Справа № 278/1326/26
Провадження № 2/272/804/26
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
28 липня 2026 року
Суддя Андрушівського районного суду Житомирської області Волков І.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-
встановив:
Відповідно до ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 14.04.2026 р. до Андрушівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали справи № 278/1326/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, за підсудністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 р. вищевказана справа передана до провадження судді Волкова І.М.
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить розірвати шлюб та визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком.
Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у даній справі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч. 4, 5 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 передбачено, що для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Так як зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України), позивачем не вказано, то якими діями саме відповідачка не визнає, порушує, чи оспорює його права відносно місця проживання дитини. Не роз`яснено, в чому саме спір між позивачем і відповідачкою у цій частині. Якщо спору відносно місця проживання дитини між сторонами немає, то чому позивача вимагає встановити його в судовому порядку.
Отже, позивачу необхідно викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують незгоду відповідачки на визначення місця проживання дитини з матір`ю, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини.
Крім того, тлумачення ст. 160 і 161 СК України свідчить, що сторони не позбавлені права врегулювати питання про місце проживання дитини, про зміну місця її проживання тощо за домовленістю між собою. Водночас, судом визначається місце проживання дитини лише у випадку недосягнення згоди між батьками про місце проживання дитини з одним із них.
Також, звертаючись з позовом до суду, позивачем не надано характеризуючих даних про особу батька дитини, його майновий стан та житлові умови, позивачем не надано довідки та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання.
Крім цього, при розгляді такого спору обов`язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому. Спільний розгляд, різних не взаємопов`язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи. При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв`язку з цим провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про визначення місця проживання дитини, і як наслідок, може призвести до безпідставного затягування розгляду позовної вимоги про визначення місця проживання дитини.
Таким чином, у позовній заяві не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які не взаємопов`язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу, не залежить від правильності позовних вимог про визначення місця проживання дитини.
Спільний розгляд різних, не взаємопов`язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи.
Крім того, звертаю увагу позивача, що позовні вимоги про визначення місця проживання дитини мають розглядатись лише за правилами загального позовного провадження, а вимоги про розірвання шлюбу підлягають розгляду у порядку спрощеного провадження, тому весь спір має розглядатись за правилами загального позовного провадження, що в свою чергу значно збільшить термін вирішення справи.
Відтак, суддя роз`яснює позивачу, що із позовними вимогами про визначення місця проживання дитини на підставі ст. 161 СК України позивачка може звернутись окремо від позову про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч.ч.12,13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовну заяву відповідно до вимог ст. 187 ЦПК України необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків. Позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 187, 260 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали, інакше позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: І. М. Волков