УХВАЛА
29 липня 2026 року
м. Київ
справа № 320/5224/25
касаційне провадження № К/990/35229/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 у справі № 320/5224/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСПЕТРОЛ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним скасування рішень зобов`язати вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 у справі № 320/5224/25.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
29.04.2026 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документа про сплату судового збору.
13.05.2026 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У подальшому Головне управління ДПС у м. Києві вдруге звернулося з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 апеляційну скаргу залишено без руху для надання можливості апелянту подати мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, а також долучення документа про сплату судового збору.
На виконання вказаної ухвали скаржником подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою від 30.06.2026 Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив із того, що, порушуючи питання про продовження строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору, апелянт не забезпечив подання протягом встановленого судом строку заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших причин, які, на його думку, є поважними для його поновлення.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження Верховний Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 у справі № 320/5224/25 відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.А. Гончарова І.Я.Олендер В.П. Юрченко