ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/13201/25 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючий суддя Говорун О.В.
судді: Безименна Н.В., Аліменко В.О.
Позивач - ОСОБА_1 .
Відповідач 1 - Управління патрульної поліції в Чернігівській області.
Відповідач 2 - Департамент патрульної поліції.
Особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 .
Оскаржуване судове рішення - ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2026.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Чернігівській області щодо перекваліфікації запиту з публічної інформації у звернення громадян та ненаданням вмотивованої відповіді на запит на публічну інформацію від 20.11.2025;
-зобов`язати Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції в Чернігівській області в найкоротший термін розглянути запит ОСОБА_1 , як запит на публічну інформацію від 20.11.2025 та надати відповідь на поставлені питання в запиті.
Ухвалою суду першої інстанції від 29.09.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу п`ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви, шляхом подання до суду копії паспорту та ідентифікаційного коду, що завірені належним чином та уточненої позовної заяви у відповідній кількості.
Ухвалою суду першої інстанції від 19.01.2026 позовну заяву повернуто позивачу.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що виконання ухвали 26.12.2025 позивачем надано до суду копію першої сторінки паспорту. При цьому позивачем не надано до суду копію ідентифікаційного коду, не надано уточненої позовної заяви у відповідній кількості, із зазначенням місцезнаходження або місце проживання чи перебування позивача, а тому оскільки позивач не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, то з огляду на п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України наявні підстави для повернення такої позовної заяви.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постановляючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції було порушено норми процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що суд першої інстанції застосовано надмірний формалізм щодо відомостей про місце проживання позивача, оскільки останнім було зазначено єдину наявну адресу для листування. Також зазначає, що положеннями ст. 160 КАС України не передбачено , що вимога про надання РНОКПП є безумовною при поданні позовної заяви.
У межах встановленого судом строку від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.
На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.
У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Статтею 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
У разі подання до суду документів в електронній формі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У разі подання до суду суб`єктом владних повноважень позову про заборону політичної партії направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів здійснюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 289-3 цього Кодексу.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
За правилами ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема:
- позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк;
- позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Колегія суддів зазначає, що оскільки предметом апеляційного розгляду є правомірність винесення ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви, відповідно, судом апеляційної інстанції надається також оцінка підставам для залишення позовної заяви без руху, які в подальшому були визначені судом першої інстанції, як підстави для повернення позовної заяви.
Так, колегією суддів встановлено, що у даній справі судом першої інстанції було залишено без руху позовну заяву, оскільки позивачем не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правосуб`єктності, а саме копії паспорта громадянина України. Крім того, позовна не містила відомостей щодо місцезнаходження або місце проживання чи перебування ОСОБА_1 , поштового індексу, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції встановлено спосіб для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду копії паспорту та ідентифікаційного коду, що завірені належним чином та уточненої позовної заяви у відповідній кількості.
Колегія суддів зазначає, що положеннями статті 161 КАС України не передбачено обов`язку позивача разом з позовною заявою подавати до суду копії паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності вимоги суду надати копію паспорта позивача, неодноразово зазначав про те, що перекладання на позивача обов`язку щодо надання доказів на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі є необґрунтованим.
Так, у постанові від 08.11.2023 у справі № 120/969/23 суд касаційної інстанції наголосив, що адміністративний процес, маючи свої особливості, передбачає активну роль суду в розгляді справи, зокрема, в аспекті збирання доказів з власної ініціативи. Зауважував, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд обмежений процесуальними можливостями з`ясувати, чи дійсно у позивача відсутні докази чи має місце зловживання процесуальними правами. В свою чергу, позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг доказів, які потрібно долучити до позовної заяви і якими підтверджуються позовні вимоги. Не долучення до позовної заяви окремих доказів не може бути перешкодою у судовому захисті.
При цьому, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності. Тобто, це питання могло бути вирішено і після відкриття провадження у справі. Надання ж копії паспорта, як і копії РНОКПП позивача не входить до переліку документів, визначених статтею 161 КАС України, як такий, що додається до позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про передчасність та необґрунтованість вимог суду першої інстанції в частині необхідності надання позивачем копій паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.
Більше того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем було надано належним чином завірену копію його паспорту, що дає змогу здійснити ідентифікацію останнього.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 11 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) право на отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру реалізується у порядку, встановленому законом. Суддя при здійсненні судочинства має доступ до інформації Реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації учасників судового процесу.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 6 ст. 171 КАС України, а також ч. 3 ст. 11 Закону № 5492-VI, суд першої інстанції не позбавлений можливості отримати інформацію про зареєстроване місце проживання позивача з Єдиного державного демографічного реєстру у відповідь на запит судді, сформований в Електронному кабінеті ЄСІТС.
При цьому, згідно наданої на запит Шостого апеляційного адміністративного суду відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що адресою реєстрації позивача є : АДРЕСА_1 .
Відтак, повернення судом позовної заяви з підстав не усунення недоліків ухвали про залишення позовної заяви без руху, зокрема шляхом ненадання уточненої позовної заяви у відповідній кількості, з зазначенням місцезнаходження або місце проживання чи перебування позивача, є помилковим та безпідставним.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви передчасними.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 242, 308, 312, 320, 321, 322 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.В. Говорун
Судді Н.В. Безименна
В.О. Аліменко