Справа №:755/11791/26
Провадження №: 2/755/9905/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про передачу справи за підсудністю
"29" липня 2026 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
27.07.2026 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями матеріали цивільної справи передані на розгляд судді Коваленко І.В.
Розглянувши матеріали позову, суд приходить до висновку про необхідність направлення вищевказаної цивільної справи на розгляд за підсудністю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно з відповіддю №3098752 від 29.07.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
З відповіді від 29.07.2026 №3098764 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.05.2022 року зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Таким чином, підстави для визначення підсудності даного позову за частиною першою статті 27 ЦПК України Дніпровському районному суду міста Києва відсутні.
Підстави для визначення альтернативної підсудності даного позову відповідно до частини другої статті 28 ЦПК України Дніпровському районному суду міста Києва також відсутні, оскільки позивач зазначає у позовній заяві, що спільних дітей не мають. Разом з цим, позовна заява не містить доказів, що позивач за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача не може або існує домовленість між сторонами щодо звернення до відповідного суду.
Таким чином, за матеріалами позовної заяви встановлено відсутність підстав, визначених законодавством, для розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу Дніпровським районним судом м. Києва.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Разом з тим, як вбачається з висновку Верховного Суду у Постанові від 14.08.2024 року у справі №607/5535/22 особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України передбачено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на вищевикладене, враховуючи що на час звернення позивача з вказаним позовом до суду у даній справі відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , тобто саме ця адреса і є його останнім зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, суд приходить до висновку про те, що дана справа не підсудна Дніпровському районному суду міста Києва і належить до територіальної підсудності Сихівського районного суду м. Львова.
Відтак, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Матеріали цивільної справи №755/11791/26 (провадження №2/755/9905/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати на розгляд за підсудністю до Сихівського районного суду м. Львова (вулиця Чоловського, 2, Львів, Львівська область, 79000).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя