ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5557/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з`єднання-1 корпусу Національної Гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання дій і рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1.1. У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі - позивач) просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з`єднання - 1 корпусу Національної Гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », адреса: АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо не нарахування та невиплати старшому солдату військової служби за контрактом ОСОБА_2 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів, безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), а саме загальною тривалістю 5 (п`ять) місяців 16 (шістнадцять) днів, відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з`єднання - 1 корпусу Національної Гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », адреса: АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити старшому солдату військової служби за контрактом ОСОБА_2 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), а саме загальною тривалістю 5 (п`ять) місяців 16 (шістнадцять) днів, відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
1.2. Ухвалою суду від 26.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 з рапортом про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах пропорційно дням безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, передбаченої Постановою № 153.
2.2. Листом від 24.10.2025 відповідач відмовив у виплаті, зазначивши, що сукупний термін виконання позивачем бойових завдань у період з 25.02.2022 по 13.02.2025 становить 05 місяців 16 днів, а постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 942 (далі - Постанова № 942) пункт 4 Постанови № 153 доповнено абзацом, за яким виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану з числа осіб, які проходили строкову військову службу. На переконання відповідача, військовослужбовцям цієї категорії, які станом на 13.02.2025 брали безпосередню участь у бойових діях менше шести місяців, виплата не передбачена.
2.3. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки станом на момент прийняття на військову службу за контрактом (січень 2023 року) йому виповнилося 20 років; він прийнятий на військову службу за контрактом під час воєнного стану; на момент набрання чинності Постановою № 153 мав військове звання старший солдат, проходив військову службу, яка не була призупинена, та брав участь у бойових діях з лютого 2022 по лютий 2025 року.
Позиція відповідача
2.4. Відповідач правом на подання відзиву не скористався, хоча ухвала про відкриття провадження направлена йому завчасно на офіційну адресу. У зв`язку з цим суд, керуючись частиною 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнятий на строкову військову службу з 29.04.2021 та з 20.01.2023 проходить військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з`єднання-1 корпусу Національної Гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 від 28.04.2021 та довідкою військової частини НОМЕР_1 № 6626 від 18.11.2025.
3.2. 17.10.2025 позивач звернувся до відповідача з рапортом про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди, зазначеної в позовній заяві.
3.3. Листом від 24.10.2025 № 10/28/10/1 відповідач відмовив у виплаті з підстав, викладених у пункті 2.2 цього рішення. При цьому відповідач підтвердив, що сукупний термін виконання позивачем бойових завдань у період з 25.02.2022 по 13.02.2025 становить повних 05 місяців 16 днів; позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 06.02.2025.
3.4. Доказів притягнення позивача до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності за час проходження служби матеріали справи не містять.
ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
4.2. Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантує військовослужбовцям грошове забезпечення, до складу якого входять, зокрема, одноразові додаткові види грошового забезпечення, у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (частини перша - четверта статті 9).
4.3. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває станом на час розгляду справи.
4.4. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 153, якою запроваджено експериментальний проект щодо підвищення мотивації до проходження військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, та затверджено відповідний Порядок його реалізації.
Зміст матеріальної норми та її подальші зміни
4.5. Абзацом другим пункту 4 Постанови № 153 (у первісній редакції) установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання постановою чинності у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання постановою чинності, виплачується одноразова грошова винагорода (далі - винагорода) у розмірі 1 млн грн.
4.6. Абзацом третім того ж пункту передбачено, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому, які брали безпосередню участь у бойових діях строком менше шести місяців станом на дату набрання постановою чинності, винагорода виплачується пропорційно - з розрахунку 1/6 від 1 млн грн за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях (сумарно обчислених). Абзацом четвертим установлено виняток для випадків, коли скорочений строк участі у бойових діях зумовлений захворюванням, пораненням чи полоном, отриманими (перебуванням) під час захисту Вітчизни, - у такому разі винагорода виплачується в повному обсязі. Абзацом п`ятим виключено право на винагороду для військовослужбовців, які притягувалися до кримінальної, повторної адміністративної чи чинної дисциплінарної відповідальності.
