П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/33551/25
Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рух справи
30.09.2025р. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:
визнати протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення та утримання військового збору у розмірі 5 відсотків з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 420/11284/24;
зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області провести грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 , яку утримано з грошового забезпечення, та повернути надлишково утриманий військовий збір в розмірі 3,5 відсотка, який було утримано з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 420/11284/24.
На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу у Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та 28.02.20217 р. звільнений та виключена зі списків особового складу.
25.09.2025р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2025р. у справі №420/11284/24, Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області перерахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2017р. з одночасним утриманням податку з доходів фізичних осіб (18%) та військового збору (5%). Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки утриманий податок з доходів фізичних осіб мав би бути відшкодований роботодавцем. Також позивач вказує, що ставка військового збору у період проходження військової служби становила 1,5%, отже під час нарахування грошового забезпечення за період проходження військової служби має застосовуватись ставка податку, яка діяла на той час.
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області заперечував проти задоволення позову та зазначив, що виплати за рішенням суду звільненому працівнику ДСНС включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб без урахування положень пункту 168.5 статті 168 ПК України і військовим збором на загальних підставах. Суми, виплачені за рішенням суду у вигляді індексації грошового забезпечення за минулі роки, мають разовий характер, оскільки це не поточна заробітна плата, а виконання судового рішення. Таким чином, зазначені виплати не підпадають під дію Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44, та, відповідно, не є об`єктом для нарахування компенсації втрати частини доходів.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27.04.2026р. позов задовольнив.
Визнав протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення та утримання військового збору у розмірі 5 відсотків з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі №420/11284/24.
Зобов`язав Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області провести грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 , яку утримано з грошового забезпечення, та повернути надлишково утриманий військовий збір в розмірі 3,5 відсотка, який було утримано з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі №420/11284/24.
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі також - скаржник) не погодився з рішенням суду першої інстанції й звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та відмовити у задоволені позовних вимог.
П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження та призначив справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 01.06.2026р.
Обставини справи
ОСОБА_1 проходив службу в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області.
28 лютого 2017р. наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №81 від 28.02.2017р. позивача звільнено із служби цивільного захисту, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28.02.2025р. у справі №420/11284/24, зокрема, зобов`язав Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.12.2025р. по 28.02.2017р. індексацію грошового забезпечення включно із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 в сумі 40 014,70 грн.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.08.2025р. у справі №420/11284/24 залишив без задоволення апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2025р. у справі №420/11284/24 залишив без змін.
Отже, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2025р. у справі №420/11284/24 набрало законної сили 27.08.2025р.
25.09.2025р. відповідач здійснив виплату індексації грошового забезпечення що підтверджується випискою з банку про надходження коштів. Водночас відповідач утримав військовий збір 5% та податок на доходи фізичних осіб 18%.
Вважаючи порушеними свої права, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Оцінка суду першої інстанції
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що особа рядового і начальницького складу ДСНС, яка звільнена зі служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення, яке нараховано за період проходження нею служби.
Що стосується позовних вимог в частині утримання військового збору у розмірі 5 % суд вказав, що позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2017р., тому в даному випадку має застосовуватись ставка військового збору, яка діяла у період протягом 2017-2019рр. (1,5 %).
Доводи апеляційної скарги
На обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що на виконання рішення суду у справі №420/11284/24 позивачу здійснений перерахунок та виплата індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2017р. Водночас суми, виплачені за рішенням суду у вигляді індексації грошового забезпечення за минулі роки, мають разовий характер, оскільки це не поточна заробітна плата, а виконання судового рішення.
Отже, такі виплати включаються до загального місячного (річного) оподаткованого доходу як інший дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції
За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає та встановлює Закон України від 20.12.1991р. №2011 XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон №2011-ХІІ).
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 Закону №2011-XII).
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначає Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44 (надалі - Порядок № 44).
Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби (абзац перший пункту 2 Порядку № 44).
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункт 3 Порядку № 44).
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (пункт 4 Порядку № 44).
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5 Порядку № 44).
Згідно з пунктом 168.5. статті 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд у складі колегії суддів вважає за підставне урахувати правовий висновок Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.07.2023 р. у справі № 380/813/22, за яким «… аналіз пунктів 2-5 Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення».
Суд у складі колегії суддів зазначає, що виплачена позивачу на виконання рішення суду у справі №420/11284/24 індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2017р. входить до складу грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, тому позивач має право на отримання компенсації суми податку на доходи фізичних осіб.
Стосовно висновку суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо застосування ставки військового збору в розмірі 5% до суми виплаченої позивачеві матеріальної допомоги на оздоровлення на виконання на виконання рішення суду у справі №420/11284/24, суд у складі колегії суддів зазначає таке.
Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір (абзац перший пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України (підпункт 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Платниками податку, серед іншого, є фізична особа резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України).
Об`єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, є доходи, визначені статтею 163 ПК України (підпункт 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 ПК України).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включають доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платникові податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (підпункт 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України).
Для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Особливо варто наголосити, що ставку військового збору збільшено з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб згідно із Законом України від 10.10.2024 р. № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану».
Водночас згідно з пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 р. № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» доходи платників військового збору осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 ПК України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.
Закон України від 10.10.2024 р. № 4015-IX набрав чинності 1 грудня 2024 р..
Відповідно до обставин даної справи на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від №420/11284/24 позивачу здійснено перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2017р з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%.
Проте, оскільки йдеться про податкові періоди до набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 р. № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», суд у складі колегії суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно утримав військовий збір у розмірі 3,5 відсотка військового збору (5% замість 1,5%).
Висновки суду апеляційної інстанції
Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні апеляційної скарги Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області - відмовити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 р. у справі № 420/33551/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.
Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Д.С. Терлецький
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: О.О. Димерлій