Справа № 214/837/25
2-о/214/69/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
06 липня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
за участю:
за участю:
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривий Ріг, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересовані особи - ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , -
ВСТАНОВИВ:
Заявник, через свого представника, звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яку надалі уточнила та в якій просить суд встановити факт її проживання разом із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 1998 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування заяви зазначено, що заявник та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали спільні права та обов`язки по відношенню один до одного, мали спільний бюджет, придбавали продукти харчування, купували одяг, взуття, речі домашнього вжитку, побутову техніку, оплачували комунальні послуги тощо. Починаючи з 2014 року ОСОБА_4 перебуває на військовій службі в ЗСУ. Так, 04 квітня 2022 року заявник останній раз спілкувалась зі своїм чоловіком, який перебував у зоні зіткнення з ворогом, після чого останній на зв`язок більше не виходив та, у зв`язку з чим заявник 31 травня 2022 року звернулась із відповідною заявою до поліції, де за її зверненням було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041750000413 з правовою кваліфікацією правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України. Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно заявнику для реалізації прав, передбачених для члена сім`ї особи, зниклої безвісти, а саме як дружини. Тому заявник вимушена була звернутись до суду з даною заявою.
Заявник та її представник у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги у повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечив проти задоволення заявлених вимог та, будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка, пояснив, що заявник у цій справі - це цивільна дружина його батька ОСОБА_4 , а ОСОБА_5 - це його сестра, яка проживає у Бельгії та якій він сповіщав відомості про батька, однак наміру повертатись до України вона не має. Зазначив, що заявник та ОСОБА_4 проживали разом із 1998 року, що проживали вони разом як чоловік і дружна та вели спільне господарство.
Інші заінтересовані особи у судове засідання не з`явились, про час і місце його проведення повідомлялись належним чином. Представник Міністерства оборони України долучила до матеріалів справи письмові пояснення, згідно з якими для встановлення даного факту заявнику необхідно надати відповідні підтверджуючі докази.
Свідок ОСОБА_7 , будучи допитаною в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 вона знала, проживала з ним в одному під`їзді з 1998 року, що заявника також знає, так як вона проживала разом із ОСОБА_4 з 1998 року як чоловік та дружина. Зазначила, що заявник та ОСОБА_4 проживали разом однією сім`єю та вели спільне господарство.
Заслухавши пояснення сторін у справі, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, як убачається із довідок військової частини НОМЕР_1 за вих. №1262 від 15.03.2021 року та за вих. №514 від 09.04.2021 року, ОСОБА_4 проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 з 15 червня 2015 року та приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_1 31 травня 2022 року звернулась із відповідною заявою до поліції за фактом зникнення ОСОБА_4 , військовослужбовця Збройних Сил України військової частини НОМЕР_1 , який перебував у зоні бойових дій у АДРЕСА_1 та 04 квітня 2022 року останній раз виходив на зв`язок, де за її зверненням було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041750000413 з правовою кваліфікацією правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно листа військової частини НОМЕР_1 за вих. №670 від 28.05.2022 року на ім`я адвоката Умріхіна О.В., повідомлено, що інформацію стосовно ОСОБА_4 можуть отримати лише близькі родичі, ступінь споріднення яких підтверджується відповідним документом. Між тим, ОСОБА_1 не є належним отримувачем службової інформації, що містить персональні дані ОСОБА_4 .
Згідно листа військової частини НОМЕР_2 за вих. №1339 від 09.06.2022 року на ім`я адвоката Умріхіна О.В., повідомлено, що за доповіддю командування військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується як особа, що зникла безвісти за особливих обставин, відповідне сповіщення за №118 від 29.04.2022 року було надіслано начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до акту від 10.06.2022 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_2 , у квартирі АДРЕСА_3 проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1998 року по теперішній час.
Згідно Свідоцтва про право власності на житло №Дз-01 від 17.06.2016 року, квартира АДРЕСА_3 на праві приватної спільної часткової власності, зокрема 1/4 її частка, належить ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я може бути створена на будь-яких підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.
Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації тощо.
Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків.
Так, факт сумісного проживання заявника разом із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу підтверджується поясненнями допитаних у судовому засіданні свідків, показання яких об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним і дослідженим у судовому засіданні у справі доказам та не викликають у суду підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками.
Разом із тим, суд зазначає, що у Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», термін «близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин» вживаються в такому значенні: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Так, факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, позаяк від нього залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, що вбачається з вищевказаних правових норм, які дозволять заявнику реалізувати права, передбачені законодавчими актами, як члену сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, у тому числі право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, право на отримання достовірної інформації про хід та результати проведення розшуку безвісти зниклого чоловіка, право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України тощо.
При цьому, заявник не має іншої можливості встановити та довести факт, що має для неї юридичне значення, адже чоловік, з яким вона проживала однією сім`єю без шлюбу, зник безвісти, і довести такі факти у позасудовому порядку неможливо, оскільки чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких юридичних фактів.
Щодо заявлених вимог про встановлення факту проживання заявника із ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 1998 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.
Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (ст. 7).
Пунктом 1 розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу України визначено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з 01 січня 2004 року.
Отже, норми СК України застосовуються лише в частині тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов`язки визначаються на підставах, передбачених СК України.
Факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу набув юридичного значення після набрання чинності СК України та ЦК України з 01 січня 2004 року. Кодекс про шлюб та сім`ю УРСР не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу.
Тому для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 1998 року до 01 січня 2004 року підстави відсутні, оскільки КпШС України не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі №163/754/17.
Отже, заявлені вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що дана заява про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10-13, 19, 23, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період із 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через цей суд протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Попов.