ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/19754/24
категорія 109020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державної екологічної інспекції Поліського округу до Новоборівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області (далі - прокурор, позивач) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство), Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державної екологічної інспекції Поліського округу до Новоборівської селищної ради, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Новоборівської селищної ради щодо неприйняття рішень про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами [номер приховано]:05:001:0326, 821183000:05:002:1401, [номер приховано]:06:002:0560, [номер приховано]:05:001:1618, 183000:05:002:1333, [номер приховано]:05:001:1578, [номер приховано]:05:001:1619, [номер приховано]:05:001:1572, [номер приховано]:05:001:1566, [номер приховано]:05:001:1809, [номер приховано]:05:002:1400, [номер приховано]:06:001:0432, [номер приховано]:06:002:0516, [номер приховано]:06:002:0515, [номер приховано]:05:001:1573, [номер приховано]:06:001:0547, [номер приховано]:06:001:0796, [номер приховано]:05:001:1574, [номер приховано]:05:002:1327, [номер приховано]:05:002:1332, [номер приховано]:06:001:0534, [номер приховано]:06:001:0530, [номер приховано]:05:002:1326, [номер приховано]:05:002:1323, [номер приховано]:06:001:0607, [номер приховано]:06:002:0569, [номер приховано]:06:002:0517 загальною площею 497,3168 га до самозалісених земель;
- зобов`язати Новоборівську селищну раду розглянути на сесії ради подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів від 22 березня 2024 року № 04/17/327 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами [номер приховано]:05:001:0326, 821183000:05:002:1401, [номер приховано]:06:002:0560, [номер приховано]:05:001:1618, 183000:05:002:1333, [номер приховано]:05:001:1578, [номер приховано]:05:001:1619, [номер приховано]:05:001:1572, [номер приховано]:05:001:1566, [номер приховано]:05:001:1809, [номер приховано]:05:002:1400, [номер приховано]:06:001:0432, [номер приховано]:06:002:0516, [номер приховано]:06:002:0515, [номер приховано]:05:001:1573, [номер приховано]:06:001:0547, [номер приховано]:06:001:0796, [номер приховано]:05:001:1574, [номер приховано]:05:002:1327, [номер приховано]:05:002:1332, [номер приховано]:06:001:0534, [номер приховано]:06:001:0530, [номер приховано]:05:002:1326, [номер приховано]:05:002:1323, [номер приховано]:06:001:0607, [номер приховано]:06:002:0569, [номер приховано]:06:002:0517 загальною площею 497,3168 га до самозалісених у порядку, визначеному частинами 2, 3, 5 статті 571 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що унаслідок порушення вимог законодавства, яке регулює порядок збільшення лісистості території України, встановлені факти протиправної бездіяльності Новоборівської селищної ради, що полягає у неприйняття рішення про віднесення земельних ділянок, зазначених в повторному поданні Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про віднесення земельних ділянок до самозаліснених до самозаліснених земель у порядку, визначеному ч.ч.2, 3, 5 ст.57-1 Земельного кодексу України.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року, адміністративний позов повернуто позивачу.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі № 240/19754/24 скасовано. Справу № 240/19754/24 направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень статей 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно із частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства 22.03.2024 за № 04-17/327 на адресу Новоборівської селищної ради направило лист про прийняття рішень щодо віднесення земельних ділянок орієнтовною площею 2239,60 га, які знаходяться на території даного органу місцевого самоврядування, до самозаліснених.
В додаток до вказаного листа на адресу Новоборівської селищної ради Управлінням серед іншого, скеровано картографічні матеріали та інформації про наявність ідентифікованих самозаліснених земельних ділянок з кадастровими номерами: [номер приховано]:05:001:0326, [номер приховано]:05:002:1401, [номер приховано]:06:002:0560, [номер приховано]:05:001:1618, [номер приховано]:05:002:1333, [номер приховано]:05:001:1578, [номер приховано]:05:001:1619, [номер приховано]:05:001:1572, , [номер приховано]:05:001:1566, [номер приховано]:05:001:1809, [номер приховано]:05:002:1400, [номер приховано]:06:001:0432, [номер приховано]:06:002:0516, [номер приховано]:06:002:0515, [номер приховано]:05:001:1573, [номер приховано]:06:001:0547, [номер приховано]:06:001:0796, [номер приховано]:05:001:1574, [номер приховано]:05:002:1327, [номер приховано]:05:002:1332, [номер приховано]:06:001:0534 [номер приховано]:06:001:0530, [номер приховано]:05:002:1326, [номер приховано]:05:002:1323, [номер приховано]:06:001:0607, [номер приховано]:06:002:0569, [номер приховано]:06:002:0517 та зазначалося про необхідність їх віднесення до самозаліснених земельних ділянок
На 42 позачерговій сесії 8 скликання Новоборівської селищної ради від 17.07.2024 відповідне рішення не прийнято з підстав утримання від його прийняття місцевими депутатами, про що свідчить відповідь від 25.07.2024 № 703/02-23.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Згідно зі ст.4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження з лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.
При цьому у ст.1 Лісового кодексу України закріплено, що самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
Аналогічне визначення містить Земельний кодекс України (ст.57-1).
З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях законодавчо встановлено процедуру віднесення земель до самозалісених, яка покликана збільшити лісистість території України.
Зокрема, за ч.З ст.57-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Частиною другою цієї статті визначено, що рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Водночас віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою (ч.4 ст.57-1 Земельного кодексу України).
З метою реалізації вказаної норми ч.4 ст.21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" доповнено абз.4, яким передбачено, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника або рішення органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст.122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.
Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст.122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.
Таким чином, законодавчо встановлена процедура віднесення земель до самозалісених, яка покликана збільшити лісистість території України.
Цією процедурою передбачено, що для земельних ділянок, сформованих як об`єкт цивільних прав, органу місцевого самоврядування достатньо подати до Державного земельного кадастру заяву про зміну угідь на угіддя самозалісеної ділянки.
Разом з тим для земельних ділянок, межі яких не визначені в натурі (на місцевості), законодавець визначив іншу процедуру, за якою орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Згідно із положеннями ч.5 ст.57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.
Отже, під час вирішення питання щодо віднесення земельних ділянок до самозалісенених важливо встановити, чи сформована вона як об`єкт цивільних прав, оскільки від цього буде залежати процедура її віднесення до самозалісених земель.
Указами Президента України від 07.06.2021 №228/2021 "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів", від 29.09.2022 №675/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 вересня 2022 року "Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період", передбачено проведення ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності, з метою їх подальшого використання для досягнення оптимальної лісистості України.
Прийняття Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів" від 20.06.2022 № 2321-IX (далі-Закон), який набрав чинності 10.07.2022, створило передумови для ідентифікації та збереження самосійних лісів.
У зв`язку із цим, з метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях Центральним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів (далі-Управління) на адресу Новоборівської селищної ради скеровано лист від 22.03.2024 за № 04-17/327, про прийняття рішень щодо віднесення земельних ділянок орієнтовною площею 2239,60 га, які знаходяться на території даного органу місцевого самоврядування, до самозаліснених.
Однак, на 42 позачерговій сесії 8 скликання Новоборівської селищної ради від 17.07.2024 відповідне рішення не прийнято з підстав утримання від його прийняття місцевими депутатами, про що свідчить відповідь від 25.07.2024 № 703/02-23.
За інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права - земельні ділянки з цільовим призначенням - землі запасу, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності.
Згідно із Законом України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року" лісистість території країни повинна становити в 2025 році 16, 5 %, а в 203 5 році - 17, 5 % порівняно з нинішніми 15, 9 %. В Україні, за різними оцінками, наразі близько 500 тис га самосійних лісів, які розташовані на землях сільськогосподарського призначення або на землях невизначеної категорії.
При цьому, незміна угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення, на якій росте ліс (наявні лісові насадження, які з часом можуть стати лісом) на угіддя самозалісненої земельної ділянки сприяє безгосподарському використанню лісових ресурсів, їх протиправному вирубуванню. Разом із цим, з метою захисту самозалісненої земельної ділянки, яка по факту, як в даному випадку, є землею сільськогосподарського призначення власник (уповноважений орган) не вживає будь-яких заходів, в т. ч. щодо охорони, з метою захисту від вирубування лісових насаджень, які є самосівними та уже становлять єдину екологічну систему.
З травня 2021 року у результаті вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин до комунальної власності територіальних громад відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України перейшли всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах також територіальних громад, крім земель, зокрема, лісогосподарського призначення.
За загальним правилом, більшість земель лісогосподарського призначення є державною власністю та перебуває у постійному користуванні ДП "Ліси України". Відтак, відповідно до п.24 Перехідних положень ЗК України ці землі до комунальної власності не передано.
Водночас, як встановлено, на землях сільськогосподарського призначення зростає самосійний ліс. При цьому, ці ліси та відповідні земельні ділянки не перебувають у постійному користуванні ДП "Ліси України", а тому, зважаючи на вимоги закону перейшли до комунальної власності територіальних громад.
З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів"та яким введено поняття "самозалісненої земельної ділянки", під якою розуміється земельна ділянка будь-якої категорії земель площею більше 0,5 гектарів вкрита лісовою рослинністю і заліснення якої пройшло (відбулося) природним або іншим шляхом (ч.12 ст.1 Лісового кодексу України).
Частиною 2 ст.1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Згідно зі ст.7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Відповідно до Закону України від 20.06.2022 №2321-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів" доповнено Земельного кодексу України статтею 57-1 "Самозалісені землі", якою визначений порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених.
Так, згідно ч.2 ст.57-1 Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.
Таким чином, враховуючи положення статтей 57-1, 122 та п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки до самозалісненої, яка відповідно до закону є комунальною власністю територіальної громади, здійснюється сільськими, селищними та міськими радами.
Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Відповідно до Положення "Про Державне агентство лісових ресурсів України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2022 року №1003 "Деякі питання реформування управління лісової галузі" територіальним органом Державного агентства лісових ресурсів на території Житомирської та Київської області є Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.
Таким чином, Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. ст. 57-1 Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки.
Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.
Віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.
Крім того, з метою реалізації вказаної норми ч.4 ст.21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" доповнено абз. 4, яким передбаченого, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної.
У результаті підготовки та подальшої реалізації земельної реформи територіальними органами Держгеокадастру України проводилися численні інвентаризації земель, які розташовані за межами населених пунктів. Як наслідок, у розумінні ч.4 ст.79-1 Земельного кодексу України сформовано земельні ділянки, які передано за відповідними наказами та актами приймання - передавання до комунальної власності територіальних громад.
Аналіз ст.ст.57-1, 122 Земельного кодексу України та ст.ст.1, 4, 5, 7, 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України і фактичний стан земель, зазначених у поданні Управління, свідчать, що ці угіддя є самозалісеними, а тому Новоборівська селищна рада протиправно не вирішує питання щодо прийняття рішення щодо віднесення цих земель до самозалісених.
Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).
Згідно з п.4 ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Отже, бездіяльність Новоборівської селищної ради щодо неприйняття рішення про віднесення земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:05:001:0326, 821183000:05:002:1401, [номер приховано]:06:002:0560, [номер приховано]:05:001:1618, 183000:05:002:1333, [номер приховано]:05:001:1578, [номер приховано]:05:001:1619, [номер приховано]:05:001:1572, [номер приховано]:05:001:1566, [номер приховано]:05:001:1809, [номер приховано]:05:002:1400, [номер приховано]:06:001:0432, [номер приховано]:06:002:0516, [номер приховано]:06:002:0515, [номер приховано]:05:001:1573, [номер приховано]:06:001:0547, [номер приховано]:06:001:0796, [номер приховано]:05:001:1574, [номер приховано]:05:002:1327, [номер приховано]:05:002:1332, [номер приховано]:06:001:0534, [номер приховано]:06:001:0530, [номер приховано]:05:002:1326, [номер приховано]:05:002:1323, [номер приховано]:06:001:0607, [номер приховано]:06:002:0569, [номер приховано]:06:002:0517 загальною площею 497,3168 га до самозаліснених земель підлягає визнанню незаконною у судовому порядку.
При цьому єдиним ефективним способом захисту інтересів держави у сфері охорони самозалісених земель є зобов`язання Новоборівської селищної ради вчинити дії - розглянути подання подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів від 22 березня 2024 року № 04/17/327 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами [номер приховано]:05:001:0326, 821183000:05:002:1401, [номер приховано]:06:002:0560, [номер приховано]:05:001:1618, 183000:05:002:1333, [номер приховано]:05:001:1578, [номер приховано]:05:001:1619, [номер приховано]:05:001:1572, [номер приховано]:05:001:1566, [номер приховано]:05:001:1809, [номер приховано]:05:002:1400, [номер приховано]:06:001:0432, [номер приховано]:06:002:0516, [номер приховано]:06:002:0515, [номер приховано]:05:001:1573, [номер приховано]:06:001:0547, [номер приховано]:06:001:0796, [номер приховано]:05:001:1574, [номер приховано]:05:002:1327, [номер приховано]:05:002:1332, [номер приховано]:06:001:0534, [номер приховано]:06:001:0530, [номер приховано]:05:002:1326, [номер приховано]:05:002:1323, [номер приховано]:06:001:0607, [номер приховано]:06:002:0569, [номер приховано]:06:002:0517 загальною площею 497,3168 га у порядку, визначеному ч. ч. 2, З, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.
Оскільки згідно з ч.2 ст.57-1 Земельного кодексу України рішення органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а будь-який інший нормативно-правовий акт не визначає процедуру віднесення земель до самозалісених, у Новоборівської селищної ради відсутні дискреційні повноваження щодо розгляду питання віднесення угідь до самозалісених за результатами розгляду подань (листів) Управління.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № Я (80)2, прийнятій Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №13 80/5, передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно- правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати ...", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити...", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам..." тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.
