УХВАЛА
29 липня 2026 р. Справа № 440/11609/24
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 по справі № 440/11609/24
за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 задоволено позов ГУ ДПС у Черкаській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
22.07.2026 на рішення суду ФОВ ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання зазначив, що копію судового рішення від 02.04.2026 не отримував, дізнався за вказане рішення через сайт "Судова влада" 23.06.2026. Отже, апеляційну скаргу подано в межах тридцятиденного строку з моменту ознайомлення зі змістом судового рішення.
Суд, перевіривши доводи заявника, матеріали справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, рішення Полтавського окружного адміністративного суду прийнято 02.04.2026, в порядку письмового провадження, без участі сторін по справі.
Отже, строк на апеляційне оскарження закінчився 04.05.2026 (з урахуванням вихідних днів).
Апеляційну скаргу подано відповідачем до суду 22.07.2026, тобто, поза межами тридцятиденного строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).
Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З наведених вище норм вбачається, що питання про поновлення строку на апеляційне оскарження як за частиною 2, так і за частиною 3 статті 295 КАС України вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви особи, яка подала апеляційну скаргу.
З матеріалів електронної справи вбачається, що представником відповідача - Чирвонем О.І. отримано копію оскаржуваного рішення за допомогою системи "Електронний суд" 02.04.26 о 17:53 (неробочий час).
Відповідно до ч. 7 ст. 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Згідно з ч. 5 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, датою вручення копії оскаржуваного рішення вважається 03.04.2026 (наступний робочий день).
За вказаних обставин, враховуючи отримання судового рішення представником відповідача 03.04.2026, суд виходить з того, що його вручено й особі, яку він представляє, а саме апелянту.
Матеріали електронної справи не містять як заяви відповідача чи адвоката про припинення представництва або обмеження повноважень адвоката як його представника, так і заяви про направлення судом копій судових рішень безпосередньо ФОП ОСОБА_1 .
В контексті спірних правовідносин суд вважає застосовною правову позицію об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 08.02.2024 у справі № 480/8341/22.
У вказаній справі об`єднана палата звернула увагу на те, що з позовною заявою від імені позивача до суду звертався адвокат останнього, ухвала про відкриття провадження у справі (її електронна копія) за цим позовом теж була надіслана представнику позивача на його офіційну електронну адресу (в електронний кабінет), про що у матеріалах справи є довідка відповідного змісту; водночас у справі немає письмової заяви позивача чи адвоката про припинення представництва або обмеження повноважень адвоката як представника позивача.
Відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина 7 статті 251 КАС України).
Верховний суд у постанові від 31.05.2021 у справі № 826/1411/14 зазначив, що одночасно винятковість ситуації спричинена відсутністю контактів скаржника з представником під час спливу строку на апеляційне оскарження, повинна дійсно мати місце у справі та підтверджуватися доказами. В інакшому разі це може призвести до зловживання процесуальними правами та нівелювання порядку вручення судового рішення, що визначений статтею 251 КАС України. У таких виняткових ситуаціях та за потреби суд може вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин справи, та відповідним чином реагувати у випадку зловживання процесуальними правами чи неналежного виконання професійних обов`язків, що передбачено частиною 4 статті 9, статтями 249, 324 КАС України.
Суд враховує, що жодних доказів неможливості здійснення спілкування представника відповідача зі своїм клієнтом (відповідачем) матеріали справи не містять.
Вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи, але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для відповідача, яким є фізична особа-підприємець. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків.
Суд зауважує, що для суду наявність представника у судовому процесі має ті самі процесуальні наслідки, що й участь безпосередньо особи, яку його представник представляє.
Отже, сам факт не надіслання судом першої інстанції безпосередньо відповідачу копії судового рішення - ухваленого за наслідками розгляду справи - на паперових носіях (тобто засобами поштового зв`язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення його представнику (адвокату) із застосуванням ЄСІТС, не дає достатніх підстав вважати, що відповідач не отримав судового рішення, відповідно не міг знати про результат розгляду своєї справи, з яким він, власне, не погоджується.
Крім цього, варто звернути увагу, що рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаній демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідачу було відомо про судовий розгляд ініційованого ним адміністративного позову, проте, в період з 02.04.2026 по 22.07.2026 він жодним чином не проявив інтерес стосовно ходу та результату розгляду справи, що в свою чергу не свідчить про добросовісне користуватися належними позивачу процесуальними правами.
Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії, справа Креуз проти Польщі).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, обставини наведені скаржником у клопотанні не підтверджені належними доказами та не містять обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що підстави пропуску заявником строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою судовий збір сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено вимогу майнового характеру на суму 17 000,00 грн.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду першої інстанції становить 3 028 грн.
Враховуючи, що апеляційну скаргу подано через "Електронний суд", за її подачу, в даному випадку, необхідно сплатити 3 633,60 грн. (150% від 3 028 грн.)х0,8).
З огляду на викладене, заявник апеляційної скарги має надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 3 633,60 грн.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди.
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст. 296, ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У Х В А Л И В:
Визнати наведені у клопотанні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 по справі № 440/11609/24 підстави пропуску строку - неповажними.
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 по справі № 440/11609/24 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без руху.
Надати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Б. Русанова