П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 487/1942/25
Перша інстанція: суддя Щербина С.В.,
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2026 у справі № 487/1942/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просила:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія 5АВ № 09586014 від 16.03.2025, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України, винесену відносно ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.03.2025 в додатку «Дія» вона отримала постанову про накладення штрафу за порушення Правил дорожнього руху за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кiлометрiв на годину, яке зафiксоване в автоматичному режимi, а саме: постанову 5AB №095860l4 вiд 16.03.2025, мiсце вчинення м. Миколаїв, пр-т Героїв України, 20, транспортний засіб BMW, номер НОМЕР_1 .
Позивачка вважає, що вищевказана постанова є протиправною, незаконною та такою, що порушує її права, адже вона не може бути винною в тому чого не вчиняла, оскiльки 16.03.2025 вона знаходилась в м. Первомайськ, Миколаїської областi та фiзично не могла бути за кермом вказаного автомобіля.
Крім того, вказаний транспортний засіб не належить їй на праві власності та в момент вчинення адміністративного правопорушення транспортний засіб перебував у користуванні власника ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, позивачка просить скасувати постанову 5АВ №09586014 від 16 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення на неї за cт. 122 КУпАП.
У відзиві представник Управління патрульної поліції в Миколаївській області не погоджувався із доводами позову, тому просив у задоволенні позову відмовити.
Так, представник відповідача зазначив, що 16.03.2025 о 07 год. 33 хв., за адресою м. Миколаїв, проспект Героїв України, 9Т, особа, яка керувала транспортним засобом BMW 330CI з державним номерним знаком НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 (двадцять сім) км/год, чим порушила пункт 12.9.(б) Правил дорожнього руху України. За дане правопорушення відповідальну особу громадянку ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Правопорушення було зафіксоване технічним засобом КАСКАД, 165-1220, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб КАСКАД 165-1220 має свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/33377 до 28.02.2026 року. Інформація про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі розміщена в мережі Інтернет за посиланням: https://bdr.mvs.gov.ua/user/g/r/4AB/04656250/.
Зазначають, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксованому в автоматичному режимі серії 5АВ № 09586014, в якій в повній мірі відображено порушення правил дорожнього руху у вигляді перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів містить лише інформацію належного користувача транспортного засобу. Відповідно до чого в графі «Притягнути» - вказується належний користувач транспортного засобу. Сам факт заперечення позивачем керування транспортним засобом не є достатнім для встановлення обставини керування іншою особою, зокрема ОСОБА_2 , без належних та допустимих доказів.
Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції.
Заводський районний суд м. Миколаєва рішенням від 28.01.2026 у справі № 420/29825/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія 5АВ № 09586014 від 16 березня 2025 року, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України, винесену відносно ОСОБА_1 - скасував.
Провадження про притягнення ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 122 КУпАП закрив.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів, що позивачка ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення була належним користувачем транспортного засобу BMW 330CI з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Отже, враховуючи вищенаведене, суд зазначив, що відповідачем не підтверджено обґрунтованість та правомірність притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
За таких підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, а тому підлягає скасуванню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції залишив поза увагою те, що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до чого поліцейський Департаменту патрульної поліції виніс Постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 обґрунтовано, та винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством;
- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що 16 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 було складено постанову серія 5АВ №09586014.
Відповідно до вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, 16 березня 2025 року о 07 год 33 хв, за адресою м. Миколаїв, пр-т. Героїв України, 9Т, зафіксовано транспортний засіб BMW 330 CI, днз НОМЕР_2 .
Особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановленні обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год чим порушила пункт 12.9. б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.
Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу НОМЕР_3 , днз НОМЕР_2 є ОСОБА_2 .
Доказів того, що ОСОБА_1 є належним користувачем транспортного засобу BMW 330 CI, днз В5969ЕМ матеріали справи не містять.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ч.1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Таким чином, суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а у разі, якщо правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), суб`єктом правопорушення є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, тобто фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб.
Приймаючи оскаржувану постанову посадова особі відповідача виходила з того, що позивач є відповідальною особою у розумінні статті 14-2 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд зазначає, що склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону. Отже для наявності складу адміністративного правопорушення та як наслідок самого порушення необхідна наявність всіх його складових.
В обґрунтування неправомірності прийняття відповідачем оскаржуваної постанови позивачка посилається на відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та акцентує увагу на тому, що вона не керувала транспортним засобом, а на момент вчинення правопорушення він був під керуванням власника - ОСОБА_2 .
При цьому, згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу НОМЕР_3 , днз НОМЕР_2 є ОСОБА_2 .
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази доводять, що транспортний засіб BMW 330 CI, днз НОМЕР_2 , перебуває у законному володінні іншої особи - ОСОБА_2 .
Доказів того, що ОСОБА_1 була належним користувачем транспортного засобу НОМЕР_3 , днз НОМЕР_2 матеріали справи не містять.
Резюмуючи наведене, апеляційний суд зазначає, що на момент вчинення адміністративного правопорушення власником транспортного засобу був ОСОБА_2 , доказів іншого матеріали справи не містять, тому відсутні підстави притягнення до відповідальності позивачки ОСОБА_1 , оскільки вина безпосередньо позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП відповідачем не доведена.
Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що відповідачем не підтверджено обґрунтованість та правомірність притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2026 у справі № 487/1942/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк