення, а не про нецільове використання коштів.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Від представника ОСОБА_4 - адвоката Заніздри А.П. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обгрунтування якого зазначено, що кошти не можуть вважатися безпідставно набутими, оскільки вони виплачувалися в межах примусового виконання рішення суду для погашення існуючої заборгованості, а не добровільно.
СУДОВІ ВИКЛИКИ
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.126-127).
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14 листопада 2009 року (а.с. 15).
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 21 квітня 2023 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 957, вбачається, що ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 16).
Судовим наказом Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2019 року по справі № 199/9879/18, з ОСОБА_1 стягнуто на користь відповідачки ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку(доходу), але не менш ніж 50 % розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 19 грудня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
6 лютого 2019 року постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра було відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 199/9879/18, виданого 01.02.2019 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська (а.с. 25).
На даний час починаючи з лютого 2023 року дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком та знаходиться на його забезпеченні. Дана обставина підтверджується рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суда м. Дніпропетровська від 04.11.2024 року, яке було постановлене за наслідком розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкування з дитиною та її вихованні, визначення способів участі матері у вихованні дитини.
Оскільки на теперішній час встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком - ОСОБА_1 з лютого 2023 року та знаходиться на його забезпеченні, в той час коли мати проживає окремо від дитини та її забезпеченням не займається, суд вважає, що на теперішній час змінились обставини, що визначали обов`язок позивача сплачувати на користь відповідача аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 .
Беручи до уваги встановлені обставини, враховуючи, що позивач в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про припинення стягнення аліментів, захистити своє порушене право не може, суд приходить до переконання про наявність підстав для припинення аліментних зобов`язань ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з моменту набранням даним рішенням законної сили, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачка доводиться матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Дитина проживає разом з позивачем та знаходяться на його утриманні з лютого 2023, допомогу на утримання дитини відповідачка не надає.
Враховуючи дану обставину, суд прийшов до висновку, що з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частки зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Що стосується позовних вимог про стягнення безпідставно набутих коштів, які були примусово стягненні на аліменти дитини, то суд зазначає наступне.
Позивач зазначає, що за період з квітня 2023 року по липень 2025 року з нього було примусово стягнено на користь відповідачки 333 559 грн. 26 коп. аліментів на утримання дитини, що підтверджується звітами про здійснені відрахування та виплати, доданими до матеріалів справи. Він вважає що кошти є безпідставно набутими відповідачкою та підлягають поверненню відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України.
Позивач на підтвердження безпідставності набуття відповідачем майна, а саме аліментних коштів, зазначив, що відповідачка отримала аліменти на утримання дитини в період проживання дитини з позивачем, використовувала дані кошти на себе, замість дитини, а тому він вважає, що виплачені аліменти на утримання спільної доньки, є безпіставно отриманими коштами.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, аліменти на користь відповідачки на утримання їх доньки з період з квітня 2023 року по липень 2025 року, були стягнуті з позивача в примусовому порядку на підставі судового наказу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2019 року.
Враховуючи дані вимоги, суд прийшов до висновку, що позивачем при зверненні до суду з вимогами про повернення безпідставно отриманих коштів, а саме: аліментів стягнутих з нього в примусовому порядку на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано не вірний спосіб захисту, оскільки контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування, а у разі нецільового витрачання аліментів, платник має право звернутися до суду з позовом про внесення аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, для стягнення з відповідачки суми отриманих аліментів за період з квітня 2023 року по липень 2025 року у розмірі 333 559 грн. 26 коп., а тому позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Як передбачає стаття 186 СК України, контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Частиною першою статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до частини другої статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Ч. 3 ст. 1212 ЦК України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
- повернення виконаного за недійсним правочином;
- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
- повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;
- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Колегія суддів вважає, що 333 559, 26 грн. не є безпідставно набутими коштами.
Правовою підставою для стягнення цих коштів був судовий наказ про стягнення аліментів, виданий 10 січня 2019 року Амур - Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська.
Тож, для стягнення цих коштів як безпідставно набутих (ст. 1212 ЦК України) немає правових підстав.
При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНИХ СКАРГ
Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович залишити без задоволення.
Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 28.07.2026 року.
Судді: