Справа № 175/10711/26
Провадження № 2/175/3236/26
УХВАЛА
"28" липня 2026 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Білоусова О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі онецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання особи такою, що не є боржником у виконавчому провадженні, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі онецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання особи такою, що не є боржником у виконавчому провадженні.
Вивчивши заяву з додатками, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач у позовній заяві просить визнати її такою, що не є боржником у виконавчому провадженні №18792335.
Розпорядження своїм правом на захист є припис цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.
Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний позивачем спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.
Суд звертає увагу позивача, що позов це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.
Верховний Суд зазначає, що спосіб захисту порушеного права обирає позивач, а суд захищає порушене право позивача з урахуванням ефективного способу захисту та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Слід звернути увагу позивача на те, що прохальна частина позовної заяви має особливо важливе значення при розгляді справи з огляду на застосування принципу диспозитивності, оскільки є тією формою захисту, яку просить заявник у суду, тому вона має бути чіткою та конкретною, сформульованою відповідно до суті позову.
Тобто, це та частина позову, яка відображає звернену до суду вимогу про здійснення певних дій, пов`язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспореного чи невизнаного права.
Так, згідно з наданою позивачем Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за частковим співпадінням), арешт нерухомого майна накладено у зв`язку з примусовим виконанням відділом державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиці у м. Донецьку ВП №18792335, і власником майна (ймовірно боржником у виконавчому провадженні) вказано ОСОБА_2 .
Проте, згідно з наданою позивачем Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за повним співпадінням), відсутні накладені арешти на майно позивача - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Таким чином, позовна вимога заявлена позивачем, що не є учасником виконавчого провадження, до державного органу, який у даному випадку діє виключно як суб`єкт владних повноважень, виконуючи визначені Законом функції. Підстави виникнення між сторонами цивільно-правових відносин та існування цивільного спору, який має бути вирішений у спосіб звернення з позовом до указаного у позові відповідача, у позовній заяві не обґрунтовані, належними доказами не підтверджені.
Таким чином в порушення вимог п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, та не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Так, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно з ч. 2 ст. 30 ЦПК України для даної категорії позовів застосовуються правила виключної підсудності, а саме позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
При цьому, слід зауважити, що судом при постановленні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
З урахуванням викладеного, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві
Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України,
П О С Т А Н О В ИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі онецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання особи такою, що не є боржником у виконавчому провадженні - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків та роз`яснити, що інакше, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Білоусова