Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №186/529/26
23 липня 2026 року м. Надвірна
Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.
з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог:
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 25.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 6587768, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 9000,00 грн строком на 360 днів (з 25.08.2025 по 19.08.2026 р.), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту, що у грошовому виразі складає 1 552,50 грн. У разі порушення Позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 450 грн. за кожен день понадстрокового користування.
Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 028257, що був надісланий на вказану Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.
Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництва системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) персональні данні останнього, в тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори, та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів: підпис 028257 - 25.08.2025 11:37:38.
Зазначає, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця/Позивача), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту технічно не можливе.
Таким чином, підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Позивач на виконання умов кредитного договору № 6587768 від 25.08.2025 виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 9000,00 за посередництва АТ «ЮНЕКС БАНК» в рамках договору про організацію переказу коштів на картки отримувачів № 03 від 21.03.2024.
Однак відповідач своїх забов`язань за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого у у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 22833,00 грн, зокрема: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн - сума заборгованості за процентами; 1552,50 грн - сума заборгованості за комісією; 4500,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Короткий змість відзиву на позов:
Від представника відповідача-адвоката Курко В.М. поступили письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що позовні вимоги відповідач не визнає, проти задоволення позову заперечує.
Так, позивачем не надано доказів на підтвердження зарахування коштів кредитного договору № 6587768 на рахунок відповідача, не долучено жодних квитанцій про зарахування кредитних коштів відповідачу. Відсутні відомості щодо відкриття відповідачем відповідного кредитного рахунку (кредитної картки) на виконання умов кредитних договорів та зарахування вказаних коштів на ці кредитні рахунки. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника).
Таким чином, якщо грошові кошти за договором позики фактично не передавалися, цей договір буде вважатися неукладеним.
Додані до позовної заяви копії кредитних договорів, копії факторингових договорів, роздрукові розрахунки заборгованості за двома кредитними договорами не свідчать про отримання відповідачем кредитних коштів.
Крім того, роздрукові розрахунки заборгованості за кредитним договором № 6587768 як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Таким чином, у зв`язку із недоведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою доведення виконання умов вищезазначеного кредитного договору, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, відсотками відсутні.
Стислий виклад позиції сторін:
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги позивача підтримує повністю з підстав, зазначених в позові. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за кредитним договором в сумі 22833,00 грн, та стягнути сплачені судові витрати по справі.
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилась, у поданих письмових поясчненнях представник відповідача просить розгляд справи проводити у їх відсутності, позовні вимоги позивача не визнає, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та судових витрат просить відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 11.03.2026 позовну заяву ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту передано за підсудністю до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, за останнім зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2026, вказану цивільну справу визначено головуючому судді Міськевич О.Я..
Ухвалою судді від 03.04.2026 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Також даною ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом:
Судом встановлено, що 25.08.2025 між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (надійний) № 6587768, умовами якого Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору (п.п. 2.1 договору) (а.с. 9-16).
Вказаний договір був укладений в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором - 028257.
Відповідно до умов кредитного договору № 6587768 від 25.08.2025, сторони погодили наступні умови кредитування: Сума кредиту - 9000,00 грн (п. 2.2.1 договору); Строк кредитування/Строк договору - 360 днів (з 25.08.2025 по 19.08.2026) (п. 2.2.2 договору); Комісія за надання кредиту - 17.25%, що у грошовому виразі складає 1552,50 грн, процентна ставка (фіксована) - 0.95%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, неустойка - 450 грн, яка нараховується за кожен день понадстрокового користування, орієнтовна загальна твартість кредиту - 41332,50 грн, загальні витрати за кредитом - 32332,50 грн (п.п. 2.2.8, 2.5 договору), тощо. У п. 11 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» містяться персональні дані відповідача ОСОБА_1 (П.І.Б., дата народження, РНОКПП, документ, що засвідчує особу, адреса реєстрації та проживання, номер телефону та адреса електронної пошти) та номер електронного платіжного засобу відповідача - НОМЕР_2 .
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України: Номер договору - 6587768, Одноразовий ідентифікатор - 028257, Час відправки ідентифікатора позичальнику - 25.08.2025 11:37:38, Електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_2. Ідентифікація клієнта за посередництвом системи BankID НБУ: Дата проходження - 24.04.2025 11:20:33, Назва банку - privatbank (а.с. 16-зворот).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит у розмірі 9000,00 грн на платіжний рахунок позичальника, вказаний ним у кредитному договорі, що підтверджується повідомленням АТ «Юнекс Банк» від 28.01.2026 № 21-1844, згідно якого кошти в сумі 9000,00 грн успішно перераховано 25.08.2025 на номер платіжної картки НОМЕР_2 (а.с. 17).
