Справа № 289/951/26
Номер провадження 2/289/1155/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.07.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Мельника О.В., за участю секретаря судового засідання Писаренко К.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Радомишльської міської ради Житомирської області (місце знаходження / місце проживання:вул. Соборний майдан, буд. 12, м. Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12201) про визнання права власності на земельну ділянку (пай), -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом та просить визнати за ним після смерті матері право на земельну частку (пай).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай), яка розташована на землях Заболотського старостинського округу Житомирського району.
За життя ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) у колективній власності СТОВ «Явір» на території Заболотської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, та була у списках пайовиків, які мали право на земельну частку (пай) розміром 2,89 га, але не оформила спадкових прав. Після смерті матері позивач фактично прийняв спадщину.
Коли він звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину у вигляді права на земельну частку (пай), на яке при житті мала мати, нотаріусом було відмовлено, оскільки, відсутній оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай). Сертифікат на право власності на земельну ділянку (пай) та Державний акт на земельну ділянку, право на яке мала ОСОБА_2 , не видавалися про що у своїй постанові зазначає нотаріус.
Тому, він змушений звернутися до суду для встановлення права власності на право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності СТОВ «Явір» с. Заболоть Заболотської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, на яку мала право мати, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 29.06.2026 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Позивач в судове засідання з`явився, подав заяву в якій просить суд проводити розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнав, просив їх задоволити.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає до задоволення.
За змістом ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частинами 1, 3 ст. 1268, частиною 1 ст. 1269, частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.
Відповідно до 18_07_10/pravo1/T030899.html?pravo=1#13">ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до ч. 3 pravo=1">Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Стаття 530 ЦК Української РСР передбачає, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Стаття 549 ЦК Української РСР визнає, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
В постанові від 04 червня 2025 року у справі № 191/2296/24 Верховний Судвиснував, що «71. Разом із тим, відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
72. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що спадкодавцеві ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) й, відповідно, наявні підстави для визнання за спадкоємцем ОСОБА_1 право на земельну частку (пай).»
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , яке повторно видане Радомишльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 11 лютого 2026 року, про що зроблено відповідний актовий запис №21.
Згідно Свідоцтва про народження серії № НОМЕР_2 від 11.11.1964 року виданого Заболотською сільською радою Малинського району Житомирської області матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 .
Згідно довідки Заболотського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирського району Житомирської області від за №10 від 29.01.2026 року слідує, що згідно списку громадян, яким видано сертифікат на право приватної власності на землю (земельний пай) СТОВ « Явір» с. Заболоть, Радомишльського району, Житомирської області, у списку під № 299 стоїть прізвище ОСОБА_2 , площа земельної ділянки 2,89 га, № земельної ділянки НОМЕР_3 .
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №84205549 від 17.02.2026 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа за номером 12/2026.
Приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №76/02-31 від 09.05.2026 року зазначає, що ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті в якості правовстановлюючих документів на право на земельну частку (пай) довідки про включення ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до списку пайовиків на право на земельну частку (пай) у землі СТОВ «Явір» с. Заболоть Радомишльського району Житомирської області за №299, виданої старостою Заболотського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирського району Житомирської області 29 січня 2026 року за №10, так як у відповідності до п.10 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 20 лютого 1996 року за №11 та п.11 Постанови пленуму Верховного суду основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Тому, у зв`язку з вищевикладеними фактами відмовлено ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на право на земельну частку (пай) у землі СТОВ «Явір» с. Заболоть Радомишльського району Житомирської області, що належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також на запит нотаріуса, отримано повідомлення Відділу у Радомишльському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 03 березня 2026 року за №627/35-26 про наявність запису щодо сертифікату на право на земельну частку (пай) від 29 березня 1997 року за №217 серії ЖТ №0030687 на гр. ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Радомишльської районної державної адміністрації від 13 вересня 1996 року. У графі Книги «Підпис власника сертифіката на земельну частку (пай)» підпис відсутній. Тобто, при житті померла ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримувала.
Таким чином, приймаючи до уваги, що на момент смерті, тобто на момент відкриття спадщини, спадкодавцю ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай), а позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом вказаного спадкового майна, оригінал сертифіката про право на земельну частку (пай) відсутній, а тому суд вважає, що позовні вимоги є такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1221-1223, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України, -
УХВАЛИВ:
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну частку (пай) площею 2,89 в умовно кадастрових гектарах із землі, що перебуває у колективній власності СТОВ «Явір», яка знаходиться на території Заболотської сільської ради Радомишльського району Житомирської області.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК