ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
29 липня 2026 року Справа №160/22256/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 10.01.2026 №159 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини»;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.01.2026 №27;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 24.01.2026 №24-РС;
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 направлення для продовження реабілітаційного лікування та проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення ступеня придатності до військової служби;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати направлення ОСОБА_1 для продовження реабілітаційного лікування та проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення ступеня придатності до військової служби.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру - 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026 року становить 3328,00 грн., тобто судовий збір складає - 1 331,20 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернені до суду вимоги є немайновими.
Судом встановлено, що позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Як вбачається з п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Тобто учасники бойових дій звільнені від сплати судового збору лише у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, як учасників бойових дій, а саме порушенням гарантій їх соціального захисту, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
На підтвердження звільнення від сплати судового збору позивачем надано копію військового квитка.
Водночас, суд не бере до уваги копію військового квитка, як на підставу для застосування приписів п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з огляду на таке.
Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
За визначенням статті 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України (абзац 2 пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ).
На виконання наведених вище приписів Закону №3551-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 20.08.2014 № 413 затвердив Порядок №413.
Абзацом 2 пункту 5 Порядку №413 визначено, що рішення про надання статусу учасника бойових дій стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії).
Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання (пункт 6 Порядку №413).
Отже, суд вказує, що копія військового квитка є доказом, що підтверджує проходження позивачем військової служби, в той час як статус учасника бойових дій підтверджується відповідним рішенням комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій або підтверджується відповідним посвідченням.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не підтверджено статус учасника бойових дій, а тому у суду відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як встановлено судом, позивачем заявлено в позовній заяві 4 основні вимоги немайнового характеру: 1) визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 10.01.2026 №159; 2) визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.01.2026 №27; 3) визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 24.01.2026 №24-РС; 4) щодо видачі направлення ОСОБА_1 для продовження реабілітаційного лікування.
Отже, позивачу при зверненні до суду з даною позовною заявою необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 4 259,84 грн., виходячи з розрахунку 1 331,20 грн. * 4 * 0,8.
В свою чергу в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 4 259,84 грн. або надати докази, які підтвердять підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- документ про сплату судового збору у розмірі 4 259,84 грн. або докази, які підтвердять підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- документ про сплату судового збору у розмірі 4 259,84 грн. або докази, які підтвердять підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Горбалінський