Справа № 202/6620/26
Провадження № 2/202/5325/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
28 липня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра
в складі: головуючої судді Слюсар Л.П.,
за участю секретаря Коваленко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 у липні 2026 року звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 червня 2013 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. Від цього шлюбу позивач та відповідач мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначила, що подружнє життя з відповідачем з часом не склалося, шлюбні стосунки фактично припинені. Кожен з подружжя має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю. З квітня 2025 року сторони проживають окремо та спільного господарства не ведуть. Надання строку на примирення є недоцільним. Подальше збереження шлюбу неможливе. Наведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2026 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 07 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, відповідно до наявної в матеріалах справи заяви просила здійснювати розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі. Вказала про залишення судових витрат за нею та бажання після розірвання шлюбу залишити дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, натомість через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій просив задовольнити позовні вимоги та розірвати шлюб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 22 червня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ») уклали шлюб, який зареєстровано Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 578 (а.с. 13).
Позивач та відповідач мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 14).
Між позивачем та відповідачем відсутній спір про поділ майна та місце проживання спільної дитини, яка проживає разом з позивачем.
Також, встановлено, що між сторонами припинені шлюбні стосунки, сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства, між ними примирення неможливе.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя.
Суд враховує, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони не бажають поновлювати стосунки, будь-яких заходів до примирення не приймають, доказів протилежного не надано, збереження шлюбу суперечить інтересам сім`ї, а тому надання сторонам строку для примирення суд вважає недоцільним.
Причиною розпаду сім`ї є протилежні погляди на шлюб та сім`ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що має суттєве значення.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про відновлення її дошлюбного прізвища, суд вважає необхідним після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище позивача - « ОСОБА_5 ».
Таким чином, суд вважає, що сімейно-шлюбні відносини припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд дійшов висновку, що сім`я сторін розпалася остаточно та не може бути відновлена.
Керуючись ст. ст. 56, 105, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ») та ОСОБА_2 , зареєстрований 22 червня 2013 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 578 - розірвати.
Відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_1 - « ОСОБА_5 ».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.П. Слюсар