КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/5352/2026 Доповідач - Ратнікова В.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа № 753/10963/25
20 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Кирилюк Г.М.
- Рейнарт І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» -Корнійчук Ірини Олександрівни на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Заставенко М.О., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 04.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан»(кредитодавець) та ОСОБА_1 ( позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 9751127, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 6 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
Відповідач підписав договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Після чого, укладений договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому були перераховані кошти відповідно до умов п.2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням за яким платником коштів є ТОВ Мілоан, отримувачем - ОСОБА_1 , сума переказу -6000 грн., банк отримувача : 535432, код банку:MASTERCARD, кредит рах. № НОМЕР_1 . Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного Договору є Анкета-заява на кредит N? 9751127 від 04.02.2024 року, що заповнена ОСОБА_1 .
Зазначало, що Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме, надало ОСОБА_1 в кредит грошові кошти в сумі 6000,00 грн. Однак, відповідач зі свого боку не виконав належним чином умов кредитного договору щодо повернення отриманих грошових коштів, сплату відсотків та комісії.
29.07.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», було укладено договір відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 року.
Згідно умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за договором N? 9751127 від 04.02.2024 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Зазначало, що сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором N? 9751127 від 04.02.2024 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 року. Сума заборгованості відповідача становить 17 919 грн., відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 року з них: ???прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4 800 грн. ???прострочена заборгованість за сумою відсотків становить - 12 519 грн. ???прострочена заборгованість за комісією становить - 600 грн.
З урахуванням викладеного, просило суд ??стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором N? 9751127 від 04.02.2024 року в загальному розмірі 17 919 грн., сплачений судовий збір в сумі 2 422,4 грн.
Початок форми
Кінець форми
Початок форми
Кінець форми
Початок форми
Кінець форми
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 05 грудня 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Корнійчук Ірина Олександрівна подала апеляційну скаргу, в якій просила суд рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року скасувати та ухвали нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Зазначає, що 04.02.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №9751127 на суму 6 000 грн., зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами загальним строком 105 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача.
Вказує на те, що ТОВ «Мілоан» надіслало відповідачеві одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору у вигляді смс на номер телефону відповідача, який той використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції товариства щодо укладення кредитного договору №9751127 від 04.02.2024 року, що зафіксовано в ІТС товариства. Кредитний договір №9751127 від 04.02.2024 року є укладеним в електронній формі. При укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.
Зазначає, що відповідач здійснив волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір №9751127 від 04.02.2024 року. Відповідач передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань по кредитному договору.
Згідно зі змістом Правил надання фінансових кредитів ТОВ "Мілоан", приймаючи пропозицію про укладання кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений, погоджується із усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та цих правил, як невід`ємної його частини тощо.
Тобто, на думку апелянта, підписання відповідачем договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його з правилами надання коштів у позику та вимогами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору.
Зауважує, що кредитний договір №9751127 від 04.02.2024 року був укладений відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, в свою чергу ТОВ «Мілоан» підписало даний договір за допомогою КЕП. КЕП і використання одноразового ідентифікатора є електронними підписами в розумінні Закону України «Про електронну комерцію», тому в даному випадку сторонами договору не порушено вимог щодо підписання кредитного договору №9751127 від 04.02.2024 року. Окрім того, дата і час підписання договору одноразовим ідентифікатором відповідачем та КЕП директора ТОВ «Мілоан» зазначається на першій сторінці кредитного договору №9751127 від 04.02.2024 року.
Звертає увагу суду, що без отримання листа на електронну адресу чи SMS-повідомлення на номер телефону відповідача, відповідно до якого було здійснено вхід на сайт ТОВ «Мілоан» за допомогою логіна та пароля, договір між відповідачем та ТОВ «Мілоан» не був би укладений. Тобто, даний кредитний договір укладений у відповідності до внутрішньої волі відповідача.
Отже, виходячи із вищезазначеного, на думку апелянта, всі документи, на підставі яких був укладений кредитний договір з позичальником, знаходяться в його особистому кабінеті, який з цими документами був ознайомлений на момент укладення договору, погодився з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджив, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору.
