ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 400/11724/21 Головуючий у 1 інстанції: Парненко В.С.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Безименної Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Акціонерного товариства «Укрпошта» про застосування заходів реагування,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - ГУ ДСНС України у Миколаївській області) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - АТ «Укрпошта»), в якому просив застосувати до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Миколаївської дирекції АТ "Укрпошта" заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта - відділення поштового зв`язку №1 Южноукраїнськ Миколаївської дирекції АТ "Укрпошта", експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проспект Незалежності, 3, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позов задоволено повністю. Застосовано до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта» заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта - відділення поштового зв`язку №1 Южноукраїнськ Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта», експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проспект Незалежності, 3, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Акціонерне товариство «Укрпошта» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що Миколаївська дирекція АТ «Укрпошта» не мала статусу юридичної особи, а була відокремленим підрозділом АТ «Укрпошта». При цьому, з 01 вересня 2023 року здійснено централізацію функцій філій на рівні центрального апарату управління АТ «Укрпошта», а Миколаївську дирекцію АТ «Укрпошта» припинено, у зв`язку з чим, на переконання апелянта, виконання оскаржуваного рішення є неможливим. Крім того, апелянт наголошує, що АТ «Укрпошта» є об`єктом критичної інфраструктури та підприємством, яке надає соціально важливі послуги населенню. Водночас, вказує, що виявлені порушення норм техногенної та пожежної безпеки не обумовлюють настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, а АТ «Укрпошта» вжито всіх можливих заходів, спрямованих на дотримання вимог техногенної та пожежної безпеки й усунення порушень, виявлених перевіркою. Також, апелянт стверджує, що позивачем не враховано принцип співмірності обраного заходу реагування виявленим порушенням та не дотримано справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. З огляду на викладене, апелянт вважає, що позивачем не обґрунтовано, чому саме повне зупинення роботи об`єкта є співмірним та адекватним способом реагування на виявлені порушення.
05 березня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Вознесенського РУ ГУ ДСНС України у Миколаївській області в період з 18.10.2021 по 28.10.2021 у присутності начальника відділення поштового зв`язку № 1 м. Южноукраїнськ, Миколаївської дирекції АТ "Укрпошта" здійснено плановий захід з перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки відділення поштового зв`язку № 1 м. Южноукраїнськ, Миколаївської дирекції АТ "Укрпошта", що розташоване за адресою: 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проспект Незалежності, 3.
Підставами для перевірки є:
наказ ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 08.12.2020 № 496 «Про затвердження Плану заходів державного нагляду (контролю) ДСНС на 2021 рік»;
посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 18.10.2021 № 23;
повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 13.09.2021 № 5904-5858/03.01.
За результатами перевірки складено Акт проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 28.10.2021 № 471 (далі - Акт № 471).
У Акті № 471 зафіксовано порушення приписів Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), а також інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної та техногенної безпеки, детальний опис порушень з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно Акту перевірки, встановлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:
1) на евакуаційних виходах не встановлено світлові покажчики зеленого кольору з написом на них «Вихід» білого кольору, які мають бути підключені до джерела живлення евакуаційного освітлення, або такі, що мають переключатися на нього автоматично в разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення. (Порушено пункт 2.32 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, відповідно до якого, світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу));
2) з?єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в приміщенні комори, комори для зберігання посилок та поштовій залі не здійснені за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. (Порушено пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, з?єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою пресування, зварювання, паяння або затискачів);
3) не закрито кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу з`єднувальну коробку, яка розташована в приміщенні комори для зберігання посилок. (Порушено пункт 1.7 глави 1 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з`єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів);
4) електрощити не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними надписами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки). (Порушено пункт 1.16 глави 1 розділу IV ПБУ, відповідно до якого, електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки));
5) в поштовій залі допускається експлуатація саморобного подовжувача. (Порушено пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, забороняється застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок);
6) не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання в терміни, обумовлені Правилами улаштування електрообладнання (з періодичністю 1 раз у 2 роки). (Порушено пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ);
7) лінія живлення до побутового кондиціонеру, який встановлено в поштовій залі, не обладнано автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії. (Порушено пункт 2.26 глави 2 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів);
8) системи пожежної сигналізації, що змонтовані на об?єкті, не справні і не утримуються в постійній готовності до виконання робіт за призначенням. (Порушено пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ, відповідно до якого, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи);
9) не надані, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», на змонтовану систему протипожежного захисту відповідні документи: акт прийняття монтажних робіт, акт введення в експлуатацію та перевірки, акт прийняття. (Порушено пункт 1.4 глави 1 розділу V ПІБУ, відповідно до якого, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування);
10) підтримання експлуатаційної придатності СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», зокрема не укладено договір на проведення її технічного обслуговування з організацією, яка має відповідну ліцензію. (Порушено пункт 1.4 глави 1 розділу V ПІБУ, відповідно до якого, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування);
11) підтримання експлуатаційної придатності СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», зокрема сигнал від приймально-контрольних приладів автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого пожежного спостерігання. (Порушено пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ, відповідно до якого, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування);
12) не здійснено технічне обслуговування вогнегасника відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за № 225/31677, який експлуатується в поштовій залі. (Порушено пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ, відповідно до якого, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги»);
13) переносний вогнегасник, який знаходиться в поштовій залі, не встановлено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення. (Порушено пункт 3.10 глави 3 розділу V ПІБУ, відповідно до якого, переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення).
