ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2026 року справа № 380/9728/26
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у занижені грошового виразу додаткових видів грошового забезпечення у довідці від 17.02.2026 року №1159/12/2693 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розміри грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, із зазначенням відомостей про надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням за нормами чинними на 01.01.2023 року, вказаних в довідці від 17.02.2026 №1159/12/2693, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року його пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером Міністерства оборони України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-XII. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі № 380/22720/25 відповідач виготовив та направив до ГУ ПФУ у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року від 17.02.2026 № 1159/12/2693. У цій довідці посадовий оклад та оклад за військовим званням обчислені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року (2684,00 грн) на відповідні тарифні коефіцієнти.
Проте позивач вказує, що відповідач припустився протиправних дій, оскільки суми надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі штучно занижені. На переконання позивача, відповідач здійснив математичний розрахунок відсоткових ставок цих додаткових виплат не від нових, відображених у довідці окладів (4970,00 грн та 1450,00 грн), а від "старих" окладів зразка 2018 року (3260,00 грн - посадовий оклад та 950,00 грн - оклад за званням). Позивач вважає, що оскільки базові оклади зросли, то й усі похідні додаткові види грошового забезпечення, які обчислюються у відсотках, мали бути пропорційно перераховані від нової фінансової бази, а саме: надбавка за вислугу років (50%) - 3210,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (78%) - 7511,40 грн, премія (216%) - 10735,20 грн. За захистом свого права на отримання довідки з коректним грошовим виразом додаткових виплат позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 19 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Заперечення відповідача вмотивовані тим, що базова структура окладів діючих військовослужбовців у 2023 році Кабінетом Міністрів України нормативно не підвищувалася, а фінансування здійснювалося виходячи з розрахункової бази прожиткового мінімуму 2018 року (1762,00 грн). Для компенсації окладів Міністр оборони України своїми щорічними внутрішніми телеграмами (окремими дорученнями), зокрема № 2683/з від 01.02.2023 року, встановлював для діючих військовослужбовців тимчасові підвищені відсоткові ставки премій та надбавок у межах виділених бюджетних асигнувань. Відповідач зазначає, що поєднання в одній довідці нової збільшеної бази окладів (за рішенням суду з прожиткового мінімуму 2684,00 грн) та високих відсотків додаткових виплат, призначених виключно для діючих військовослужбовців на базі колишніх окладів, призведе до створення штучного, гіпотетичного грошового забезпечення, яке фактично ніколи нікому не виплачувалося. Крім того, відповідач посилається на обов`язкову правову позицію Верховного Суду від 17.02.2026 року у справі № 520/5814/24, де зазначено, що телеграми Міністра оборони не мають нормативно-правового характеру і не є підставою для перерахунку пенсій колишніх військовослужбовців.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників та враховуючи наявність клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, адміністративну справу розглянуто судом одноособово на підставі наявних матеріалів та письмових доказів.
Суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідив матеріали справи, оцінив надані сторонами докази у їх сукупності, та
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України (має статус учасника бойових дій, посвідчення серія НОМЕР_1 ) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-XII, яка виплачується через Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі № 380/22720/25 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити і надіслати до ГУ ПФУ у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року із зазначенням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених із прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року (2684,00 грн), з обов`язковим включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
На виконання зазначеного судового рішення відповідач виготовив довідку від 17.02.2026 року № 1159/12/2693, у якій відобразив такі показники грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року за аналогічною посадою "Технік" (10 тарифний розряд):
Посадовий оклад: 4970,00 грн (обчислено як 2684,00 х 1,85);
Оклад за військовим званням (прапорщик): 1450,00 грн (обчислено як 2684,00 х 0,54);
Надбавка за вислугу років (50%): 2105,00 грн;
Надбавка за особливості проходження служби (78%): 4925,70 грн;
Премія (216%): 7041,60 грн.
Всього: 20 492,30 грн.
Математичний аналіз вказаної довідки свідчить, що відповідач нарахував відсоткові значення додаткових видів грошового забезпечення (вислуга років - 50%, особливості служби - 78%, премія - 216%) не від нових окладів, вказаних у довідці (4970,00 + 1450,00 = 6420,00 грн), а від окладів, які обчислювалися із прожиткового мінімуму 2018 року (1762,00 грн), що становили відповідно за посадою - 3260,00 грн, за званням - 950,00 грн (разом 4210,00 грн).
Позивач, виявивши вказане заниження, 11.03.2026 року звернувся до ТЦК та СП із заявою про виправлення грошового виразу додаткових виплат. Відповідач листом від 14.04.2026 року № 1159/12/6204 відмовив у виготовленні нової довідки, мотивуючи це правильністю проведених фінансових розрахунків відповідно до чинних у 2023 році директив Міністра оборони України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у частині правильності формування грошового виразу додаткових видів грошового забезпечення, суд всебічно та детально аналізує норми матеріального і процесуального права та зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цей конституційний принцип є ключовим для оцінки правомірності дій обох сторін у сфері публічно-правових відносин.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, чітко визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (надалі - Закон № 2262-XII).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з розміру їх грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII, усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Механізм проведення такого перерахунку пенсій детально врегульовано Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 (надалі - Порядок № 45).
Правовий аналіз наведених норм свідчить, що перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців напряму пов`язаний і є похідним від фактичного підвищення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців відповідних категорій. Тобто, зміни у структурі чи розмірах грошового забезпечення на активній службі автоматично створюють передумови для коригування пенсійних виплат звільненим особам.
Умови та структура грошового забезпечення діючих військовослужбовців на теперішній час визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 (надалі - Постанова № 704).
Відповідно до пункту 2 Постанови № 704, грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів (зокрема Міністру оборони України) у межах виділених асигнувань установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначаються керівниками відповідних відомств залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків. Цим же пунктом передбачено право здійснювати преміювання військовослужбовців відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
На виконання зазначених вимог Постанови № 704, Міністр оборони України щороку видавав внутрішні телеграми (окремі доручення), якими, виходячи з наявних фінансових ресурсів та асигнувань, встановлював конкретні відсоткові показники надбавки за особливості проходження служби та премії для діючих військовослужбовців Збройних Сил України на відповідний календарний рік. Станом на 01.01.2023 року діло окреме доручення Міністра оборони України № 2683/з від 01.02.2023 року, згідно з яким за аналогічною посадою техніка надбавка за особливості проходження служби була визначена на рівні 78%, а щомісячна премія - на рівні 216%.
Вирішуючи правовий спір щодо коректності відображення грошового виразу цих додаткових виплат у довідці пенсіонера, суд наголошує на обов`язковості врахування правової позиції Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24.
У вказаній постанові найвищий судовий орган чітко зазначив, що рішення Міністра оборони України (оформлені у вигляді телеграм чи окремих доручень) щодо встановлення конкретних відсоткових розмірів додаткових видів грошового забезпечення та преміювання є внутрішніми розпорядчими документами тимчасового характеру. Вони приймаються виключно в межах та за рахунок наявного бюджетного фінансування Збройних Сил України на поточний рік і спрямовані на регулювання та стимулювання діючих військовослужбовців.
Такі доручення не мають статусу нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, з прийняттям якого закон пов`язує виникнення загальних підстав для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.
У справі, що розглядається, позивач ОСОБА_1 на підставі попереднього судового рішення від 31 грудня 2025 року у справі № 380/22720/25 отримав право на встановлення у довідці посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених із нового прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року (2684,00 грн). Відповідач це рішення виконав, зазначивши у довідці від 17.02.2026 № 1159/12/2693 посадовий оклад у розмірі 4970,00 грн та оклад за військовим званням - 1450,00 грн.
Проте, вимагаючи обчислити надбавку за особливості проходження служби (78%) та щомісячну премію (216%) саме від цієї нової, судово підвищеної фінансової бази, позивач намагається штучно поєднати два абсолютно несумісні правові та фінансові показники.
Суд зазначає, що встановлені Міністром оборони України високі відсоткові показники додаткових виплат (78% та 216%) у 2023 році математично розраховувалися відомством та фактично виплачувалися діючим військовослужбовцям виключно від "старих" базових окладів 2018 року (де базова розрахункова величина становила 1762,00 грн). Оскільки реального фінансового підвищення окладів під наявний бюджет у Збройних Силах України на базі прожиткового мінімуму 2684,00 грн у 2023 році для діючих військовослужбовців не відбувалося, Міністерство оборони України компенсувало занижену базу окладів підвищенням відсотків надбавок та премій, щоб утримати загальний рівень виплат. Це повністю підтверджується змістом окремого доручення № 2683/з від 01.02.2023 року та фактичними обставинами фінансування оборонного відомства у 2023 році.
Якщо застосувати логіку позивача та механічно нарахувати 78% надбавки за особливості служби та 216% премії на новий, збільшений за рішенням суду посадовий оклад, це призведе до формування штучного, суто теоретичного сукупного розміру грошового забезпечення. Такий сукупний розмір ніколи нормативно не затверджувався Кабінетом Міністрів України, ніколи не закладався у бюджетне фінансування та фактично не отримувався жодним діючим військовослужбовцем Збройних Сил України аналогічної посади, який реально проходив службу у 2023 році.
Суд наголошує, що правова суть інституту перерахунку пенсій звільнених зі служби осіб полягає у забезпеченні принципу соціальної рівності та приведенні їхнього пенсійного забезпечення у відповідність до реального, фактичного рівня грошового забезпечення осіб, які несуть службу на даний час. Перерахунок пенсії є інструментом захисту від знецінення виплат, а не механізмом для створення штучних фінансових умов, за яких пенсіонер отримував би у складі довідки віртуальні суми, які значно перевищують реальні доходи діючих військовослужбовців на аналогічних посадах.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 у довідці від 17.02.2026 № 1159/12/2693 відобразив додаткові види грошового забезпечення у грошовому виразі (надбавка за вислугу років - 2105,00 грн, надбавка за особливості служби - 4925,70 грн, премія - 7041,60 грн), який чітко відповідає реальним сумам, що нараховувалися діючим військовослужбовцям за аналогічною посадою у січні 2023 року, дії відповідача є повністю правомірними та такими, що спрямовані на недопущення викривлення структури грошового забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих аргументів.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач у поданому через систему «Електронний суд» відзиві та доданих до нього матеріалах повністю, обґрунтовано й переконливо довів суду законність та правомірність своїх дій щодо обраного алгоритму формування грошового виразу додаткових складових грошового забезпечення у спірній довідці. Натомість позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання перенести відсоткові показники на нову фінансову базу є безпідставними, базуються на помилковому трактуванні норм матеріального права та повністю суперечать актуальній і обов`язковій до застосування практиці Верховного Суду.
З урахуванням положень статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка чітко визначає повноваження суду при вирішенні позову, у разі відсутності факту порушення прав позивача та за умови повної доведеності правомірності дій суб`єкта владних повноважень, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову.
З огляду на повну відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , підстави для розподілу, стягнення чи відшкодування судових витрат на користь позивача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72- 77, 90, 139, 241- 246, 250, 257- 262 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
1. В позові ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 28 липня 2026 року.
Суддя О.І. Коморний