ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 363/4143/25 Суддя (судді) першої інстанції: Чірков Г.Є.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Терези Ю.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради про скасування постанови,
В С Т А Н О В И Л А
ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради, в якому просила скасувати постанову відповідача про накладення адміністративного стягнення від 27 червня 2025 року №50 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18.08.2025 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що адміністративна комісія належним чином повідомляла позивача про розгляд справи, однак вона ухилилася від отримання повідомлень і відвідування засідання, чим затягнула розгляд справи до спливу строків притягнення до відповідальності, коли право на ознайомлення з матеріалами справи останній забезпечено, а її клопотання про відкладення розгляду справи відхилено з підстав, що не передбачені ст. 38 КУпАП. Зазначив, що постанова винесена відповідно до вимог закону та містить всі необхідні реквізити та відомості, визначені законодавством.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що подія адміністративного правопорушення, зазначена у постанові, фактично місця не мала, а викладені в ній обставини ґрунтуються виключно на заяві ОСОБА_2 , з якою раніше виникли особисті неприязні відносини. При цьому, протокол, складено 21 травня 2025 року відносно події, яка відбулась 02 травня 2025 року, тобто через 19 днів після події. Сам же протокол в її присутності не складався, їй не вручався та з яким вона не ознайомлена, копію не отримувала. Доводила, що матеріали справи належних, допустимих та достатніх доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, які б об`єктивно підтверджували факт вчинення правопорушення не містять. У постанові наведено відомості про зграєвий напад собак, що дійсності не відповідає та доказами не підтверджено. Вказувала, що розгляд справи відбувся з порушенням процесуальних прав позивачки, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки її належним чином не повідомлено про час і місце розгляду справи, не забезпечено можливості надання пояснень та доказів. Крім того, відповідач посилається на пояснення осіб які не були свідками виниклої події, з якими позивачка не контактувала протягом останнього року. Постанова винесена без всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи та без належної перевірки доказів, що є порушенням вимог ст.ст. 245, 268, 285 та 289 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27 червня 2025 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради щодо ОСОБА_3 винесено постанову №50 та накладено адміністративне стягнення в у виді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 154 КУпАП, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 близько о 18:15 год. 02.05.2025 року, перебуваючи на лузі р. Десна в с. Пірнове порушила правила утримання тварин (собак), а саме випустила власні три великі собаки «дворової породи» на самовигул без повідків, намордників та супроводу, внаслідок чого собаки зграєю накинулись на собаку на прізвисько « Нелі », яку на повідку вигулювала ОСОБА_2 .
В оскаржуваній постанові зазначено, що вказані обставини підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення від 21.05.2025 року серія ВАД №709707; рапортом реєстрації чергової частини, що зареєстрований в Інформаційному порталі Національної поліції України 02.05.2025 року №11406; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.05.2025 року; поясненнями ОСОБА_2 від 02.05.2025 року; поясненнями ОСОБА_5 від 02.05.2025 року; поясненнями ОСОБА_3 від 02.05.2025 року; поясненнями ОСОБА_6 від 14.05.2025 року; поясненнями ОСОБА_7 від 14.05.2025 року; поясненням ОСОБА_8 від 14.05.2025 року.
Відповідачем до суду було подано витяг з протоколу №27 від 27.06.2025 року засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради, на якому розглядалася справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 154 КУпАП згідно протоколу серії ВАД №709707 від 21.05.2025 року.
З цього документу судом встановлено, що під час розгляду вказаної справи клопотання ОСОБА_1 про призупинення розгляду адміністративної справи, забезпечення права на ознайомлення з усіма матеріалами справи та вручення копій протоколу про адміністративне правопорушення, надання пояснень по справі та перенесення дати слухання справи, задоволено частково. Зокрема, оголошено перерву в засіданні адміністративної комісії до 17 год. 27.06.2025 для надання можливості ОСОБА_1 ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, надати свої пояснення та доказів. Стосовно призупинення розгляду адміністративної справи та перенесення засідання- відмовлено.
За результатами розгляду справи ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 154 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи: постанову про закриття адміністративного провадження №48 від 28.03.2025, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.154 КУпАП та закрито справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП, постанову про закриття адміністративного провадження №46 від 23.01.2025, якою визнано ОСОБА_3 винною у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.154 КУпАП та закрито справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Колегія суддів звертає увагу, що будь-яких інших доказів правомірності оскаржуваної постанови, зокрема тих, які в ній зазначаються на підтвердження встановлених обставин вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, відповідачем всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України суду першої інстанції надано не було.
Не погоджуючись із вказаною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що матеріали справи не містять даних про складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в присутності останньої, про його вручення особі щодо якої складено такий протокол, про відібрання пояснень з приводу зазначеного в протоколі правопорушення та про роз`яснення процесуальних прав та обов`язків, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд першої інстанції зазначив, що не вручення особі протоколу про адміністративне правопорушення, не ознайомлення з його змістом, не надання можливості надати пояснення слід вважати порушенням прав особи та є недотриманням вимог ст.ст. 254, 256, 268 КУпАП, які в ході розгляду справи комісією не усунуто.