Будь-яких скарг чи заперечень на Акт № 471, який 28.10.2021 надіслано рекомендованим листом № 565[телефон приховано] на юридичну адресу Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Миколаївської дирекції АТ "Укрпошта", під час перевірки та після неї, не надходило.
Позивач, з метою застосування заходів реагування, звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Нормами ч. 1 ст. 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 3 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.
Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Положеннями ст. 47 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.
Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
У відповідності до пп. 2 п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, основними завданнями ДСНС, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
За приписами п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Згідно вимог частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення ГУ ДСНС України у Миколаївській області до суду з цим адміністративним позовом стало виявлення під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на об`єкті - відділенні поштового зв`язку № 1 Южноукраїнськ Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта», що розташоване за адресою: 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проспект Незалежності, 3.
Так, посадовими особами Вознесенського РУ ГУ ДСНС України у Миколаївській області в період з 18 жовтня 2021 року по 28 жовтня 2021 року, у присутності начальника відділення поштового зв`язку № 1 м. Южноукраїнськ Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта», здійснено плановий захід з перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки вказаного об`єкта. За результатами перевірки складено Акт проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 28 жовтня 2021 року № 471.
Отже, предметом спору у цій справі є перевірка наявності правових підстав для застосування до АТ «Укрпошта» заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які, за висновком контролюючого органу та суду першої інстанції, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Матеріали справи свідчать, що під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю), на об`єкті відповідача виявлено 13 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Слід зазначити, що характер виявлених порушень свідчить про їх безпосередній вплив на стан пожежної безпеки об`єкта, оскільки частина з них стосується належного функціонування систем протипожежного захисту, своєчасного виявлення пожежі та повідомлення про її виникнення, безпечної евакуації людей, належного стану електричних мереж та електроустановок, а також справності первинних засобів пожежогасіння.
Так, на об`єкті відповідача системи пожежної сигналізації перебували у несправному стані та не утримувалися у постійній готовності до виконання роботи за призначенням, не здійснювалося належне підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту, не було укладено договір на проведення їх технічного обслуговування з організацією, яка має відповідну ліцензію, а сигнал від приймально-контрольних приладів автоматичної пожежної сигналізації не було виведено на пульт централізованого пожежного спостерігання.
Колегія суддів вважає, що несправність системи пожежної сигналізації та неналежне підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту у разі виникнення пожежі можуть призвести до несвоєчасного її виявлення та оповіщення про небезпеку, що, у свою чергу, ускладнює своєчасну евакуацію людей, вжиття заходів щодо локалізації пожежі та запобігання її подальшому поширенню.
При цьому, відсутність справної системи пожежної сигналізації не дає змоги своєчасно виявити пожежу на початковій стадії її виникнення, оперативно вжити заходів щодо її гасіння або обмеження розповсюдження вогню та забезпечити своєчасне реагування на виникнення небезпечної події. За таких обставин, несправність систем протипожежного захисту підвищує ризик безперешкодного поширення пожежі та створює загрозу життю і здоров`ю людей.
Крім того, перевіркою встановлено низку порушень вимог пожежної безпеки під час експлуатації електричних мереж та електроустановок, зокрема неналежне з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів, відсутність кришки з негорючого або важкогорючого матеріалу на з`єднувальній коробці, експлуатацію саморобного подовжувача, непроведення замірів опору ізоляції та перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж і електроустановок від короткого замикання, а також відсутність автономного пристрою електричного захисту лінії живлення побутового кондиціонера.
Наведені порушення стосуються безпосередньо безпечної експлуатації електричних мереж та обладнання і за своєю природою збільшують ризик виникнення аварійних режимів роботи електромережі, короткого замикання та займання, а отже, не можуть розглядатися як суто формальні недоліки, що не впливають на рівень пожежної безпеки об`єкта.
Також, на евакуаційних виходах не було встановлено відповідних світлових покажчиків «Вихід», що в умовах виникнення пожежі та можливого задимлення приміщень може ускладнити орієнтування людей у напрямку евакуаційних виходів та своєчасне залишення небезпечної зони. Поряд із цим, установлено порушення вимог щодо технічного обслуговування та належного розміщення вогнегасника, що впливає на можливість своєчасного та ефективного застосування первинних засобів пожежогасіння.