4.7. Постановами Кабінету Міністрів України від 01.04.2025 № 387 та від 30.07.2025 № 942 до пункту 4 Постанови № 153 внесено зміни. Постановою № 942, яка набрала чинності 07.08.2025, пункт 4 доповнено положенням, за яким виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану з числа осіб, які проходили строкову військову службу; або були атестовані до первинного офіцерського звання «молодший лейтенант»; або переатестовані до присвоєння офіцерського звання.
Застосовна редакція постанови в часі
4.8. Рапорт позивача поданий 17.10.2025, оскаржуване рішення відповідача прийнято 24.10.2025 - тобто вже після набрання чинності Постановою № 942 (07.08.2025). Відтак відповідач оцінював право позивача, а суд оцінює правомірність його бездіяльності, за редакцією Постанови № 153, чинною на момент виникнення спірних правовідносин і прийняття оскаржуваного рішення. Застосування судом цієї редакції не є наданням зворотної дії нормативному акту в часі, а є звичайним застосуванням норми права, чинної на момент виникнення та розгляду спору.
Умови виникнення права на винагороду
4.9. Із наведених положень слідує, що право на винагороду виникає за сукупності таких умов: 1) особа належить до рядового, сержантського чи старшинського складу Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до закону військового формування (в тому числі Національної гвардії) або правоохоронного органу спеціального призначення; 2) особу прийнято (в тому числі за контрактом, включно з переходом зі строкової служби) або призвано на військову службу у віці до 25 років під час воєнного стану; 3) особа проходить військову службу та брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій; 4) відсутні підстави для відмови, передбачені абзацом п`ятим пункту 4 (кримінальна, повторна адміністративна чи чинна дисциплінарна відповідальність). Розмір винагороди (повний чи пропорційний) залежить від тривалості безпосередньої участі у бойових діях та наявності обставин, зазначених в абзаці четвертому.
Центральне спірне питання: поширення абзацу третього на категорію, додану Постановою № 942
4.10. Ключове юридичне питання справи полягає в тому, чи поширюється передбачена абзацом третім пункту 4 пропорційна виплата (за строк участі у бойових діях менше шести місяців) на військовослужбовців категорії, доданої Постановою № 942, - осіб, які під час воєнного стану перейшли зі строкової служби на контрактну, - чи ця категорія має право на винагороду лише за наявності повних шести місяців участі у бойових діях.
4.11. Відповідач у листі від 24.10.2025 виходить із буквального прочитання: додане Постановою № 942 положення відсилає до «вимог щодо виплати винагороди, зазначених в абзаці другому», а абзац другий сам по собі містить умову про строк участі у бойових діях не менше шести місяців; отже, за такою логікою, додана категорія пропорційної виплати не отримує.
4.12. Суд не погоджується з таким тлумаченням із таких мотивів. Абзац третій пункту 4 сам по собі є спеціальною нормою, яка поширюється саме на «військовослужбовців, зазначених в абзаці другому цього пункту», але для строку участі менше шести місяців. Якби посилання «зазначені в абзаці другому» включало і встановлену цим абзацом вимогу щодо шестимісячного строку, застосування абзацу третього до будь-кого було б логічно неможливим, оскільки той, хто відповідає всім умовам абзацу другого (включно зі строком), отримує повну виплату за абзацом другим, а не пропорційну за абзацом третім. Тобто вислів «зазначені в абзаці другому» в структурі пункту 4 постійно вживається у вужчому значенні - як відсилання до категоріального опису осіб (склад, вік, момент прийняття/призову на службу під час воєнного стану), а не до кількісної умови про тривалість участі у бойових діях, яка є предметом регулювання саме абзаців третього і четвертого.
4.13. Додане Постановою № 942 положення використовує ідентичне за формою відсилання - «військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту». Системне тлумачення пункту 4 як єдиного регуляторного механізму вимагає застосовувати це відсилання так само, як і в абзаці третьому, - тобто як вказівку на категоріальні умови (склад, вік, момент прийняття на службу), а не на шестимісячний строк. Інше прочитання означало б, що в межах однієї категоріально визначеної групи осіб (тих, хто відповідає складу, віку та умові прийняття на службу під час воєнного стану) для військовослужбовців, включених до цієї групи Постановою № 942, встановлюється додаткова, більш обтяжлива умова (обов`язкові повні шість місяців), яка відсутня для решти осіб цієї ж групи. Постанова № 153 не містить жодного текстуального або змістовного обґрунтування для такої диференціації, а мета експериментального проекту - підвищення мотивації до проходження військової служби особами, які на момент прийняття (призову) на службу не досягли 25 років, - однаковою мірою стосується як тих, хто одразу вступив на службу за контрактом, так і тих, хто перейшов на контрактну службу зі строкової.
Суд також виходить із принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права. За наявності кількох можливих варіантів тлумачення підзаконного нормативного акта перевага повинна надаватися такому тлумаченню, яке забезпечує узгодженість нормативного регулювання та не призводить до внутрішньої суперечності правової норми.
4.14. Верховний Суд ще не сформував правового висновку щодо застосування пункту 4 Постанови №153 до військовослужбовців цієї категорії. За таких умов суд застосовує загальновизнані способи тлумачення норм права - буквальне, системне та телеологічне тлумачення, виходячи із структури пункту 4 Постанови №153 та мети експериментального проєкту.
4.15. За встановленими судом обставинами позивач: належить до складу Національної гвардії України (військового формування, утвореного відповідно до закону); прийнятий на строкову службу 29.04.2021 та перейшов на службу за контрактом 20.01.2023, тобто під час дії воєнного стану, у віці 20 років; проходив військову службу станом на 13.02.2025 (служба не була призупинена); брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій сукупною тривалістю 5 місяців 16 днів, що менше шести місяців; підстав для відмови за абзацом п`ятим пункту 4 (кримінальна, повторна адміністративна чи чинна дисциплінарна відповідальність) не встановлено.
4.16. З огляду на викладене позивач відповідає визначеним пунктом 4 Постанови № 153 умовам виникнення права на винагороду, а оскільки сукупна тривалість його безпосередньої участі у бойових діях становить менше шести місяців, така винагорода підлягає виплаті не в повному обсязі (1 млн грн), а пропорційно - відповідно до абзацу третього пункту 4 Постанови № 153, з розрахунку 1/6 від 1 млн грн за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях (сумарно обчислених), як і зазначено в прохальній частині позовної заяви.
4.17. Суд зазначає, що відповідач у своїй відмові фактично ототожнив умови виплати винагороди в повному обсязі (1 млн грн), встановлені абзацом другим пункту 4 Постанови № 153, з умовами виникнення самого права на отримання винагороди як такого. Проте відсутність повних шести місяців безпосередньої участі у бойових діях відповідно до абзацу третього пункту 4 не є підставою для відмови у виплаті винагороди, а лише впливає на її розмір. Тому висновок відповідача про те, що позивачу «не передбачена» виплата, є помилковим і суперечить структурі правового регулювання пункту 4 Постанови № 153.
4.18. За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; межі цього обов`язку залежать від характеру рішення та обставин конкретної справи (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09.12.1994).
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
5.3. Відповідач цього обов`язку не виконав: наведене ним обґрунтування відмови (пункти 4.10-4.11 цього рішення) не спростовує права позивача на пропорційну виплату за абзацом третім пункту 4 Постанови № 153. Оскільки позивач відповідає встановленим цим пунктом умовам, бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з`єднання-1 корпусу Національної Гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди є протиправною.
5.4. З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з підстав, наведених у мотивувальній частині цього рішення.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Згідно з частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні. Правила їх розподілу визначені статтею 139 КАС України.
6.2. Оскільки позов задоволено повністю, а позивач звільнений від сплати судового збору, суд не стягує судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до частини 1 статті 139 КАС України. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з`єднання-1 корпусу Національної Гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з`єднання - 1 корпусу Національної Гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо не нарахування та невиплати старшому солдату військової служби за контрактом ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів, безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), а саме загальною тривалістю 5 (п`ять) місяців 16 (шістнадцять) днів, відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з`єднання - 1 корпусу Національної Гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нарахувати та виплатити старшому солдату військової служби за контрактом ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), а саме загальною тривалістю 5 (п`ять) місяців 16 (шістнадцять) днів, відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_5 );
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з`єднання-1 корпусу Національної Гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя О.В. Анісімов