Крім того, зазначаючи в оскаржуваній постанові фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП, відповідач не врахував, що «дворова порода» собак не внесена до Переліку небезпечних порід собак, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 року № 1164, і не зазначив породу собак, за вигул яких без повідків і намордників може наставити адміністративна відповідальність.
Відтак належні, достатні й допустимі докази на підтвердження того, що згадане правопорушення з боку позивачки дійсно мало місце і, що вона винна у його вчиненні суду не надано.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст.11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Згідно з ч.1 ст.154 КУпАП, утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двадцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП України у протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина 2 статті 256 Кодексу).
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (частина 3 статті 256 Кодексу).
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина 1 статті 257 Кодексу).
Згідно зі ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтями 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до статей 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, згідно протоколу №27 від 27.06.2025 року засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради встановлено, що під час розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , будь-які свідки не допитувалися, письмові та інші докази не досліджувалися, а тільки оголошено протокол про адміністративне правопорушення, який сам по собі не може бути доказом вчинення правопорушення, а викладені в ньому обставини мають бути підтверджено належними, допустимими і достатніми доказами, що в даному випадку при розгляді справи місця не мало, до суду вказані докази також не надано.
Водночас, узагальнене посилання в протоколі засідання комісії на підтвердження обставин справи протоколом про адміністративне правопорушення та додатками до справи, без дослідження окремо кожного доказу, на дотримання вказаних вимог КУпАП вказувати не може і не може вважатися повним, всебічним і об`єктивним з`ясуванням обставин справи.
При цьому в самій оскаржуваній постанові викладено лише перелік доказів без зазначення їх змісту та фактичних обставин, які вони підтверджують, та без будь-якого аналізу таких доказів.
Які саме фактичні обставини справи підтверджує той чи інший доказ, про що свідчать письмові пояснення свідків, який зміст кожного доказу в постанові не проаналізовано і не зазначено.
Крім того в разі оголошення перерви під час розгляду справи для надання можливості особі ознайомитися з матеріалами адміністративної справи та в разі відсутності особи на такому засіданні, вона має бути належно і своєчасно сповіщена про це, а також про місце й наступний час розгляду справи о 17 год.
Оголошення перерви в засіданні до 17 год. для надання можливості особі ознайомитися зі справою протягом години, коли розгляд справи відбувається у відсутність особи, не може призвести до реалізації нею цих прав, оскільки в цьому зв`язку щонайменше необхідно повідомити особу про це і зробити це завчасно, інакше ця перерва стає формальним перенесенням справи без завчасного сповіщення особи про наступний час засідання та без забезпечення їй реальної можливості ознайомитися зі справою та реалізувати свої права, надати пояснення та взяти участь в розгляді справи, а також призводить до розгляду справи з порушення вимог ст. 268 КУпАП.
Так, матеріали справи не містять даних про складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в присутності останньої, про його вручення особі щодо якої складено такий протокол, про відібрання пояснень з приводу зазначеного в протоколі правопорушення та про роз`яснення процесуальних прав та обов`язків, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відтак, колегія суддів зазначає, що не вручення особі протоколу про адміністративне правопорушення, не ознайомлення її з його змістом, не надання можливості надати пояснення слід вважати порушенням прав особи та є недотриманням вимог ст.ст. 254, 256, 268 КУпАП, які в ході розгляду справи комісією не усунуто.
При цьому, сам протокол серії ВАД №709707 від 21.05.2025 року про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 154 КУпАП, як і всі матеріали, які стали підставою для його складення відповідачем до суду першої інстанції надано не було.
У той же час диспозиція ст. 154 КУпАП, є частково бланкетною правовою нормою, тобто нормою, яка лише описує загальний зміст правопорушення, а для повного визначення його певних ознак відсилає до інших галузей права, зокрема в частині правил утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигул собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 року № 1164).
Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації.
Зазначаючи в оскаржуваній постанові фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП, відповідач не врахував, що «дворова порода» собак не внесена до Переліку небезпечних порід собак, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 року № 1164, і не зазначив породу собак, за вигул яких без повідків і намордників може наставити адміністративна відповідальність.
За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП є недоведеним.
Відповідачем до суду апеляційної інстанції було подано нові докази, а саме матеріали адміністративної справи за ч. 1 ст. 154 КУпАП відносно ОСОБА_1 на 10 арк.
Згідно з ч.4 ст.308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Отже, прийняття нових доказів в суді апеляційної інстанції можливо виключно у разі, якщо такі докази було неможливо подати до суду першої інстанції.
В той же час, відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів неможливості своєчасного їх подання до матеріалів справи під час її розгляду в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А
Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Пірнівської сільської ради - залишити без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 28 липня 2026 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
Ю.О.Тереза