Отже, встановлені під час перевірки порушення у своїй сукупності охоплюють основні складові забезпечення пожежної безпеки об`єкта: запобігання виникненню пожежі, своєчасне її виявлення, передання сигналу про пожежу, можливість оперативного реагування на неї, використання первинних засобів пожежогасіння та безпечну евакуацію людей.
З огляду на викладене, характер виявлених порушень свідчить, що вони не є формальними, а їх сукупність створює загрозу життю та здоров`ю працівників і відвідувачів відділення поштового зв`язку та вимагає вжиття відповідних заходів реагування.
Щодо доводів апелянта про те, що виявлені порушення норм техногенної та пожежної безпеки не обумовлюють настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, колегія суддів зазначає наступне.
Чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, а вказане поняття є оціночним.
Водночас, оціночний характер такого поняття не свідчить про необхідність фактичного настання пожежі, аварії чи іншої надзвичайної ситуації для висновку про існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування заходів реагування має превентивний характер та спрямоване саме на недопущення настання негативних наслідків, а тому при вирішенні питання про наявність відповідної загрози оцінці підлягає здатність виявлених порушень у разі виникнення пожежі або іншої небезпечної події перешкодити її своєчасному виявленню, оповіщенню людей про небезпеку, безпечній евакуації та оперативному вжиттю заходів щодо локалізації й ліквідації пожежі.
Як зазначено вище, виявлені на об`єкті відповідача порушення стосуються, зокрема, несправності системи пожежної сигналізації, неналежного підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту, невиведення сигналу від приймально-контрольних приладів автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого пожежного спостерігання, порушень правил експлуатації електричних мереж та електроустановок, а також неналежного забезпечення евакуаційних виходів світловими покажчиками «Вихід».
Наявність таких порушень створює умови, за яких виникнення пожежі може бути несвоєчасно виявлено, а інформація про неї - несвоєчасно передана для відповідного реагування. Крім того, порушення вимог щодо експлуатації електричних мереж та обладнання збільшують ризик виникнення пожежі, тоді як відсутність належного функціонування систем протипожежного захисту та недоліки у забезпеченні евакуаційних виходів можуть ускладнити своєчасне реагування на небезпечну подію та безпечну евакуацію людей.
Таким чином, загроза життю та здоров`ю людей у спірних правовідносинах полягає не у факті неминучого виникнення пожежі, а в існуванні таких порушень вимог пожежної безпеки, які створюють невиправданий ризик її виникнення та, у разі настання відповідної небезпечної події, можуть перешкодити своєчасному виявленню пожежі, оперативному реагуванню на неї та безпечній евакуації людей.
Враховуючи вищезазначене, доводи апелянта про те, що виявлені порушення не обумовлюють настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, спростовуються характером та сукупністю порушень, встановлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю), та не свідчать про відсутність передбачених законом підстав для застосування заходів реагування.
Щодо доводів апелянта про вжиття АТ «Укрпошта» всіх можливих заходів, спрямованих на дотримання вимог техногенної та пожежної безпеки й усунення порушень, виявлених під час перевірки, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач посилається на виконання окремих пунктів припису, проведення певних робіт, технічне обслуговування вогнегасника, а також на здійснення АТ «Укрпошта» закупівель товарів та послуг з питань забезпечення пожежної безпеки, у тому числі, щодо обладнання об`єктів системами протипожежного захисту.
Водночас, колегія суддів зазначає, що вжиття суб`єктом господарювання окремих організаційних заходів, проведення закупівель товарів та послуг, укладення відповідних договорів, а також усунення частини виявлених порушень не є тотожним повному усуненню всіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які стали підставою для звернення контролюючого органу до суду.
При цьому, з апеляційної скарги вбачається, що відповідач фактично не заперечує відсутність належним чином функціонуючої системи пожежної сигналізації на спірному об`єкті, однак, вважає, що така обставина не створює загрози життю та здоров`ю людей, а також посилається на здійснення закупівель товарів та послуг з питань забезпечення пожежної безпеки за окремим планом.
Разом з тим, намір обладнати об`єкт системами протипожежного захисту у майбутньому, планування відповідних закупівель або здійснення організаційних заходів, спрямованих на усунення порушень, не свідчать про фактичне приведення об`єкта у стан, який відповідає вимогам законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Колегія суддів враховує, що під час прийняття судового рішення у справах цієї категорії мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але й обставини, які існують на час ухвалення судового рішення. Водночас, у цій справі матеріали не містять належних та достатніх доказів, які б підтверджували повне усунення відповідачем усіх порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Крім того, відповідно до статті 6 Закону № 877-V, підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), а також подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
Проте, матеріали справи не містять висновку ГУ ДСНС України у Миколаївській області про усунення відповідачем усіх зафіксованих в Акті № 471 порушень. Доказів проведення повторного заходу державного нагляду (контролю), за результатами якого, було б встановлено повне усунення порушень, які стали підставою для звернення до суду з цим позовом, матеріали справи також не містять.
