г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2781/26
Номер провадження 2/213/1984/26
У Х В А Л А
Іменем України
17 липня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянув матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, зв`язаного з виконанням трудових обов`язків,-
В С Т А Н О В И В:
25.06.2026 в провадження суду надійшла вказана позовна заява.
30.06.2026 суддею постановлена ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, оскільки відповідно до положень ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин, а також можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
10.07.2026 від представника відповідача - адвоката Рабко Т.О. до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
13.07.2026 від представника відповідача - адвоката Рабко Т.О. до суду через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів та відзив на позовну заяву.
Дослідивши подані представником відповідача клопотання та матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Щодо клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Так, у даному клопотанні представник відповідача просить суд подальший розгляд справи №213/2781/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін, а також визнати явку позивача у судове засідання обов`язковою.
Клопотання мотивує наступним:
По-перше, предметом даного спору є вимога про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, зв`язаного з виконанням трудових обов`язків, яка за своєю правовою природою є оціночною та безпосередньо пов`язаною з індивідуальними відчуттями, переживаннями та суб`єктивною оцінкою Позивачем наслідків порушення його прав. У таких категоріях справ особисті пояснення Позивача мають істотне значення для встановлення причинно-наслідкового зв`язку між заявленими моральними стражданнями та саме тим професійним захворюванням, за яке Позивач просить покласти відповідальність на Відповідача.
По-друге, аналіз медичної документації, долученої до матеріалів справи свідчить про наявність певних невідповідностей та суперечностей щодо захворювань. З огляду на це виникає необхідність у безпосередньому допиті Позивача для уточнення: коли саме з`явилися відповідні скарги; які симптоми він пов`язує саме з професійним захворюванням; чи усвідомлює він вплив інших хронічних захворювань непрофесійного генезу на загальний стан здоров`я.
По-третє, заявлені Позивачем моральні страждання, з урахуванням наявних доказів, можуть бути обумовлені не виключно та не переважно встановленим професійним захворюванням, а сукупністю хронічних захворювань непрофесійного походження, а також способом життя Позивача. За таких обставин відсутність особистих пояснень Позивача позбавляє суд можливості належним чином перевірити обґрунтованість заявлених вимог та встановити належні підстави для покладення цивільно-правової відповідальності саме на Відповідача.
Таким чином, особиста явка Позивача у судове засідання є необхідною для: усунення суперечностей у доказах; з`ясування дійсного обсягу та причин моральних страждань; встановлення причинно-наслідкового зв`язку між професійним захворюванням і заявленою шкодою.
Крім того, вважають, що зазначена справа не може бути розглянута у спрощеному провадженні, оскільки є необхідність у витребуванні додаткових доказів у справі.
Ознайомившись з вказаним клопотанням, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з ч.6 цієї статті малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.5 ч.4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, справи, що виникають з трудових відносин розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст.279 ЦПК України).
Відповідно до ч.6 ст.279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.5 ст.274 ЦПК України суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
ЦПК України не передбачене право заявити клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, а відповідно до ст. 276 та ч. 2 ст. 277 позивач вправі заявити клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом, зокрема у випадках, передбачених ч. 2 ст. 274 ЦПК України.
Статтею 277 ЦПК України передбачений порядок вирішення судом заперечень відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦПК України частини друга-шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Незважаючи на те, що ціна позову у вказаній справі перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складав на момент подання позову - 3328,00 грн, вона не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа не відноситься до переліку справ, які згідно з ч.4 ст.274 ЦПК України не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, виникає з трудових правовідносин, а отже, її розгляд згідно з вищевказаними вимогами ЦПК України можливий в порядку спрощеного провадження.
Представником відповідача в клопотанні не наведені поважні підстави для розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомлення сторін. До того ж, заперечення стосовно позовних вимог викладені відповідачем у відзиві на позов.
З урахуванням вищевказаного, значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та складності спору, обсягу та характеру поданих доказів у справі, на думку суду, характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача, оскільки не вбачає підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Щодо клопотання про витребування у позивача довідки банківської установи про наявність рахунку для поповнення.
Ознайомившись з вказаним клопотанням, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ч.3 ст.83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд вважає, що витребування у ОСОБА_1 довідки банківської установи про наявність рахунку для поповнення, яка, як зазначає представник відповідача, буде необхідна на стадії виконання рішення, не є наразі доказом по даній справі та не стосується предмету спору.
За таких обставин, суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки не обґрунтовано, які обставини може підтвердити витребуваний доказ або аргументи, який він може спростувати.
Щодо клопотання представника відповідача про зобов`язання позивача надати відповіді на питання в порядку частини першої статті 93 ЦПК України.
Як видно з відзиву, представник відповідача, для визначення наявності чи відсутності між сторонами спору відносно заявлених позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди та керуючись статтею ч.ч.1,2 ст.93 ЦПК України, вважає за необхідне поставити Позивачу наступні питання:
1. Чи повідомляв Позивач Відповідача про небажання працювати у шкідливих умовах праці та необхідність переведення його на іншу роботу?
2. Якщо відповідь на попереднє питання так, то кого повідомляв Позивач та яку отримав відповідь щодо необхідності зміни йому умов праці та якими доказами це підтверджується?
3. Коли Позивач почав відчувати перші ознаки хронічного професійного захворювання та якими доказами це підтверджується?
4. Які дії вчиняв Позивач для збереження свого здоров`я під час роботи на підприємстві Відповідача?
5. Чи оскаржував Позивач результати щорічних медичних оглядів та якими доказами це підтверджується?
6. Які хронічні хвороби має Позивач, що не є професійними?
7. Як впливають на стан здоров`я Позивача хронічні захворювання непрофесійного характеру?
Ознайомившись з вказаним клопотанням, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.
Згідно з ч. 6 ст. 93 ЦПК України учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання:
1) з підстав, визначених статтями 70,71 цього Кодексу;
2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;
3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.
За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання (ч. 7 ст. 93 ЦПК України).
Так, правом надання відповіді на поставлені представником відповідача запитання позивач не скористався та до суду такі відповіді не надав, також не повідомив суд про відмову у наданні відповідей та підстав для такої відмови.
При цьому, позиція позивача у справі детально викладена ним у позовній заяві, зокрема позивачем зроблений докладний опис обставин справи, негативних змін у житті позивача, спричинених професійним захворюванням, а поставлені представником відповідача запитання стосуються питання витребування у позивача інформації та документів з метою добровільного виконання рішення суду, в разі його ухвалення.
Частиною 7 ст. 93 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.
У зв`язку з тим, що відмова від надання відповідей на запитання від позивача до суду не надходила, клопотання про визнання відсутніми у позивача підстав для такої відмови до суду не надходило, тому клопотання представника відповідача про зобов`язання позивача надати відповіді на запитання слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 19, 274, 277, 279 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Рабко Т.О. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Рабко Т.О. про витребування доказів (витребування у позивача ОСОБА_1 довідки банківської установипро наявність рахунку для поповнення) - відмовити.
Клопотання представника відповідача - адвоката Рабко Т.О. про зобов`язання позивача надати відповіді на поставлені питання на підставі ч. 1 ст. 93 ЦПК України - залишити без розгляду.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Попов.