ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року місто Київ.
Справа № 752/30165/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11605/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Желепи О.В.,
суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 9 квітня 2026 року (у складі судді Кирильчук І.А., повне рішення складено 09.04.2026 р.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до АТ «СЕНС БАНК» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31 березня 2009 року між ним та АТ «Альфа-Банк» (нині - АТ «СЕНС-БАНК», надалі також Банк) укладено безстроковий договір банківського вкладу №ДФЛ-086458/46 «Ощадний», на підставі якого Банк відкрив депозитний рахунок НОМЕР_4 та прийняв від вкладника внесені ним в порядку, передбаченому цим Договором кошти, в розмірі 200 доларів США.
Згідно пункту 1.3 Договору, на суму вкладу Банк щомісяця нараховує проценти у розмірі 10,50 % річних.
Сторони виражають свою беззаперечну згоду з тим, що процентна ставка у розмірі, що вказаний у цьому пункті, може бути змінена після спливу 1 (одного) календарного року з моменту набуття чинності цим Договором за умови підписання відповідної Додаткової угоди до цього Договору.
Додатковою угодою №1 від 12 грудня 2012 року внесено зміни до п.1.3 Договору настуного змісту: «1.3. На суму Вкладу Банк щомісяця нараховує проценти у розмірі 7,50 % річних.»
Сторони домовились, що зміна розміру процентної ставки може відбуватися лише за взаємною згодою Сторін шляхом підписання відповідного договору про внесення змін до цього Договору.
У відповідності до пункту 1.10.1 Договору Вкладник зобов`язався оплачувати послуги Банку згідно діючим тарифів Банку, які встановлюються сторонами шляхом укладення відповідної додаткової угоди до цього Договору.
Укладеною між сторонами додатковою угодою №2 від 12.12.2012 було внесено зміни до діючих тарифів. Жодних інших змін до Договору не вносилось; договір розірвано не було.
У відповідь на адвокатський запит представника ОСОБА_1 листом №30298-33.4-б/б від 27.06.2025 АТ «СЕНС БАНК» повідомило про розмір відсоткової ставки за весь період дії Договору, а саме: з 31.03.2009 по 12.12.2012 - 10,50 %, з 12.12.2012 по 01.03.2020 - 7,50 %, з 01.03.2020 по 01.10.2020 - 7,50 %, з 01.10.2020 по 22.12.2022 - 7,50 %, з 22.12.2022 по 09.03.2023 - 2,00%, з 09.03.2023 по сьогодні - 0,01%.
Таким чином, з 22.12.2022 АТ «СЕНС БАНК» в односторонньому порядку зменшено розмір процентної ставки з 7,50%, про яку домовились сторони, до 0,01%.
06 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся з вимогою про усунення порушень договору банківського вкладу, однак вимога Банком була проігнорована.
Посилаючись на порушення Банком його прав, як споживача фінансових послуг, позивач просить суд зобов`язати АТ «СЕНС БАНК» виконати умови договору банківського вкладу №ДФЛ-086458/46 «Ощадний» на ім`я фізичної особи ОСОБА_1 , шляхом поновлення нарахування процентів за період з 22.12.2022 по 21.11.2025 за ставкою 7,50 % річних.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 9 квітня 2026 року позов задоволено.
Зобов`язано Акціонерне товариство «Сенс Банк» виконати умови договору банківського вкладу №ДФЛ-086458/46 «Ощадний» на ім`я фізичної особи ОСОБА_1 , шляхом поновлення нарахування процентів за період з 22.12.2022 по 21.11.2025 за ставкою 7,50 % річних.
Стягнуто з Акціонерне товариство «Сенс Банк» в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач 7 травня 2026 року через систему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом не повно надано оцінку фактичним обставинам/матеріалам справи стосовно особи, яка має право на звернення за захистом порушених прав.
Звертає увагу, що банком, розглянувши вимогу позивача від 06.10.2025 року про усунення порушень договору банківського вкладу, 06.11.2025 року надано відповідь про відмову в розкритті банківської таємниці, обґрунтовуючи неможливістю встановлення особи - заявника та ідентифікувати його як клієнта Банку, так як згідно з обліковими системами Банку зазначена у заяві адреса не значиться як адреса реєстрації або місце проживання Клієнта.
