Справа № 344/5878/26
Провадження № 22-ц/4808/1466/26
Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р.
Суддя-доповідач Луганська
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів - Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,
учасники справи
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал»
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України)
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2026 року, ухвалене судом у складі судді Кіндратишин Л.Р.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
У вересні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 11.05.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 100710146, згідно з умовами якого відповідач отримав 4500 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну їй суму, відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.
09.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №75-МЛ/Т від 19.08.2021 року, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за кредитним договором № 100710146 від 11.05.2021 року.
Сума заборгованості відповідача становить 20205 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 4500 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків- 14850 грн; простроченої заборгованості за комісією - 855 грн.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 100710146 від 11.05.2021 року, в сумі: 20205 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,4 грн та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2026 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №100710146 від 11.05.2021 в розмірі 6 705 грн, з яких: 4 500 грн - тіло кредиту; 1 350 грн - відсотки, 855 грн - комісії; стягнуто витрати по сплаті судового збору в розмірі 883, 51 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що 11.05.2021 року між І.Б. та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №100710146, згідно з умовами якого відповідач отримав 4500 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Скаржник зазначає, що під час укладення кредитного договору відповідач передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору.
Зазначає, що кредит надається строком на 15 днів з 11.05.2021 року з терміном (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 25.05.2021 року.
Пунктом 2.3.1.2. передбачена пролонгація на стандартних (базових) умовах, а саме позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору
У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Оскільки, ОСОБА_1 продовжувала користуватись кредитними коштами після строку визначеним в п.1.3. кредитного договору, тому строк кредитування було продовжено на 60 днів.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено відповідачу право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 20205 грн і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн * 30 = 99840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що 11.05.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 100710146, згідно з умовами якого відповідач отримав 4500 грн,
Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. договору, сторони визначили, що кредит надається строком на 15 днів з 11.05.2021, дата повернення кредиту та сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 26.05.2021року.
Суд дійшов висновку, що позивачем розрахунок відсотків здійснено поза межами строку кредитування (понад 15 днів), а доказів пролонгації строку кредиту та доказів сплати коштів, необхідних для такої пролонгації, суду не надано
Встановивши, що відповідачка належним чином не виконала зобов`язання за договором про споживчий кредит № 100710146 від 11.05.2021, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит № 100710146 від 11.05.2021 у загальному розмірі 6 705 грн, з яких: 4 500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1 350 грн - відсотки за користування кредитом; 855 грн - комісія за надання кредиту, передбачена пунктом 1.5.1 договору.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що 11.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100710146, в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, за яким останній отримав кредит у сумі 4500 грн. ( п. 1.2. договору) строком на 15 днів з 11.05.2021 року, дата повернення кредиту та сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 26.05.2021 року ( п.п. 1.3., 1.4. договору).
Пунктом 1.5. договору передбачено, що загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 2205 грн та 11,874.00 % річних; орієнтована загальна вартість: за весь строк кредитування - 6705 грн.
Пунктом 1.5.1 договору передбачено комісію 855 грн, яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту.
Проценти за користування кредитом 1350 грн, які нараховуються за процентною ставкою 2,00%; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% (п.п. 1.5.2., 1.6.).
Відповідно до додатку №1 до договору про споживчий кредит №100710146 від 11.05.2021 графік платежів, дата платежу 26.05.2021, сума кредиту 4500 грн, комісія за надання кредиту 855 грн, проценти 1350 грн, разом 6705 грн.
Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», підтверджується, що ОСОБА_1 з якою укладено договір №100710146 від 11.05.2021 року підписано позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором U11090.
Відповідно до платіжного доручення 27501072 від 11.05.2021 платником ТОВ «Мілоан» перераховано ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4500 грн на номер рахунку НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 100710146.
19.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №75-МЛ/Т, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги до вказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 20205 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4500 грн; заборгованість за процентами - 14850 грн; заборгованість за комісією за видачу кредиту - 855 грн
Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №100710146 від 11.05.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» проценти нараховані за період з 11.05.2021 по 25.07.2021.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 627 ЦК України, відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостоюцієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.
Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор).
У справі, яка переглядається, встановлено, що 11.05.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 100710146, шляхом його підписання електронними підписами сторін, у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». В договорі були погоджені сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк та порядок повернення коштів, умовами договору було передбачено оплату комісії за надання кредиту. Сума кредиту - 4 500,00 грн, строк кредитування становить 15 днів.
Також матеріалами справи підтверджено факт переходу права вимоги за вказаним кредитним договором від ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» згідно договору відступлення прав вимоги №75-МЛ/Т від 19.08.2021 року.
Як встановлено судом, відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала внаслідок чого утворилася заборгованість по тілу кредиту, яка складає 4500, 00 грн.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4500,00 грн та заборгованості за комісією в розмірі 855 грн.
Частиною статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
За умовами п. 1.3. кредитного договору № 100710146 від 11.05.2021 року сторони погодили строк кредитування 15 днів з 11.05.2021 року, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 26.05.2021 року.
Відповідно до пункту 1.5.2 проценти за користування кредитом: 1350, 00 грн, які нараховуються за ставкою 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Кредит-Капітал» просило стягнути нараховані проценти, які розраховані станом на 25.07.2021 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) викладено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що кредитор не мав підстав здійснювати нарахування відсотків поза межами строку кредитування та вірно стягнув заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в розмірі 1350,00 грн.
Суд першої інстанції вірно встановив, що в матеріалах справи відсутні докази пролонгації кредитного договору № 100710146 від 11.05.2021 року.
Відповідно до п. 2.3.1.1 кредитного договору, для продовження строку кредитування позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Позивачем не надано доказів сплатити позивачкою комісії за управління та обслуговування кредиту або доказів погашення заборгованості по кредиту.
Тому висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав стягнення відсотків за користування кредиту поза межами строку кредитування є правильним та відповідає вимогам закону.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2026 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то суд не здійснює перерозподіл витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-капітал»» залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 28 липня 2026 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
Є.Є. Мальцева