Однак у випадку невіднесення Новоборівською селищною радою земельних ділянок до самозаліснених не йдеться про вибір ради на власний розсуд прийняти рішення про їх віднесення чи про відмову у віднесенні до самозалісених ділянок, оскільки згідно із ст.57-1 Земельного кодексу України до самозалісених угідь орган місцевого самоврядування не може віднести лише землі державної та приватної власності, а також землі лісогосподарського, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Таким чином, суд має право у судовому порядку зобов`язати Новоборівську селищну раду виконати вимоги законодавства, яке регулює віднесення угідь до самозалісених земель.
Задоволення позову в цій частині не виходить за межі завдань адміністративного судочинства та не є формою втручання в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.
Більше того, на підставі аналізу положень КАС України можна зробити висновок, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання.
Усі ці складові можна охопити єдиним терміном - "ефективне правосудця", що є еталоном для оцінки якості роботи судової гілки влади та запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб`єктів.
Оскільки законодавцем визначені виключні підстави для неможливості віднесення земель до самозалісених, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, з урахуванням положень ст. ст. 2, 245 КАС України, зобов`язання органу місцевого самоврядування прийняти в цьому випадку певне рішення не буде вважатися втручанням у його дискреційні повноваження, адже лише такий спосіб захисту порушеного права та інтересу буде найбільш ефективним та спрямованим на недопущення свавілля в діяльності суб`єктів владних повноважень.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані відповідачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки докази про такі судові витрати суду не надано, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області (вул. Шевченка, 5,м. Коростишів,Житомирська обл., Житомирський р-н,12501. РНОКПП/ЄДРПОУ: 02909950) в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, (вул. Руставелі Шота, 9А,м. Київ,01001, РНОКПП/ЄДРПОУ: 37507901), Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вул. Степана Бандери, буд.8,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10029, РНОКПП/ЄДРПОУ: 45121148) Державної екологічної інспекції Поліського округу (вул. Леха Качинського, 12-А,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10014, РНОКПП/ЄДРПОУ: 42163803) до Новоборівської селищної ради (вул. Незалежності, буд.9А,с-ще Нова Борова, Житомирський р-н, Житомирська обл.,12114. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04344601) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Новоборівської селищної ради щодо неприйняття рішень про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами [номер приховано]:05:001:0326, 821183000:05:002:1401, [номер приховано]:06:002:0560, [номер приховано]:05:001:1618, 183000:05:002:1333, [номер приховано]:05:001:1578, [номер приховано]:05:001:1619, [номер приховано]:05:001:1572, [номер приховано]:05:001:1566, [номер приховано]:05:001:1809, [номер приховано]:05:002:1400, [номер приховано]:06:001:0432, [номер приховано]:06:002:0516, [номер приховано]:06:002:0515, [номер приховано]:05:001:1573, [номер приховано]:06:001:0547, [номер приховано]:06:001:0796, [номер приховано]:05:001:1574, [номер приховано]:05:002:1327, [номер приховано]:05:002:1332, [номер приховано]:06:001:0534, [номер приховано]:06:001:0530, [номер приховано]:05:002:1326, [номер приховано]:05:002:1323, [номер приховано]:06:001:0607, [номер приховано]:06:002:0569, [номер приховано]:06:002:0517 загальною площею 497,3168 га до самозалісених земель.
Зобов`язати Новоборівську селищну раду розглянути на сесії ради подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів від 22 березня 2024 року № 04/17/327 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами [номер приховано]:05:001:0326, 821183000:05:002:1401, [номер приховано]:06:002:0560, [номер приховано]:05:001:1618, 183000:05:002:1333, [номер приховано]:05:001:1578, [номер приховано]:05:001:1619, [номер приховано]:05:001:1572, [номер приховано]:05:001:1566, [номер приховано]:05:001:1809, [номер приховано]:05:002:1400, [номер приховано]:06:001:0432, [номер приховано]:06:002:0516, [номер приховано]:06:002:0515, [номер приховано]:05:001:1573, [номер приховано]:06:001:0547, [номер приховано]:06:001:0796, [номер приховано]:05:001:1574, [номер приховано]:05:002:1327, [номер приховано]:05:002:1332, [номер приховано]:06:001:0534, [номер приховано]:06:001:0530, [номер приховано]:05:002:1326, [номер приховано]:05:002:1323, [номер приховано]:06:001:0607, [номер приховано]:06:002:0569, [номер приховано]:06:002:0517 загальною площею 497,3168 га до самозалісених у порядку, визначеному частинами 2, 3, 5 статті 571 Земельного кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
29.07.26