Зазначає, що підпис ОСОБА_1 у вимозі від 06.10.2025р категорично інший, ніж підпис у Договорі № ДФЛ-086458/46 від 31.03.2009р. (і Додаткових угодах до нього) та паспорті серії НОМЕР_1 виданому Калинінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 29.12.2001.
Відтак вважає, що невстановлена особа звернулась до АТ «Сенс Банк» з вимогою про усунення порушення зобов`язань за Договором № ДФЛ-086458/46 від 31.03.2009р., відмова в розкритті банківської таємниці яка оформлена відповіддю Банку від 06.11.2025 року за №50071-33.4-б/б, є правомірною і не порушує прав клієнта Банку - ОСОБА_1 , що є цілковитим і належним захистом прав клієнта АТ «Сенс Банк».
Звертає увагу, що згідно довіреності ОСОБА_1 (без ім`я по Батькові), уповноважив адвоката Шершньова Павла Сергійовича представляти його інтереси, проте сам ОСОБА_1 не є громадянином України, а є громадянином Словаччини, що встановлено- доктором права Катарiною Жiаковою згідно посвідчення громадянина - НОМЕР_2 , з яким в АТ «Сенс Банк» не встановлено жодних Договірних зобов`язань.
Оскільки клієнт банку ні разу особисто не звертався до позивача з приводу порушення його прав, а також неможливість проведення верифікації клієнта доводять відсутність підстав вважати, що права позивача були порушені..
Вказує, що позивач, змінивши у 2017 році місце проживання, змінивши у 2021 році паспортні дані та змінивши фінансовий номер телефону (підтверджується реквізитами позовної заяви де номер відрізняється від зазначеного у Договорі), на виконання пункту 1.10.2 Договору № ДФЛ-086458/46 від 31.03.2009р. жодного разу не повідомив Банк про настання відповідних змін, та що важливо для верифікації Клієнта за допомогою телекомунікаційного зв`язку не повідомив про зміну фінансового номеру телефона.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
19 травня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яким просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Вказує, що доводи апеляційної скарги є аналогічними доводами відзиву на позовну заяву, яким судом першої інстанції надано належну оцінку.
Крім того, Відповідач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про залишення позову без розгляду з підстав відсутності можливості ідентифікувати позивача як клієнта Банку. Ухвалою від 22 січня 2026 року відмовлено в клопотанні, визнано ОСОБА_1 належним суб`єктом права на звернення до суду в розумінні ст.4 ЦПК, повноваження представника адвоката Приятеленко Тетяни Василівни також підтверджено.
Вказує, що відповідно до змісту довіреності на яку посилається скаржник, в ній вказано паспортні дані громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 . Ці документи надано до позовної заяви, а також ці паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків відображені в договорі банківського вкладу №ДФЛ-086458/46 від 31.03.2009.
У судовому засіданні 30 червня 2026 року представник відповідача Слободян В.М. доводи скарги підтримав.
Представник позивача Приятеленко Т.В. заперечував проти задоволення скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 31 березня 2009 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» (нині - АТ «Сенс Банк») було укладено безстроковий договір банківського вкладу №ДФЛ-086458/46 «Ощадний», на підставі якого Банк відкрив депозитний рахунок № НОМЕР_3 та прийняв від вкладника внесені ним в порядку, передбаченому цим Договором кошти, в розмірі 200 доларів США.
Згідно пункту 1.3 Договору, на суму вкладу Банк щомісяця нараховує проценти у розмірі 10,50 % річних.
Сторони виразили свою беззаперечну згоду з тим, що процентна ставка у розмірі, що вказаний у цьому пункті, може бути змінена після спливу 1 (одного) календарного року з моменту набуття чинності цим Договором за умови підписання відповідної Додаткової угоди до цього Договору.
Згідно з п.2.2 Договору, Договір втрачає силу з моменту виплати Банком Вкладнику всієї суми вкладу і процентів за ним. Після цього рахунок закривається.
Додатковою угодою №1 від 12 грудня 2012 року внесено зміни до п.1.3 Договору настуного змісту: «1.3. На суму Вкладу Банк щомісяця нараховує проценти у розмірі 7,50 % річних.»
Сторони домовились, що зміна розміру процентної ставки може відбуватися лише за взаємною згодою Сторін шляхом підписання відповідного договору про внесення змін до цього Договору.
У відповідності до пункту 1.10.1 Договору Вкладник зобов`язався оплачувати послуги Банку згідно діючим тарифів Банку, які встановлюються сторонами шляхом укладення відповідної додаткової угоди до цього Договору.
Укладеною між сторонами додатковою угодою №2 від 12 грудня 2012 року було внесено зміни до діючих тарифів.
Судом встановлено, що АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК», уклав з ОСОБА_1 договір банківського вкладу, що не оспрювалось відповідачем.
Банком здійснювалося нарахування процентів на вклад позивача щомісячно, що також визнається сторонами.
Як вбачається з листа АТ «СЕНС БАНК» №30298-33.4-б/б від 27.06.2025 розмір відсоткової ставки було змінено, а саме: з 31.03.2009 по 12.12.2012 - 10,50 %, з 12.12.2012 по 01.03.2020 - 7,50 %, з 01.03.2020 по 01.10.2020 - 7,50 %, з 01.10.2020 по 22.12.2022 - 7,50 %, з 22.12.2022 по 09.03.2023 - 2,00%, з 09.03.2023 по сьогодні - 0,01%.
Сторонами після укладення додаткової угоди зміни розміру нарахування процентів узгоджено не було, що дає підстави вважати, що з 22.12.2022 АТ «СЕНС БАНК» в односторонньому порядку змінив їх розмір.
ОСОБА_1 звернувся з вимогою про усунення порушень договору банківського вкладу, однак вимога Банком була проігнорована.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що доводи позивача знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що з 22.12.2022 АТ «СЕНС БАНК» в односторонньому порядку змінив розмір процентів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення, (ч. 1 ст. 1060 ЦК України).
Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором (ч. 4 ст.1060 ЦК України).
Згідно зі ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом одного місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав
У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року зазначено, що згідно зі ст. 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Аналіз ч. 2 ст. 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.
У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 зазначено, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
У Постанові від 22 травня 2019 року у справі № 757/37156/17 Верховний Суд досліджуючи аналогічний договір банківського вкладу зробив висновки про те, що є порушенням договору дії банку в частині зміни відсоткової ставки з недотриманням процедури визначеної на момент укладення такого договору та за Законами, які були прийняті після укладення таких договорів.
Процентна ставка була змінена банком в односторонньому порядку, що не було передбачено ні умовами укладеного між сторонами договору, ні законом. Відповідач не був позбавлений можливості ініціювати зміни до умов договору у порядку, передбаченому цивільним законодавством та умовами договору, а саме п. 1.10.1, якщо вважав, що для цього виникли підстави.
Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам, викладеним у відзиві на позозвну заяву та яким судом першої інстанції надано належну оцінку. Апеляційний суд погоджується, що неможливість ідентифікації позивача як клієнта банку не спростовує встановлене порушення банком умов Договору та доведеність позовних вимог.
Не спростовують висновки суду першої інстанції і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 , змінивши свої персональні дані, не повідомив про таку зміну Банк, оскільки умови Договору не передбачають , що за наявності таких обставин банк наділений повноваженнями для зміни відсоткової ставки. Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції та звертає увагу, що саме безпідставна зміна процентної ставки банківського вкладу №ДФЛ-086458/46 «Ощадний» на ім`я фізичної особи ОСОБА_1 є предметом розгляду даного спору.
В матеріалах справи наявна відповідь банку направлена адвокату позивача, про те, що процентна ставка була змінена на підставі п.3.25 додатку № 6 до договору банківського вкладу.
Разом з тим ні до суду першої ні до апеляційного суду представником відповідача не був наданий такий додаток з підписом позивача.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, встановила, що при вирішенні справи суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, належним чином оцінив надані сторонами докази, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, та не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування або зміни рішення.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 9 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 27 липня 2026 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова