ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 липня 2026 року
м. Харків
справа № 643/17605/25
провадження № 22-ц/818/3318/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Яцини В.Б., Люшні А.І.
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на заочне рішення Салтівського районного суду м.Харкова від 10 лютого 2026 року, постановлене суддею Пасічник О.М.,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року ТОВ «Діджі Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №101171147 від 27.05.2021 у розмірі 48060 грн, а також судові витрати судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 27.05.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», ОСОБА_1 подала Заявку на отримання кредиту №101171147.
ТОВ «МІЛОАН» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 101171147 від 27.05.2021 р., який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА.
Таким чином, Відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 101171147 від 27.05.2021 р. із ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного документа (долучено до позовної заяви) Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 20000грн.
Згідно правил,Товариство не отримує повні реквізити Банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Payment Card Industry Data Security Standard (далі-PCI DSS,Стандарт) - це міжнародний стандарт безпеки даних індустрії платіжних карток, що є сукупністю вимог щодо забезпечення безпеки даних власників платіжних карток, які передаються, зберігаються і обробляються в інформаційних інфраструктурах організацій.
Відповідач не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 14.09.2021р. згідно умов Договору відступлення права вимоги №08Т (далі - «Договір відступлення»), ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 101171147 від 27.05.2021 р. на користь далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» або Позивач, а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача.
Згідно Договору відступлення сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, становить 48060 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 20000 грн.; заборгованість за відсотками становить 28060 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.
Заочним рішенням у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоро відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити, вирішити питання щодо судових витрат.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на те, що У матеріалах справи міститься оригінал Кредитного договору № 101171147 від 27.05.2021, укладений в електронній формі у PDF-форматі. У кредитному договорі містяться персональні дані Відповідача, а саме: громадянин(ка) України ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку (ідентифікаційний номер) НОМЕР_2 , зареєстрований(на) за адресою (місце проживання): , АДРЕСА_1 , іменується в подальшому Позичальник, який(а) має електронну пошту та номер мобільного телефону НОМЕР_3 . Ці дані мають характер ідентифікаційних ознак відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», що дозволяє визнати укладення договору в електронній формі належним чином оформленим. Доказів протилежного матеріали справи не містять, ОСОБА_1 таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком. Кредитний договір № 101171147 від 27.05.2021, був підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується даними про його введення у електронній системі Товариства, а відсутність відображення безпосередньо в тексті договору символів надісланого Позичальнику цифрового підтвердження саме по собі у контексті конкретних обставин цієї справи не може свідчити про не укладення відповідного правочину. Щодо перерахування кредитних коштів на рахунок Відповідача за Кредитним договором № 101171147 від 27.05.2021 зазначає, що у платіжному дорученні № 28047285 від 27.05.2021 відображається частина цифр платіжної картки, а саме: НОМЕР_4 , так як номер картки становить таємницю фінансової послуги. ТОВ «МІЛОАН» на виконання умов Кредитного договору № 101171147 від 27.05.2021 перерахувало Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_4 в сумі 20 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 28047285, яке знаходиться в матеріалах справи. Платіжне доручення № 28047285 від 27.05.2021 містить усі необхідні для перерахування коштів реквізити сторін, дату здійснення операції, платіжну систему, чітке призначення платежу, зазначено отримувача - ОСОБА_1 , а також вказано її РНОКПП НОМЕР_2 , що однозначно ідентифікує отримувача та підтверджує фактичну передачу кредитних коштів. А отже, документ, наданий Позивачем до позовної заяви є достовірним, достатнім, належним та допустимим доказом перерахування кредитних коштів Позивачем та отримання цих коштів Відповідачем. Звертаємо увагу апеляційного суду, що в матеріалах справи наявний деталізований розрахунок заборгованості (відомість про щоденні нарахування та погашення) за Кредитним договором № 101171147 від 27.05.2021, який сформований, підписаний та наданий первісним кредитором - ТОВ «МІЛОАН», що узгоджується з умовами кредитного договору і є достатнім та допустимим доказом розміру заборгованості Відповідача за цим договором. Таким чином, слід дійти висновку, що платіжне доручення № 28047285 та деталізований розрахунок заборгованості (відомість про щоденні нарахування та погашення) за Кредитним договором № 101171147 від 27.05.2021, сформований ТОВ «МІЛОАН», є належним доказом фактичної видачі кредитних коштів, а також порушення Відповідачем умов погашення Договору про споживчий кредит. Зміст деталізованого розрахунку заборгованості підтверджує факт видачі коштів, а також містить повний і детальний опис сум фінансових зобов`язань, що підлягають погашенню.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних, достовірних та допустимих доказів укладання договору з відповідачем, а також на підтвердження обставин того, що на виконання умов Договору про споживчий кредит №101171147 від 27.05.2021 року, первинний кредитор ТОВ «МІЛОАН» перерахував на картковий рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти, а відтак, у зв`язку із відсутністю доказів надання кредиту у погоджений сторонами спосіб, у відповідача не виникло обов`язку з його повернення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 27.05.2021 ОСОБА_1 подала анкету-заяву на кредит № 101171147 через сайт ТОВ «Мілоан», згідно з умовами якого Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавшо кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Згідно п. 1.2 Договору Сума (загальний розмір) кредиту становить 20000.00 грн. у валюті: Українські гривні.
Згідно п. 1.3 Договору Кредит надається строком на 30 днів з 27.05.2021 (строк кредитування).
Згідно п. 1.4 Договору Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 26.06.2021.
Згідно п. 1.5 Договору Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 60.00 грн. в грошовому виразі та 4.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 20060.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.
Згідно п. 1.5.1 Договору Комісія за надання кредиту: 0.00 грн.. яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Згідно п. 1.5.2 Договору Проценти за користування кредитом: 60.00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6 Договору Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 1.7 Договору Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.
Згідно п. 2.1 Договору Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
Договір про споживчий кредит укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».
Позивач зазначає, що на виклонання умов договору ТОВ «МІЛОАН» перерахував шляхом безготівкового переказу згідно платіжного доручення №28047285 кошти в розмірі 20000, 00 грн, на карту № НОМЕР_4 .
14.09.2021р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «МІЛОАН» укладено Договір відступлення права вимоги №08Т.
За цим договором Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).
Згідно Витягу з додатку до Договору факторингу Договору факторингу №08Т від 14.09.2021 відбулося відступлення права грошової вимоги і за кредитним договором №101171147 від 27.05.2021, сума та розрахунок заборгованості було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «МІЛОАН».
Сума заборгованості відповідача становить 48060 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 20000 грн; заборгованість за відсотками становить 28060 грн; заборгованість за комісією становить 0 грн; заборгованість за штрафними санкціями становить 0 грн., що підтверджує Відомість про щоденні нарахування та погашення (розрахунок заборгованості) ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором №101171147.
За правилами статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За вимогами ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Положеннями ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктами 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Зазначений договір є публічним договором приєднання.
За приписами частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому зазакономнадані відповідні пільги.
Статтею 634 цього Кодексу встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку ТОВ «Мілоан»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
Вимогами статті 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76,77 ЦПК України).
За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
На підтвердження заборгованості та її розміру позивач подав до суду першої інстанції анкету - заяву № 101171147 від 27 травня 2021 року, договір про споживчий кредит № 101171147 від 27 травня 2021 року, платіжне доручення про переказ коштів на картковий рахунок, договір про відступлення права вимоги № 08Т від 14.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс».
Разом з тим, із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій спрямовану на отримання позики від ТОВ «Мілоан», а саме, зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримав повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «Мілоан») із одноразовим ідентифікатором, та прийняв пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого їй позивачем одноразового ідентифікатора.
Позивачем до апеляційної скарги додано скриншот частини першого листа договору із зазначенням про те, що договір був підписаний одноразовим ідентифікатором F46393, між тим такий доказ колегією суддів як належний доказ не приймається, оскільки скриншот частини першого листа договору не відповідає вимогам ст. 78, 79 ЦПК України.
Матеріали справи не містять і доказів надання відповідачу кредитних коштів за вказаним договором за зазначеними ним реквізитами.
Платіжне доручення, на яке посилається позивач як на підставу переведення коштів на рахунок відповідача, не є належним та допустимим доказом отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки згідно вказаного платіжного доручення кошти в розмірі 20000 грн. були перераховані ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_5 , між тим доказів того, що вказаний картковий рахунок належить ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази укладання з відповідачем вказаного вище договору позики, отримання відповідачем кредитних коштів та інформації про належність відповідачу платіжної картки, а також підтвердження зарахування грошових коштів у розмірі 20000 грн. від ТОВ «Мілоан» саме на картку ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В зв`язку із відмовою в задоволенні позову та залишенням апеляційної скарги без задоволення і відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судова колегія приходить до висновку, що сплачені апелянтом судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторону позивача.
Керуючись ст.ст.374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Салтівського районного суду м.Харкова від 10 лютого 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді В.Б. Яцина
А.І. Люшня