Справа № 308/1767/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Данко В.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ткаченко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відтермінування виконання заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2026 по справі №308/1767/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
в с т а н о в и в:
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення, у якій вона просить суд розтрочити виконання заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2026 року у справі № 308/1767/26 про стягнення з неї на користь ТОВ « Фінпром Маркет» грошових коштів у розмірі 25 900,68 грн., встановивши розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців зі сплатою заборгованості рівними щомісячними платежами.
Заява обґрунтована тим, що одноразове виконання рішення є для відповідачки надмірним фінансовим навантаженням через складне матеріальне становище. На даний час вона офіційно працює, однак її заробітна плата є основним і фактично єдиним джерелом доходу сім`ї. На утриманні відповідачки перебуває двоє малолітніх дітей, а її чоловік тимчасово не працює, у зв`язку з чим всі витрати на утримання сім`ї , забезпечення дітей продуктами харчування, одягом, лікуванням, оплатою комунальних послуг, дитячого садочка та іншими необхідними витратами здійснюється за рахунок її заробітної плати.
Крім того, щодо відповідачки ухвалено ще одне судове рішення про стягнення заборгованості, яке вона також зобов`язана виконати, тому навантаження на неї та її сім`ю істотно збільшиться. Одноразова сплата всієї суми може суттєво погіршити матеріальне становище її сім`ї та негативно вплинути на належне забезпечення малолітніх дітей.
У судове засідання учасники процесу не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подали, від відповідачки надійшла заява про розгляд питання про відтермінування виконання заочного рішення суду без участі.
Суд дослідивши матеріали заяви відповідачки про розстрочення виконання рішення суду дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2026 по справі №308/1767/26 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, зокрема:
-стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором №8684542 від 31.03.2025 в розмірі 18 738,28 грн.;
-стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.;
-стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати на професійну (правничу) правову допомогу в розмірі 4 500 гривень.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з наявності у позивача права вимоги та існування заборгованості за кредитним договором №8684542 від 31.03.2025 у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання за даним договором у ОСОБА_1 у розмірі 18 738,28 грн., з яких: 4 690,13 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 4 099,15 грн. - заборгованість за відсотками; 9 949,00 грн. - заборгованість за пенею/неустойкою.
На підтвердження своїх вимог заявниця долучила копія довідки про доходи, копії свідоцтв про народження дітей, копію рішення суду від 19.06.2026 №308/1767/26, копію рішення суду від 24.06.2026 № 308/2248/26, довідку форми ОК-5 щодо ОСОБА_2 .
Відповідно до положень статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Отже, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що відстрочення та розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і у порядку, передбаченому чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.
Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси осіб і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини, які мають суттєве значення у конкретній правовій ситуації.
На переконання суду, відповідачкою не доведено існування виняткових обставин, які би слугували підставою для розстрочення виконання судового рішення.
Передусім суд зауважує, що, за загальним правилом, незадовільний майновий стан не є беззастережною підставою для відстрочки/розстрочки виконання рішення суду.
При цьому, матеріальний стан не оцінюється виключно поточними доходами у вигляді заробітної плати, адже до характеристики матеріального стану належать також наявність у відповідачки на праві власності нерухомого та рухомого майна, за рахунок якого можна виконати рішення суду, банківських заощаджень тощо. Однак таких даних відповідачка суду не надала, хоча не була позбавлена можливості надати суду витяги із державних реєстрів щодо відсутності у неї нерухомого майна, земельних ділянок, автомобілів тощо.
За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідачка регулярно отримує заробітну плату. Факт працевлаштування відповідачки підтверджено у поданій нею заяві.
Наявність регулярного доходу об`єктивно свідчить про можливість поступового виконання покладених на неї зобов`язань у порядку, передбаченому законом, зокрема у межах виконавчого провадження.
Доводи про те, що всі витрати на утримання сім`ї, забезпечення дітей продуктами харчування, одягом, лікуванням, оплатою комунальних послуг, дитячого садочка та іншими необхідними витратами здійснюється за рахунок її заробітної плати документально не підтверджується, так як із цього приводу до заяви не долучено жодних доказів - ані доказів стосовно розміру понесених витрат, ані доказів щодо джерел фінансування цих витрат.
У поданій заяві ОСОБА_1 стверджує про те, що фінансовий тягар покладається саме на відповідачку, так як її чоловік ОСОБА_2 тимчасово не працює.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Суд вважає, що в даному випадку заявницею не доведено наявності об`єктивних перешкод у працевлаштуванні чоловіка, тому в цій частині твердження заявниці є безпідставними.
Крім того, суд вказує про те, що наявність на утриманні дітей сама по собі не свідчить про існування виняткових обставин, які істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення.
Так, відповідачка є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідно.
Попри це, на переконання суду, відповідачка повинна була враховувати розмір доходів та усвідомлювати, що на час кредитування вона несе зобов`язання щодо утримання власних дітей.
Інакше кажучи, наявність дітей, обов`язок по утриманню яких виникає з народження, не є підставою для розстрочення виконання судового рішення по кредитним зобов`язанням, що виникли після народження дітей.
Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 2-1230/11 погодився з висновком апеляційного суду про відмову в задоволенні апеляційної скарги, оскільки заявниками не наведено доводів та не надано конкретних доказів наявності в сім`ї заявників виняткових обставин, які б дозволили суду задовольнити заяву про розстрочку виконання судового рішення. Крім того, при укладенні кредитного договору на умовах, зазначених в ньому, відповідна особа повинна була враховувати розмір своєї заробітної плати чи інших доходів та усвідомлювати, що на час дії кредитного договору несе зобов`язання щодо утримання дітей.
У контексті розміру заборгованості, про стягнення якої йдеться за рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2026 по справі №308/1767/26, то суд вказує на те, що вона є наслідком добровільно прийнятих відповідачкою зобов`язань та не є винятковою обставиною для розстрочення виконання рішення суду.
Аргумент про те, що відносно відповідачки ухвалено ще одне судове рішення про стягнення заборгованості, яке вона також зобов`язана виконати, суд відхиляє, зважаючи на те, що наявність кількох судових рішень про грошових коштів не свідчить про відсутність у доходів чи майна, за рахунок яких можливо виконати ці рішення.
Більше того, наявність у особи кількох кредитних зобов`язань не може розцінюватися як об`єктивна перешкода для виконання судового рішення, оскільки інакше це призвело би до створення умов, за яких боржник, накопичуючи зобов`язання, фактично уникав би виконання судових рішень, що суперечить принципу їх обов`язковості.
За таких обставин суд доходить до висновку, що у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення слід відмовити у зв`язку з її необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-260, 353-355, 435 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
у задоволенні заяви відповідачки про розстрочення виконання заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2026 по справі №308/1767/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 28.07.2026.
Суддя Данко В. Й.