Судові рішення

Ухвала № 138594644 у справі № 420/31013/25 від 29.07.2026

Ухвала від 29.07.2026 в адміністративній справі № 420/31013/25 (категорія «Податку на прибуток підприємств»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Ханова Р.Ф.

Справа№ 420/31013/25
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяХанова Р.Ф.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяПодатку на прибуток підприємств
Дата ухвалення29.07.2026
Надійшло до реєстру30.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138594644

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

УХВАЛА

29 липня 2026 року

м. Київ

справа №420/31013/25

адміністративне провадження №К/990/35484/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року

у справі №420/31013/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко»

до Головного управління ДПС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2026 року до Верховного Суду вп`яте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі №420/31013/25.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У поданій касаційній скарзі скаржник посилається, зокрема, на пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підстави касаційного оскарження судових рішень.

Водночас зміст касаційної скарги не свідчить про належне обґрунтування зазначених підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 328 КАС України. Зокрема, скаржник не конкретизував та не усунув недоліків касаційної скарги з урахуванням мотивів, викладених в ухвалах Верховного Суду від 11 червня 2026 року, 18 червня 2026 року, 23 червня 2026 року та 02 липня 2026 року, якими попередні касаційні скарги було повернуто.

Статтею 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 29 квітня 2026 року (повний текст постанови виготовлено 12 травня 2026 року), в той час як касаційна скарга подана 28 липня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Разом із цим, скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на первинне звернення із касаційною скаргою в межах визначеного законом строку, а також повторне звернення було в межах розумних строків. Крім того, скаржник зазначає про те, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом надсилання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та уточненої касаційної скарги через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 243, 330, 332 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі №420/31013/25 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено або касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
17.08.2026 Ухвала № 139064296 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
02.07.2026 Ухвала № 137907867 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
23.06.2026 Ухвала № 137630111 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
18.06.2026 Ухвала № 137520710 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
11.06.2026 Ухвала № 137324493 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
18.05.2026 Постанова № 136606529 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
29.04.2026 Постанова № 136486096 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
29.04.2026 Постанова № 136090111 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
16.02.2026 Ухвала № 134146298 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
02.02.2026 Ухвала № 133762251 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
12.01.2026 Ухвала № 133230341 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
12.01.2026 Ухвала № 133230340 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
07.01.2026 Ухвала № 133148074 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
15.12.2025 Ухвала № 132662729 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
27.11.2025 Рішення № 132133075 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
16.09.2025 Ухвала № 130244990 без тексту Одеський окружний адміністративний суд