Зазначає, що на підтвердження надання відповідачу кредиту позивач подав копію платіжного доручення № 122091560 від 04.02.2024 року, з якого слідує, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_1 , на Кредит рах. № НОМЕР_1 , кредитні кошти в сумі 6 000 грн. 00 коп., у дорученні вказано номер транзакції, сума транзакції, дата проведення транзакції та номер картки, на яку перераховані кошти, де зокрема, сума транзакції збігається з сумою наданого кредиту, дата проведення транзакції- з датою укладеного договору та зазначено частково номер картки, на яку перераховані кошти, цей номер картки збігається з реквізитами платіжної банківської картки, вказаної в п. 2.1 кредитного договору.
Вказує на те, що оскільки перерахунок кредитних коштів ТОВ «Мілоан» здійснювався через платіжні сервіси ТОВ «ФК «Контрактовий дім», без відкриття рахунків та емітування у цьому банку платіжної картки позичальника (відповідача), факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок позичальника, підтверджується доданою до позовної заяви копією платіжного доручення 122091560.
Звертає увагу, що перші шість цифр на пластиковій картці, є достатніми для визначення приналежності карти тій чи іншій країні і банку, типу карти і категорії карти. Позивачу невідомий повний номер картки, як і первісному кредитору. Повний номер картки вводиться позичальником та автоматично зашифровується і зберігається у самій платіжній системі, через яку здійснюються платежі.
Відповідач своїм правом на подачу до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У порядку частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки дана справа є малозначною, то її розгляд здійснюється апеляційним судом без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягаєчастковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9751127
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору строк та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Сума (загальний розмір) кредиту становить 6000,00 гривень.
Кредит надається загальним строком на 105 днів з 04.02.2024 року і складається із пільгового та поточного періодів.
Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 19.02.2024 року.
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 19.05.2024 року ( дата остаточного погашення заборгованості).
Згідно умов п.1.4. договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 19.02.2024 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 19.05.2024 року (останнього дня строку кредитування).
Згідно п. 1.5 договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1950,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7950,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 14 370,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 20370,00 грн. Денна процентна ставка (за весь строк кредитування) складає: (14370.00 грн. / 6000.00 грн.) / 105 днів * 100% = 2.28%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (за весь строк кредитування) дорівнює 6903,00 відсотків річних. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку та денну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема, позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов?язань та можуть не оновлюватись у випадку продовження позичальником строку кредитування, якщо інше не встановлено законодавством.
Відповідно п 1.5.1 договору комісія за надання кредиту: 600.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Згідно п 1.5.2.договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 350.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Пунктом 1.5.3 визначено, що проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 12 420.00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2.30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Відповідно до п.2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .
Додано анкету-заяву на кредит № 9751127 від 04.02.2024 року.
Крім того, додано Графік платежів за договором про споживчий кредит № 9751127 від 04.02.2024 року.
На підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором № 9751127 від 04.02.2024 року надано платіжне доручення № 122091560 від 04.02.2024 року, де платник: ТОВ «Мілоан», отримувач: ОСОБА_1 , сума: 6000,00 грн, призначення платежу: кошти згідно договору НОМЕР_3 .
Договір укладений в електронній формі, згідно довідки ТОВ «Мілоан» підтверджує, щоОСОБА_1 з яким укладено договір про споживчий кредит № 9751127 від 04.02.2024 року, ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан». Акцепт договору підписаний позичальником із застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором: 145766 на номер телефону НОМЕР_4 .
29.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», було укладено договір факторингу № 108-МЛ.
Згідно договору факторингу № 108-МЛ, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 , за договором про надання споживчого кредиту № 9751127 від 04.02.2024 року, про що свідчить Витяг з Реєстру боржників.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанціївиходив із того, що в матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської картки, на яку, начебто, здійснювалося перерахування коштів за договором, а також первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували переказ коштів ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 9751127 від 04.02.2024 року. За таких умов, підстави для задоволення позовних вимог відсутні, у задоволенні позову слід відмовити.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитись не може, з огляду на наступне.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.02.2024 року ОСОБА_1 оформлено анкету-заяву на кредит № 9751127 на сайті: miloan.ua, в якій вказані персональні дані відповідача, як позичальника, визначена сума кредиту 6000,00 грн, строк кредитування 15 днів з 04.02.2024 року по 19.02.2024 року, комісія за надання кредиту 600 грн. нараховується одноразово, проценти за користування кредитом 1,50 % від фактичного залишку кредиту.
В анкеті-заяві наявна таблиця, яка відображає процес оформлення та розгляду заяви №9751127, зокрема вказано, що заповнення заяви відбулось 01.02.2024 року, о 02:19:25, а підписання договору 04.02.2024 року о 06:30:20.
04.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9751127 (індивідуальна частина) у формі електронного документу, який ОСОБА_1 підписав з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 145766, що був направлений йому на номер телефону НОМЕР_4 .
Матеріали справи не містять доказів, що даний номер телефону не належить ОСОБА_1 .
Таким чином, без реєстрації ОСОБА_1 на сайті товариства та заповнення форми, отримання смс-повідомлення, а також без здійснення входу на сайт товариства, кредитний договір між відповідачем та ТОВ «Мілоан» не був би укладений.
Таким чином, підписавши 04.02.2024 року договір №9751127про надання споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором 145766 ОСОБА_1 добровільно погодився у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та сплату відсотків за користування кредитом.
Аналогічний висновок викладено й у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року по справі № 284/157/20-ц та від 12 січня 2021 року по справі №524/5556/19.
Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання відповідачу у даній справі - позичальнику ОСОБА_1 грошових коштів у загальному розмірі 6000,00 грн підтверджується платіжним доручення № 122091560 від 04.02.2024 року, де платник: ТОВ «Мілоан», отримувач: ОСОБА_1 , сума: 6000,00 грн, призначення платежу: кошти згідно договору 9751127. Карта-НОМЕР_5
Відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року № 113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ ХХ****** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Отже, відсутні порушення вимог НБУ при зазначенні електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ ХХ****** ХХХХ , та з урахуванням вимог закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.
Доказів того, що на картку № НОМЕР_1 небуло перераховано 04.02.2024року кредитних коштів у загальному розмірі 6000,00 грн відповідач не надав.
Отже, проаналізувавши матеріали справи та, дослідивши докази, колегія суддів приходь до висновку про підтвердження належними доказами укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту №9751127 від 04.02.2024 року в електронній формі, із застосуванням одноразового пароля-ідентифікатора (145766), а також отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 6000,00 грн. З урахуванням наданих доказів щодо заборгованості по тілу кредиту, які не спростовані відповідачем, стягненню з відповідача підлягає заборгованість по тілу кредиту у розміррі 4 800,00 грн.
Щодо нарахування відсотків та комісії.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статті 526, частини першої статті530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема, щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно вимог частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У справах про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави, кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме, надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У справі, яка переглядається, фактичні обставини справи вказують на те, що позивач довів належними і допустимими доказами факт укладення договору, надання позичальнику кредитних коштів, тобто, виконання належним чином своїх обов`язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Згідно умов підписаного договору про споживчий кредит №9751127від 04.02.2024 року проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 350.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Пунктом 1.5.3 визначено, що проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 12 420.00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2.30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Пунктом 2.3.1.договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що позичальнику доступна така можливість відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені цим п.2.3 договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, в розмірі, що визначається змістом додаткового договору/додаткової угоди, що підписується позичальником у зв?язку з пролонгацією та певну частку заборгованості за договором (якщо передбачено додатковою угодою/договором). Комісія за управління та обслуговування кредиту нараховується в момент підписання додаткового договору/додаткової угоди. Умовами додаткового договору/додаткової угоди, що підписується сторонами у зв?язку з пролонгацією, можуть передбачатись інші (індивідуальні) умови пролонгації не передбачені цим пунктом. Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію), проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 договору, якщо інше не буде встановлено додатковим договором/додатковою угодою, що підписується у зв?язку з пролонгацією.
Згідно п.2.3.2 договору після вибору доступних умов пролонгації або поновлення пільгового періоду, позичальник має направити кредитодавцю електронне звернення/повідомлення із зазначеною датою із застосуванням одноразового ідентифікатора, який надсилається кредитодавцем позичальнику в SMS-повідомленні, а також підписати додатковий договір/додаткову угоду до договору, що містить оновлений графік платежів та здійснити платіж, обумовлений цим п.2.3 договору та визначений додатковим договором/додатковою угодою. Після здійснення позичальником зазначеного платежу(ів), умови кредитного договору, що стосуються строку кредитування, зокрема, тривалість пільгового періоду, дата завершення пільгового періоду, дата остаточного погашення, строк кредитування змінюються пропорційно строку пролонгації Нова дата остаточного погашення заборгованості разом з актуальними даними щодо заборгованості відображаються в додатковому договорі/додатковій угоді, що підписується сторонами у зв?язку з пролонгацією та містить оновлений графік платежів, який, якщо це не суперечить чинному законодавству, за формою та змістом може (не обов?язково) відрізнятись від додатку N?l. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1-3 та додатковою угодою/додатковим договором, що підписується сторонами у зв?язку з пролонгацію, застосовуються умови визначені такою додатковою угодою/додатковим договором. Виконання позичальником лише частини дій, передбачених цим пунктом, у т.ч. не здійснення платежу та/або не підписання додаткового договору/додаткової угоди, не призводить до пролонгації.Початок форми
Тобто, умовами договору передбачено продовження строку кредитування-пролонгація, при чому сторонами підписуються додаткова угода/договір.
В матеріалах справи відсутні будь-яка додаткова угода чи договір, яким було б продовжено строк кредитування, з огляду що строк кредиту завершився згідно п. 1.3.2 договору, саме - 19.05.2024 року.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування відповідачу відсотків за користування наданими коштами здійснювалось позивачем і після 19.05.2024 року.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів приходить до висновку, що сума відсотків за користування кредитними коштами, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 5 895 грн. (12519 грн-6624 грн).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі, комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача, як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Пунктом1.5.1. укладеного між сторонами договору визначено, що комісія за надання кредиту становить суму 600 грн, яка нараховується за ставкою 10, 00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Укладаючи 04.02.2024 року договір про споживчий кредит № 9751127, позичальник у п. 6.3 підтвердив, що погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, графіком платежів) договору в цілому.
Отже, умови договору про споживчий кредит від 04.02.2024 року щодо розміру та порядку сплати комісії з ОСОБА_1 погоджені, Закону України «Про споживче кредитування» вказані умови не суперечать.
З огляду на що позовні вимоги ТОВ «Кредит-капітал» про стягнення з відповідача комісії у розмірі 600 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Як встановлено судом, 29.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», було укладено Договір факторингу № 108-МЛ.
Згідно договору факторингу № 108-МЛ, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 9751127 від 04.02.2024 року, про що свідчить Витяг з Реєстру боржників.
Договір факторингу є чинним, оскільки його дійсність ніким не оспорено, а тому він підлягає виконанню.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що додані позивачем до позовної заяви документи є належними, достатніми та допустимими доказами в справі на підтвердження факту передачі права вимоги позивачу, як новому кредитору за кредитним договором, укладеним відповідачем з первісним кредитором ТОВ « Мілоан».
Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, в повній мірі не дослідив та не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо стягнення заборгованості, тим самим не встановив дійсний обсяг відповідальності відповідача.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що в межах заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 9751127від 04.02.2024 року та вимог законодавства з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит -Капітал» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 11 295 грн, з яких: 4 800 грн - тіло кредиту, 5 895 грн - відсотки за користування кредитом, комісія- 600 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 1 статті 141 ЦПК України.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.
За наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено частково (63 %), а тому понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати, що складаються із судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у пропорційному розмірі до задоволених вимог, що становить 3 815, 28 грн. слід покласти на відповідача ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 626, 627, 629, 1048, 1055 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 133, 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»-Корнійчук Ірини Олександрівни задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус) заборгованість за договором про споживчий кредит № 9751127 від 04.02.2024 року у розмірі 11 295,00грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3 815, 28 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Судді: