1 Справа № 336/6076/26 2-а/335/176/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м.Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Сиротенко В.К., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2026 року ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Лупінос Є.А., звернувся до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 01.07.2026 року, матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 було направлено до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.
27.07.2026 року справа надійшла до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 вищезазначену позовну заяву розподілено до провадження судді Сиротенко В.К.
Суд, дослідивши матеріали справи, позову заяву та додані до неї документи, дійшов висновку, що справа була помилково направлена за підсудністю до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з огляду на наступне.
Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Однією із умов реалізації права особи на звернення до суду із заявою є дотримання вимог підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За нормами ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до відповіді № 2898524 від 17.06.2026, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В той же час, як вбачається із відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери № 3097458 від 29.07.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взятий на облік як внутрішньо переміщена особа з 29.08.2022 року і його фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_2 (діюча довідка УСЗН Запорізької МР по Шевченківському р-ну № 2302-5002056205), що відповідно до адміністративно територіального поділу м. Запоріжжя відноситься до Шевченківського району міста Запоріжжя.
Таким чином, на час звернення до суду з даним позовом, позивач має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування як ВПО за вищевказаною адресою, яка не відноситься до територіальної юрисдикції Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.
Якщо особа змушена була покинути своє місце проживання через збройний конфлікт, тимчасову окупацію та стала на облік як ВПО, то вона звертається з позовами до суду за місцем реєстрації як ВПО (постанова Об`єднаної палати КЦС ВС від 24.06.2024, справа № 554/7669/21).
З огляду на зазначені положення процесуального законодавства позивач має право звернутися до адміністративного суду за проживання (перебування, знаходження) позивача, крім випадків, визначених КАС України.
Суд враховує, що ч. 1 ст. 25 КАС України визначає право альтернативної територіальної підсудності щодо оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань). Вибір суду, якому саме територіально підсудна справа, є виключним правом позивача.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід також зауважити, що в силу ч.1 ст.318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Згідно ч.8 ст.29 КАС України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
У статті 30 КАС України зазначено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
У відповідності до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно Постанови ВП ВС від 26.08.2019 по справі № 855/364/19, якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом.
За таких обставин, при вирішенні питання про відкриття провадження по справі суд керуючись вимогами щодо підсудності, вважає за доцільне повернути матеріали позовної заяви до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя, як помилково направлену.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Ураховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, з метою розгляду справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, суд приходить до висновку про необхідність повернути адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя
Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 260, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративну справу ЄУН №336/6076/26 (провадження 2-а/335/176/2026) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - повернути до Шевченківському районному суду міста Запоріжжя (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.117-А) як помилково направлену.
Ухвала суду відповідно до ст. 294 КАС України оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.К. Сиротенко