За таких обставин, вжиття відповідачем заходів, спрямованих на усунення окремих порушень, не спростовує наявності правових підстав для застосування заходу реагування, оскільки визначальним у спірних правовідносинах є не сам факт здійснення відповідної роботи щодо приведення об`єкта у належний стан, а повне усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Отже, доводи апелянта про вжиття всіх можливих заходів, спрямованих на дотримання вимог техногенної та пожежної безпеки й усунення порушень, виявлених перевіркою, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи не підтверджено фактичного усунення всіх порушень, існування яких зумовило необхідність застосування відповідного заходу реагування.
З приводу доводів апелянта про недотримання принципу співмірності обраного заходу реагування виявленим порушенням та справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, колегія суддів зазначає наступне.
Так, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є виключним заходом, застосування якого допускається у разі, якщо виявлені порушення створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування підлягають врахуванню характер і ступінь небезпеки виявлених порушень, їх фактичний вплив на безпеку людей, а також необхідність забезпечення розумного співвідношення між метою застосування відповідного заходу та наслідками його застосування для суб`єкта господарювання.
Водночас, принцип співмірності не може тлумачитися як необхідність збереження можливості безперешкодної експлуатації об`єкта за наявності неусунутих порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. У спірних правовідносинах необхідність забезпечення безперервності господарської діяльності відповідача підлягає співвіднесенню з необхідністю захисту життя та здоров`я працівників і відвідувачів об`єкта від ризиків, пов`язаних із неналежним станом пожежної та техногенної безпеки.
Як зазначено вище, встановлені на об`єкті відповідача порушення не обмежуються окремими формальними недоліками в оформленні документації або організації роботи. Вони стосуються несправності систем пожежної сигналізації, неналежного підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту, невиведення сигналу пожежної сигналізації на пульт централізованого пожежного спостерігання, порушень вимог безпечної експлуатації електричних мереж та електроустановок, а також забезпечення умов для евакуації людей.
Отже, характер зазначених порушень свідчить, що вони одночасно впливають як на ймовірність виникнення пожежі, так і на можливість її своєчасного виявлення, оперативного реагування та безпечної евакуації людей. За таких обставин, застосування заходу реагування до повного усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідає меті державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки та є співмірним характеру встановленої небезпеки.
При цьому, колегія суддів враховує, що застосований судом першої інстанції захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Рішенням суду першої інстанції експлуатацію об`єкта зупинено не безстроково, а до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Таким чином, тривалість обмеження експлуатації об`єкта безпосередньо залежить від дій самого відповідача щодо приведення об`єкта у відповідність до встановлених законодавством вимог. Після усунення порушень, які стали підставою для застосування заходу реагування, відпадають обставини, що обумовлювали необхідність його застосування.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про недотримання принципу співмірності та справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, оскільки за наявності неусунутих порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тимчасове обмеження експлуатації об`єкта до приведення його у безпечний стан є пропорційним меті захисту життя та здоров`я людей.
Щодо доводів апелянта про те, що АТ «Укрпошта» є об`єктом критичної інфраструктури та підприємством, яке надає соціально важливі послуги населенню, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не звільняють відповідача від обов`язку дотримуватися встановлених законодавством вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки та не можуть бути підставою для експлуатації об`єкта за наявності порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
При цьому, застосований захід реагування стосується не припинення діяльності АТ «Укрпошта» загалом, а експлуатації конкретного об`єкта до повного усунення відповідних порушень, а тому, наведені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування заходу реагування.
З приводу доводів апелянта про припинення Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта», як відокремленого підрозділу та неможливість, у зв`язку з цим, виконання оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідачем у даній справі є АТ «Укрпошта» як юридична особа, тоді як Миколаївська дирекція АТ «Укрпошта» була його відокремленим підрозділом та самостійною правосуб`єктністю не наділялася. Відтак, припинення відповідного відокремленого підрозділу не свідчить про припинення АТ «Укрпошта», як юридичної особи, не припиняє його обов`язків щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та не унеможливлює виконання судового рішення, яким захід реагування застосовано до АТ «Укрпошта» щодо конкретного об`єкта за визначеною адресою.
За таких обставин, доводи апелянта про неможливість виконання оскаржуваного рішення, у зв`язку з припиненням Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта» є безпідставними.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування до АТ «Укрпошта» заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта - відділення поштового зв`язку № 1 Южноукраїнськ, експлуатації будівель, споруд та приміщень, розташованих за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проспект Незалежності, 3, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Безименна Н.В.