Також на виконання ухвали суду від 03.04.2026 АТ «Універсал Банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 25.08.2025 було здійснено зарахування коштів в сумі 9000,00 грн (а.с. 45-47).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6587768 від 25.08.2025, складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», станом на 28.01.2026 за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість в загальному розмірі 22833,00 грн, з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн - сума заборгованості за процентами; 1552,50 грн - сума заборгованості за комісією; 4500,00 грн - сума заборгованоті за пенею/неустойкою (а.с. 8).
24.11.2025 позивачем направлено на електронну адресу ОСОБА_1 , зазначену ним у договорі, вимогу про повернення кредиту за договором № 6587768 від 25.08.2025, яка станом на 24.11.2025 становить 22833,00 грн протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги (а.с. 16-зворот, 25-зворот). Станом на час подання позовної заяви вказана вимога відповідачем не виконана.
Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:
Щодо укладення кредитного договору та видачі кредитних коштів за договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ч. 2 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) (ч. 1 ст. 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України)
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (ч. 1 ст. 641 ЦК України).
Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу (ч. 2 ст. 644 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Як встановлено судом, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 25.08.2025 був укладений договір кредитної лінії № 6587768, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 9000,00 грн. Умови користування (строки повернення, проценти за користування, комісія за видачу кредиту, загальний розмір кредиту, тощо) визначені крединим договором та доведені до відома сторін, що підтверджується їх підписами у договорі.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця, та підписання кредитного договору здійснено відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (028257) відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
При цьому суд зазначає, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту технічно не можливе.
Укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 кредитний договір за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення, є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків, передбачених цим договором.
Зазначений договір не визнаний судом недійсним, тому в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.
Враховуючи наведене, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 досягнуто домовленості у письмовій (електронній) формі щодо розміру кредиту, процентної ставки, комісії за наданя кредиту, та інше.
Також суд вважає доведеними посилання ТОВ «ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про надання ОСОБА_1 кредитних коштів на виконання договору.
Так, у п. 11 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» містяться персональні дані відповідача ОСОБА_1 (П.І.Б., дата народження, РНОКПП, документ, що засвідчує особу, адреса реєстрації та проживання, номер телефону та адреса електронної пошти) та номер електронного платіжного засобу відповідача - НОМЕР_2 .
До матеріалів справи долучено повідомлення АТ «Юнекс Банк» від 28.01.2026 № 21-1844, згідно якого кошти в сумі 9000,00 грн успішно перераховано 25.08.2025 на номер платіжної картки НОМЕР_2 , вказаний відповідачем в договорі.
Також з повідомлення АТ «Універсал Банк» від 09.04.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 25.08.2025 було здійснено зарахування коштів в сумі 9000,00 грн.
Позивач надав суду всі наявні в нього докази, які підтверджують наявність кредитних правовідносин між сторонами та їх розмір, а також їх правомірність та відповідно й отримання коштів відповідачем, однак остання не довела суду, що у неї немає обов`язку щодо сплати заборгованості, яка підлягає стягненню.
Відтак суд дійшов висновку про доведеність укладення кредитного договору № 6587768 від 25.08.2025 між позивачем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 , та отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача. Тому посилання представника відповідача на недоведеність фактів укладення кредитного договору та перерахування кредитних коштів за договором, суд вважає необгрунтованими.
Щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6587768 від 25.08.2025, складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», станом на 28.01.2026 за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість в загальному розмірі 22833,00 грн, з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн - сума заборгованості за процентами; 1552,50 грн - сума заборгованості за комісією; 4500,00 грн - сума заборгованоті за пенею/неустойкою.
Суд зазначає, що вказаний розрахунок заборгованості за кредитним договором, складений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів, відповідає вимогам до первинних документів, що підтверджують наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Доказів погашення тіла кредиту матеріали справи не містять.
Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості по тілу кредиту у сумі 9000,00 грн.
Щодо нарахування відсотків за користування кредитом суд зазначає, що за змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Також суд враховує висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12, та від 04.07.2018 в справі № 310/11534/13, згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як встановлено судом, 25.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 6587768, згідно умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 9000,00 грн, строком на 360 днів (з 25.08.2025 по 19.08.2026). Відсоткова ставка (фіксована) - 0.95%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за кредитом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, договір між сторонами укладено 25.08.2025, із наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що проценти за користування кредитом позивачем нараховано період з 25.08.2025 по 23.11.2025, тобто в межах строку кредитування, встановленого договором, та за процентною ставкою 0,95%, тобто у розмірі, встановленому законом.
У зв`язку з наведеним, суд погоджується з розміром нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом в сумі 7780,50 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо законності включення до умов договору обов`язку позичальника сплатити комісію суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.
Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
У розділі кредитного договору «8.4.Права Позичальника» передбачено право позичальника на отримання інформації за договором, плата за одержання такої інформації в умовах кредитного договору не передбачена.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.
Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19.10.2019 (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20.09.2019), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19.10.2019 визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20.09.2019, що набрав чинності 19.10.2019, і положення якого зберігають свою чинність на день розгляду справи, пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19.10.2019 визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Кредитний договір № 6587768 від 25.08.2025 передбачає одноразову сплату комісії за надання кредиту у розмірі 17.25% від суми наданого кредиту, що становить 1552,50 грн. Наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» прямо не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту.
Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, умови кредитування, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови.
У зв`язку з наведеним, суд погоджується з розміром нарахованої позивачем комісії в сумі 1552,50 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вимоги про стягнення пені/неустойки суд зазначає наступне.
За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Відповідно до п.п. 2.2.8, 9.7 кредитного договору сторони погодили стягнення неустойки в сумі 450 грн., яка нараховується за кожен день понадстрокового користування кредитом.
Якщо Позичальником не сплачено/сплачено не в повному обсязі Перший обов`язковий платіж/Мінімальний обов`язковий платіж (платежі), за Договором нараховується Неустойка у розмірі, визначеному п. 2.2. Договору, починаючи з першого дня прострочки та закінчуючи датою оплати несплаченого/сплаченого не в повному обсязі Першого обов`язкового платіжу/Мінімального обов`язкового платежу (платежів) та Неустойки. Неустойка нараховується з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» просило стягнути із відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором зокрема і пеню/неустойку в розмірі 4500,00 грн (нараховану за період з 24.09.2025 по 03.10.2025).
Суд зазначає, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) доповнити пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі ЗаконуУкраїни № 3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023.
Також згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (п. 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (п. 78), від 29.06.2022 у справі № 477/874/19 (п. 69)).
Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що 4500,00 грн пені/неустойки, нарахованих відповідачу, підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованості за кредитним договором № 6587768 від 25.08.2025 в сумі 18333,00 грн, з яких: 9000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 7780,50 грн - заборгованість за процентами; 1550,50 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту. Вимога позивача про стягнення з відповідача пені/неустойки в сумі 1552,50 грн, задоволенню не підлягає.
Щодо розподілу судових витрат:
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що чудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № bc69c1 від 06.03.2026 (а.с. 1).
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (18333,00 грн, що становить 80,29% від ціни позову 22833,00 грн). Тому на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2137,64 грн (2662,40 грн/100*80,29%).
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: договір про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025, укладений між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та адвокатом Ткаченко Ю.О., згідно п. 4.4 якого сторони погодили, що факт надання адвокатом правничої допомоги, згідно умов цього договору, засвідчується актом приймання-передачі наданої правничої допомоги, згідно форми, узгодженої сторонами в додатку № 2 до цього договору; витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги № 3-МК від 23.01.2026 за договором про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025, згідно якого сторонами погоджено надання та отримання наступних послуг правничої допомоги: Вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500,00 грн; Судовий супровід в суді першої інстанції: Підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів Клієнта в суді (Адвокат самостійно подає позовну заяву від імені Клієнта, представляє інтереси як представник Клієнта в суді) - 4000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 4500,00 грн; акт приймання-передачі справи на надання правничої допомоги (а.с. 18-23).
Витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі №753/1203/18, від 12.05.2025 від 14.09.2022 у справі № 295/190/20, та інших.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (18333,00 грн, що становить 80,29% від ціни позову 22833,00 грн). Тому на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3613,05 грн (4500,00 грн/100*80,29%).
Висновки суду:
Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 6587768 від 25.08.2025 в сумі 18333,00 грн, з яких: 9000,00 грн -заборгованість за основною сумою боргу; 7780,50 грн - заборгованість за процентами; 1550,50 грн - заборгованість за комісією.
У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованості за пенею/неустойкою в сумі 4500,00 грн, необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, зокрема: 2137,64 грн судового збору та 3613,05 грн витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, ст.ст. 4, 207, 506, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 633, 634, 638, 639, 641, 644, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1, п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст. 8, 13 ЗУ «Про споживче кредитування», ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 4, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження юридичної особи: 01010, м. Київ, пл. Арсенальна, буд. 1-Б, рах. НОМЕР_4 в АТ «Універсал Банк», код банку 322001 - заборгованість за договором кредиту № 6587768 від 25.08.2025 в розмірі 18333 грн 00 коп (вісімнадцять тисяч триста тридцять три гривні), з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 9000,00 грн; заборгованість за процентами - 7780,50 грн; заборгованість за комісією - 1552,50 грн.
У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованості за пенею/неустойкою в сумі 4500,00 грн - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження юридичної особи: 01010, м. Київ, пл. Арсенальна, буд. 1-Б, рах. НОМЕР_4 в АТ «Універсал Банк», код банку 322001 - 2137 грн 64 коп. (дві тисячі сто тридцять сім гривень шістдесят чотири копійки) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження юридичної особи: 01010, м. Київ, пл. Арсенальна, буд. 1-Б, рах. НОМЕР_4 в АТ «Універсал Банк», код банку 322001 - 3613 грн 05 коп. (три тисячі шістсот тринадцять гривень п`ять копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження юридичної особи: пл. Арсенальна, буд. 1-Б, м. Київ, 01010.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 28.07.2026.
Суддя Міськевич О.Я.