ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м. Львів Справа № 260/6712/25 пров. № А/857/12172/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Носа С.П.,
суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №260/6712/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,-
суддя у І інстанції Ващилін Р.О.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Ужгород,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив:
1) визнати противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не здійснення перерахунку пенсії за вислугу років за кожен рік вислуги понад 20 років в розмірі 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати додаткову вислугу років ОСОБА_1 від дня повторного прийняття на службу до органів внутрішніх справ 30 квітня 2009 року до дня фактичного звільнення у запас 22 січня 2014 року виходячи із вислуги 26 років 10 місяців 25 днів та здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії з 01.05.2025 року за вислугу років у розмірі 68% грошового забезпечення.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що після звільнення зі служби в 2008 році він отримував пенсію за вислугу років на підставі норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 30 квітня 2009 року він був повторно прийнятий на службу до органів внутрішніх справ, яку проходив до 22 січня 2014 року. Після звільнення його вислуга років склала в календарному обчисленні 21 рік 00 місяців 29 днів, у пільговому обчисленні 26 років 10 місяців 25 днів. З огляду на повторне звільнення відповідач поновив виплату його пенсії за вислугу років, однак при цьому не враховав додатково набутий стаж роботи у пільговому обчисленні.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року адміністративний позов було задоволено частково.
Визнано противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не здійснення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за кожен рік вислуги понад 20 років в розмірі 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.05.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням служби в органах внутрішніх справ з 30 квітня 2009 року до дня фактичного звільнення у запас 22 січня 2014 року, виходячи із вислуги 22 роки 03 місяці 01 день, з урахуванням раніше проведених виплат.
В решті позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зазначає, що пенсія перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Служби безпеки України.
У зв`язку зі звільненням зі служби 06 березня 2009 року Служба безпеки України в Закарпатській області надіслала до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) подання про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 . Відповідно до змісту такого подання, вислуга років станом на 08 грудня 2008 року для призначення пенсії складала 20 років 03 місяці 28 днів, в тому числі: у календарному обчисленні 16 років 04 місяці 06 днів; у пільговому обчисленні 03 роки 11 місяців 22 дні.
За результатами розгляду такого подання з 09 грудня 2008 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 50% грошового забезпечення, що підтверджується протоколом за пенсійною справою №[номер приховано] від 09.12.2008.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №122 о/с від 29.04.2009 ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого відділу боротьби з міжнародними організованими групами і злочинними організаціями управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС з 30 квітня 2009 року.
У зв`язку з повторним прийняття на службу виплата пенсії ОСОБА_1 була припинена з 01.06.2009.
Наказом УМВС України в Івано-Франківській області №22о/с від 20.01.2014 позивача було звільнено з органів внутрішніх справи у запас за п. "б" ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через хворобу) з 22 січня 2014 року. При цьому зазначено, що вислуга років на день звільнення становить у календарному обчисленні 21 рік 00 місяців 29 днів, у пільговому обчисленні 22 роки 03 місяці 01 день.
У зв`язку зі звільненням зі служби ГУ ПФУ в Закарпатській області поновило виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 30 квітня 2014 року у розмірі 50% грошового забезпечення з урахуванням вислуги 20 років (16 календарних років).
Отже, додатково набутий стаж служби при повторному призначенні пенсії ГУ ПФУ в Закарпатській області не врахувало.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом регулюється нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Умови призначення пенсій за вислугу років регламентуються нормами ст. 12 Закону.
Так, ст. 12 Закону (в редакції, чинній станом на момент призначення позивачу пенсії в 2008 році) передбачала, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
Згідно з п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону, пенсії за вислугу років, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12), призначаються за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
При призначенні ОСОБА_1 на пенсії в 2008 році така була обрахована у розмірі 50% грошового забезпечення з урахуванням вислуги 20 років.
В подальшому Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI статтю 12 Закону було викладено в наступній редакції:
"Пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, в тому числі, з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше".
Таким чином, з 01 жовтня 2011 року пункт "а" статті 12 Закону став передбачати наявність права на пенсію за вислугу років залежно від дати звільнення і наявності відповідної вислуги років у календарному обчисленні.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 17 Закону №2262, при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Вислуга років для призначення пенсії у разі поновлення виплати пенсії після перерви в її одержанні, яка була раніше обчислена особі, яка має право на пенсію за цим Законом, відповідно до законодавства, яке діяло на день попереднього звільнення цієї особи зі служби, перегляду не підлягає.
Після повторного звільнення з органів внутрішніх справ у 2014 році ГУ ПФУ в Закарпатській області поновило виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Однак при цьому врахувало вислугу на момент первинного призначення пенсії в 2008 році без здобутого додаткового стажу.
Свою відмову здійснити перерахунок пенсії позивача з врахуванням набутого стажу відповідач пояснює тим, що до вислуги років при призначенні пенсії може бути зарахована тільки календарна вислуга з урахуванням внесених в 2022 році змін до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992.
Оцінюючи правомірність таких дій відповідача, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту, службу до органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Відповідно до статті 17-1 Закону, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону постановою від 17.07.1992 року №393 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393).
Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим з метою конкретизації нормативного регулювання вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Порядок №393 визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Відповідно до п. "в" частини 3 цього Порядку №393 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року №780), до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах як один місяць служби за півтора місяця час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
Отже, в період проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ до липня 2011 року норми Порядку №393 передбачали можливість пільгового обчислення вислуги років у підрозділах боротьби з економічною злочинністю для призначення пенсії за нормами Закону.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон. В свою чергу пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393.
Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу.
Визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
Верховний Суд, аналізуючи вищезазначені положення у постанові від 22 червня 2023 року у справі №480/4288/21, вказав, що передбачені ст. 17-1 Закону пільгові умови призначення пенсій відповідно до Постанови №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. Таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а та Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, які відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
При цьому апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на внесені в 2022 році до Порядку №393 зміни, оскільки в даному випадку слід застосовувати редакцію Порядку №393 станом на день виникнення у позивача права на пенсію з урахуванням спірного стажу після повторного звільнення - 30 квітня 2014 року.
Отже, ГУ ПФУ в Закарпатській області повинно було відновити виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії відповідно до положень Закону за нормами, які діяли на момент первісного її призначення та перерахувати її розмір з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 25 вересня 2018 року у справі №264/5385/16-а.
Згідно з ч. 1 ст. 17-2 Закону, обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до відомостей наказу УМВС України в Івано-Франківській області №22о/с від 20.01.2014, вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення становила у календарному обчисленні 21 рік 00 місяців 29 днів, у пільговому обчисленні 22 роки 03 місяці 01 день.
Вказане відповідає інформації, наявній в послужному списку ОСОБА_1 №А-043039.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов частково, законне та обґрунтоване, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.
Згідно статі 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №260/6712/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук