П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
29 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/13363/25
Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Градовського Ю.М., суддів: Єщенка О.В., Казанчук Г.П., розглянувши питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2022р. по червень 2023р. із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абз.4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з жовтня 2022р. по червень 2023р. із застосуванням березня 2018р. як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абз.4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з травня 2022р. по 19.05.2023р. із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відповідному році;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з травня 2022р. по 31.12.2022р. із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1.01.2022р. згідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з 1.01.2023р. по 19.05.2023р. із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1.01.2023р. згідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з жовтня 2022р. по 19.05.2023р. грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, з урахуванням виплачених сум.
Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 за період, починаючи з жовтня 2022р. по 19.05.2023р., провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1.01.2022р., ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення за період з травня 2022 по вересень 2022 року, та щодо нарахування та виплати індексації за період з жовтня 2022р. по червень 2023р. із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абз. 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ №1078, відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026р. у задоволенні клопотання ВЧ НОМЕР_1 про звільнення або відстрочення сплати судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку із необхідністю заявлення клопотання про поновлення строку, надання доказів про сплату судового збору у розмірі 1 453,44грн..
Відповідно до довідки про доставку електронного листа вищевказана ухвала доставлена в електронний кабінет ВЧ НОМЕР_1 16.07.2026р. о 13:30.
Станом на 29 липня 2026р. (з урахуванням наданого в ухвалі строку для усунення недоліків апеляційної скарги) скаржником не виконано вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026р. про залишення поданої ним апеляційної скарги без руху.
Разом з тим, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вказує наступне.
Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду подаються протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду постановлене 14.05.2026р., а апеляційну скаргу подано до суду через ЄСІТС 13.07.2026р., тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження.
При цьому, в обґрунтування первісного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представник апелянта зазначав, що ВЧ НОМЕР_1 , у т.ч. представник ВЧ НОМЕР_1 - Скорецький С.Ю., приймає участь безпосередню участь у бойових діях. Також представник відповідача зазначає, що згідно з Витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №77 від 15.03.2026р. та Посвідченням про відрядження №366, представника ВЧ НОМЕР_1 було направлено з пункту тимчасової дислокації АДРЕСА_1 (зони відповідальності 19-го армійського корпусу угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») у службове відрядження терміном на 35 діб з метою проходження військової підготовки. Відповідно до Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №85 від 23.03.2026р., після завершення відрядження молодший сержант ОСОБА_2 негайно прибув та приступив до виконання службових обов`язків у пункті тимчасової дислокації місто Краматорськ на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 28.05.2025р. №12176 та бойового розпорядження командувача 19-го армійського корпусу від 3.11.2025р. №526/3/3774/ОКП з метою подальшого виконання бойових (спеціальних) завдань
Окрім того, представник відповідача зазначає, що перебування військової частини та її представника безпосередньо в районі виконання бойових завдань ( АДРЕСА_1 ) спричинило суттєве ускладнення документообігу та обмеження доступу до електронних систем.
Надаючи оцінку вказаному, судова колегія зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, на підтвердження залучення представника відповідача - Скорецького С.Ю., до виконання завдань із забезпечення оборони України, відсічі та стримування збройної агресії апелянт надає, зокрема довідку Форми 12.
Розглянувши вказану довідку, апеляційний суд зазначає, що у ній відсутні відомості щодо безпосередньої участі представника відповідача - Скорецького С.Ю. у бойових діях у період з 14.05.2026р. (дата рішення суду першої інстанції) по 13.07.2026р. (дата подання апеляційної скарги).
Щодо посилань представника відповідача на перебування у службовому відрядження, то судова колегія вказує, що відповідно до посвідчення про відрядження представник відповідача - Скорецький С.Ю. перебував у службовому відрядженні, відповідно до наданих до апеляційного суду документів, у період з 16.03.2026р. по 19.04.2026р., що не охоплює період строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі.
Окрім того, апеляційний суд зауважує, що апелянт не надав до суду доказів на підтвердження кількості уповноважених осіб, які здійснюють самопредставництво інтересів командира ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_1 у судах, та відповідно доказів на підтвердження залучення всієї юридичної групи до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Щодо посилань представника апелянта на те, що перебування військової частини та її представника безпосередньо в районі виконання бойових завдань спричинило суттєве ускладнення документообігу та обмеження доступу до електронних систем, то судова колегія звертає увагу, що апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Судова колегія зауважує, що неможливість здійснення процесуальних дій учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною.
Указані ж доводи апелянта є неаргументованими, адже не містять належного підтвердження доказами.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що доводи первісного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими та не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Колегія суддів вказує, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про те, що пропуск строку апеляційного оскарження пропущено з поважних причин, однак у даній справі ВЧ НОМЕР_1 вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026р. про залишення апеляційної скарги без руху не виконала, докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не надала, клопотання із зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження також не подала, а тому у зв`язку з відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відповідності до ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Приписами ч.3 ст.299 КАС України визначено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.295, 296, 299 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий-суддя Ю.М. Градовський
Судді О.В. Єщенко
Г.П. Казанчук