Справа № 450/3807/26 Провадження № 2/450/2928/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого судді - Добош Н.Б.
при секретарі Хамуляк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, сплачених на виконання договору підряду,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернувся в Пустомитівський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, сплачених на виконання договору підряду.
Одночасно з позовною заявою надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3 , та шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 звернувся в Пустомитівський районний суд Львівської області з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, сплачених на виконання договору підряду у розмірі 2 841 802,76 гривень. З моменту подання позову сторони не досягли жодної домовленості незважаючи на ведення переговорів, відповідач не виконує основне зобов`язання за договором та не повертає значну суму коптів у розмірі 2 841 802,76 гривень незважаючи на розірвання договору. Просить врахувати, що позовні вимоги стосуються стягнення грошових коштів з відповідача у значних розмірах, а дану вимогу можна буде виконати лише за рахунок реалізації майна, зареєстрованого за відповідачем, а тому такий може відчути належне йому майно з метою уникнення виконання судового рішення. Згідно інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.05.2026 року за Відповідачем зареєстровано право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Вважає, що тривале ігнорування відповідачем вимоги про виконання основного договору, свідчить про недобросовісну поведінка з боку останнього, яка вказує на можливість вчинення дій, які ускладнять виконання можливого судового рішення про задоволення позову. Враховуючи подання позову до суду та предмет позову просить вжити заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).
З огляду на викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з цим, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питання про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Підставність заяви про забезпечення позову повинна бути доведена заявником, з врахуванням вимог ст. 12 ЦПК України.
При цьому, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Види забезпечення позову, які можуть застосовуватися судом, визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Зокрема згідно з пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Виходячи з аналізу вищезазначених норм, суд констатує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування певного виду забезпечення позову.
Так, при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
До Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, сплачених на виконання договору підряду. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.07.2026 року відкрито провадження у справі, призначено піготовче судове засідання.
Як вбачається з Інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 477526114 від 15.05.2026 року, ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 45,4 кв.м, житловою 29,4 кв.м.
Таким чином, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір щодо стягнення
Грошових коштів у розмірі 2 841 802,76 грн., а також зважаючи на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, суд приходить до переконання, що необхідно вжити заходи забезпечення позову для охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, зокрема у разі задоволення позовних вимог, з метою забезпечення позивачу реального та ефективного виконання можливого судового рішення про задоволення позову, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Крім цього, запропонований позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки обмежується лише можливість розпоряджатися майновими права.
Наведене дає також підстави для висновку про те, що заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що "…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу".
Таким чином, беручи до уваги предмет спірних правовідносин, суд приходить до переконання про те, що накладення арешту на квартиру, як захід забезпечення позову та охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, зокрема у разі задоволення позовних вимог, є цілком виправданий.
Таким чином з врахування наведеного, приходять до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, підлягає до задоволення частково.
При цьому, суд враховує те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та не вплине на права і обов`язки осіб, які не є учасниками даної справи.
Крім цього, у разі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням скасування заходів забезпечення позову.
В силу вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні.
Щодо заяви в частині вимог про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно належне ОСОБА_3 то даний вид забезпечення позову є не співмірним із позовними вимогами, які визначив позивач, а тому заява в цій частині задовленню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 263 ЦПК України, суд,-
постановив:
заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, сплачених на виконання договору підряду, - задоволити частково.
З метою забезпечення позовних вимог ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, сплачених на виконання договору підряду, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 45,4 кв.м, житловою 29,4 кв.м.
В задовленні заяви в іншій частині - відмовити.
Надати органу, що здійснює виконання ухвали суду наступні відомості:
Стягувач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з дати її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо Львівського апеляційного суду.
Суддя Н. Б. Добош