УХВАЛА
29 липня 2026 року
м. Київ
справа № 300/371/25
адміністративне провадження № К/990/34224/26
Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Білоус О. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного Управління ДПС в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року про забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі №300/371/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, у якому, з урахування змін до позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
від 22 листопада 2024 року форми «Р» № 026704/2407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем- податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 565 460,36 грн.;
від 22 листопада 2024 року форми «Р» № 026705/2407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем- військовий збір на загальну суму 9 412,52 грн.;
від 22 листопада 2024 року форми «ПС» № 026703/2407, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 1 020 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів, а також інших документів з питань обчислення і сплати належних сум податків;
від 22 листопада 2024 року форми «ПС» № 026706/2407, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 680 грн. за несвоєчасне подання декларації про майновий стан та доходи за 2018-2019 роки;
від 22 листопада 2024 року форми «ПС» № 026702/2407, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 340 грн. за неподання повідомлень за формою 20 ОПП;
від 22 листопада 2024 року форми «ПН» № 026743/2407, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 181 256 грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних;
від 22 листопада 2024 року форми «Р» № 026741/2407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем- податок на додану вартість на загальну суму 453 140,00 грн.;
рішення від 22 листопада 2024 року № 026712/2407, яким до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату єдиного внеску на загальну суму 3 401,42 грн.;
рішення від 22 листопада 2024 року № 026710/2407, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 680 грн. за неподання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску;
рішення від 22 листопада 2024 року № 026709/2407, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 132 867,83 грн. за донарахування сум внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22 листопада 2024 року № Ф-026707/2407.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року, заяву про забезпечення позову- задоволено, а зокрема зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП № 79930808 на підставі вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-185966-0919У від 27.11.2025 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 300/371/25.
На погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до вимог частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6статті 154 КАС України).
Водночас, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини 2статті 150 КАС України.
Застосування заходів забезпечення позову за конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Отже, суди попередніх інстанцій правильно встановив обставини справи, дослідивши наявні докази, надавши їм належну оцінку та прийняли законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у цьому випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 333, 359 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного Управління ДПС в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року про забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі №300/371/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді О. В. Білоус
О. О. Шишов