ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
28 липня 2026 року м. Львів Справа № 500/2312/26 пров. № А/857/40394/26
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Сало П.І., перевіривши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі № 500/2312/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Апеляційна скарга не відповідає вимогам процесуального закону з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом.
В силу приписів ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить: для суб`єкта владних повноважень, юридичної особи або фізичної особи-підприємця - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичної особи - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за кожну вимогу немайнового характеру у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру).
За подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, судовий збір встановлюється у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI).
Також за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI, у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 6 Закону № 3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Спосіб обчислення розміру судового збору за подання апеляційної (касаційної) скарги саме виходячи із задоволеної частини позовних вимог неодноразово застосовувався Верховним Судом (ухвали від 04.11.2025 у справі № 120/9630/24, від 08.12.2025 у справі № 520/24249/24, від 05.01.2026 у справі № 380/8268/25 та інші).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі № 500/2312/26 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. При цьому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 1064,96 грн, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Отже, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на вказане судове рішення становить 1597,44 грн (1064,96 х 150%).
До апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
Разом з тим скаржник просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на відсутність необхідних для цього коштів
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв`язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
Водночас сплата судового збору відповідає п. 1 ч. 2 ст. 129 Основного Закону України, згідно з яким до основних засад (принципів) судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (постанова КАС ВС від 14.02.2023 у справі № 240/462/22).
Крім того, сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правила відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати закріплені в статті 8 Закону № 3674-VI.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 8 цього Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору чи звільнити від його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зробила висновок про те, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 цього ж Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Зважаючи на те, що вищевказані умови, за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати відсутні, і враховуючи, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, заява скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги не може бути задоволена.
Суд зазначає, що відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому її обмежене фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Крім того, державна установа має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19).
Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону щодо форми і змісту апеляційної скарги, що, у свою чергу, також передбачає обов`язок сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та вчиняти з цією метою усі можливі та залежні від неї дії. Водночас обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Крім того, для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. У цьому разі оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Втім, звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, заявник не надає жодних належних, достатніх та достовірних доказів, які б свідчили про фактичну неможливість сплати судового збору, в тому числі шляхом здійснення перерозподілу коштів, а також доказів звернення до розпорядників вищого рівня щодо забезпечення додаткового фінансування з метою сплати судового збору за звернення до суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відтак апелянт повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Отже, подана апеляційна скарга визнається такою, що не відповідає вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України.
Для усунення зазначеного недоліку апелянту слід надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1597,44 грн за наступними реквізитами: "Отримувач ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями статті 169 КАС України регламентовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Таким чином, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 КАС України і виявлені недоліки перешкоджають прийняттю її до апеляційного провадження, то таку скаргу належить залишити без руху з наданням апелянту строку для усунення недоліків апеляційної скарги, про які зазначено в цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Залишити без руху апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі № 500/2312/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Встановити апелянту п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали у зазначений строк, судом апеляційної інстанції буде вирішено питання про повернення апеляційної скарги та доданих до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Сало