ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/4401/26 Справа № 183/10102/25 Суддя у 1-й інстанції - Майна Г. Є. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Халаджи О. В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (суддя Майна Г.Є., повний текст складено 05 січня 2026 року), -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № 3344868 від 13.07.2021 року в розмірі 26 910 грн. з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 20 250 грн., прострочена заборгованість за комісією - 660 грн., а також понесені позивачем судові витрати в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 грудня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором № 3344868 від 13.07.2021 року у розмірі 26 910 грн., а також стягнуто судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.
Із вказаним рішенням не погодилась представник ОСОБА_1 - адвокат Маілян А.С. та подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також неповне з`ясування обставин справи та ненадання належної оцінки обставинам справи.
Зазначав, що не повідомлення судом відповідача у встановленому порядку про відкриття провадження у справі та проведення судом розгляду справи та винесення ухвали про розгляд справи без участі сторін, позбавило його передбаченого цивільним законодавством права надати суду відзив на позов та докази, якими він заперечує проти позову. Не спростовував того факту, що ОСОБА_1 13 липня 2021 року отримав кредит у розмірі 6 000 грн., однак звертав увагу, що позивачем пропущено строк позовної давності при звернені до суду, а тому просив застосувати наслідки такого прострочення. Крім того, звертав увагу на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності у відповідача заборгованості за кредитом, а саме оригіналу кредитного договору та виписки по особовому рахунку відповідача.
Враховуючи наведене просив скасувати рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 грудня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Позивача не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
В даній справі ціна позову становить 26 910 грн. тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (3 328х30 =99 840), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3344868, відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3 Договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Пунктами 1.2-1.4 кредитного договору передбачено, що сума кредиту становить 6 000,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 13 липня 2021 року (дата надання кредиту). Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 12 серпня 2021 року (п.п 1.2 -1.4 Договору).
Відповідно до пункту 1.5 договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити Позичальник за цим Договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 2 910,00 грн. в грошовому виразі та 12,184,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 8 910,00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом. орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі.
Відповідно до п.1.5.1 комісія за надання кредиту 660,00грн., яка нараховується за ставкою 11,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Згідно з п.п. 1.5.2 - 1.6 Договору, проценти за користування кредитом: 2 250,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору.
Згідно з п.2.1., укладеного між сторонами правочину кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
За змістом п. 3.3.2. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно- телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/ або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
З п. 6.5 укладеного між сторонами договору вбачається, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора R63872, який відправлений на вказаний в анкеті номер мобільного телефону, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
Як свідчить графік платежів за договором, який є додатком № 1 до кредитного договору № 3344868 від 13 липня 2021 року, усього кількість днів 30, сума кредиту за договором 6 000,00 грн., проценти за користування кредитом 2 250,00 грн., комісія за надання кредиту 660,00 грн.; загальна вартість кредиту 8 910,00 грн.
Подана до суду позивачем анкета-заява на кредит № 3344868 від 13 липня 2021 року, містить надану позичальником згоду, процес оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення по заяві та погоджені умови кредитування по заяві.
Відповідно до копії платіжного доручення № 51141879 від 13 липня 2021 року ТОВ "Мілоан" перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_1 кредитні кошти відповідно до умов договору № 3344868 в сумі 6 000,00 гривень.
27 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 78-МЛ. Відповідно до п.1.1. Договору ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками (портфель заборгованості).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3344868 від 13 липня 2021 року у розмірі 29 610,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 20 250,00 грн. та заборгованість з комісії - 660,00 грн.
Згідно із копією досудової вимоги № 21490842 від 24 вересня 2025 року позивач направив боржникові досудову вимогу про повернення простроченої суми заборгованості в розмірі 26 910,00 грн., в якій попередив про стягнення грошових коштів у судовому порядку у разі невиконання цієї вимоги.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 13.07.2021 року було укладено кредитний договір за яким останній отримав від товариства кредитні кошти, які в вчасно не повернув, отже з нього на користь правонаступника кредитора - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належить стягнути фактично отримані кредитні кошти у вигляді тіла кредиту, процентів за користування кредитом та комісії. При цьому зазнав, що строк позовної давності позивачем не пропущено у зв`язку із його продовженням на строк дії карантину та воєнного стану.
Такий висновок, в оскаржуваній частині, відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції представник відповідача не заперечує проти укладення ОСОБА_1 кредитного договору із ТОВ «Мілоан» та отримання ним кредитних коштів, однак вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на те, що позивачем пропущено строк позовної давності.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність чи відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення або захисту в обраний спосіб.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до положень ст. ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та продовжує діяти і на час розряду справи.
Із 4 вересня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року № 4434-IX, яким виключено п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Таким чином, у період з 17 березня 2020 року по 04 вересня 2025 року строки позовної давності були зупинені.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Таким чином, з огляду на те, що з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє на усій території України, а також те що 04 вересня 2025 року положення про зупинення строку позовної давності на час дії воєнного стану виключено з ЦК України, а позивач звернувся із даним позовом у вересні 2025 року, тому трирічний строк позовної давності з урахуванням положень ст. 263 ЦК України щодо зупинення перебігу такого строку, у даній справі позивачем не пропущено.
З приводу доводів апелянта про ненадання оригіналів доказів, то у відповідності до положень ст.83, 84 ЦПК України оригінали доказів витребовуються судом у разі виникнення сумнівів щодо їх достовірності, однак сторони не заперечували проти достовірності наявних в матеріалах справи копій доказів. Крім того, в апеляційній скарзі представник відповідача не заперечує факт укладення кредитного договору. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач та первісний кредитор є фінансовими, а не банківськими установами, а отже не можуть надавати первинну бухгалтерську документацію.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги з приводу не повідомлення сторони позивача про розгляд справи, то вказане спростовується матеріалами справи. Зокрема вони містять відомості про те, що ухвала про відкриття провадження направлялась судом за реєстрованим місцем проживання відповідача, однак повернулась із відміткою АТ «Укрпошта» про причини не вручення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.47), що у відповідності до вимог ст. 272 ЦПК України є належним врученням. Крім того, при подачі через електронний суд позовної заяви ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у відповідності до вимог ст. 43 ЦПК України направлялась на зареєстровану адресу проживання ОСОБА_1 копія позовної заяви (а.с.36-37). Також матеріали справи містять відомості про доставку до електронного кабінету представника відповідача - адвоката Маілян А.С., після його вступу справу як представника, копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви 12.11.2025 року (а.с.52). При цьому розгляд справи у суді першої інстанції здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження від 31 жовтня 2025 року.
Таким чином, не встановлено наявність порушень процесуального права, які у розумінні положень ст. 376 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування правильного по суті рішення суду.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в рамках доводів апеляційної скарги, не знайшов підстав для скасування рішення суду першої інстанції від 31 жовтня 2025 року.
У неоскаржуваній частині рішення на предмет правомірності не переглядалось.
Апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.
Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 26 910 грн. що менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 368, 369, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: О.В. Халаджи
А.В. Гапонов
Л.П. Никифоряк