Справа № 202/5462/26
Провадження № 2/202/4775/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
27 липня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра
в складі: головуючої судді Слюсар Л.П.,
за участю секретаря Коваленко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Конюшенко Ірини Данилівни, через систему «Електронний суд», у червні 2026 року звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.09.2020 року Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) між ним та відповідачем зареєстровано шлюб, актовий запис № 251. Від цього шлюбу позивач та відповідач мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначив, що фактичні шлюбні відносини з відповідачем припинені у грудні 2021 року, з того часу як відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Причиною розірвання шлюбу є неможливість подальшого спільного проживання. Більше чотирьох років сторони, як подружжя не підтримують відносин чоловіка і дружини, не пов`язані спільним побутом. Продовжувати шлюбні відносини неможливо та недоцільно, тому вважає за необхідне юридично розірвати шлюб. Наведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2026 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 08 червня 2026 року позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Конюшенко І.Д., у судове засідання не з`явилися, у позовній заяві представник позивача просила розглядати справу у відсутність позивача та його представника.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилась, натомість через канцелярію суду подала заяву, якою просила здійснювати розгляд цивільної справи без її участі. Позовні вимоги визнала у повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 11 вересня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ») уклали шлюб, який зареєстровано Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про що складено відповідний актовий запис № 251 (а.с. 10).
Позивач та відповідач мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9).
Між позивачем та відповідачем відсутній спір про поділ майна та місце проживання спільної дитини, яка проживає разом з відповідачем.
Також, встановлено, що між сторонами припинені шлюбні стосунки, сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя.
Суд враховує, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони не бажають поновлювати стосунки, будь-яких заходів до примирення не приймають, доказів протилежного не надано, збереження шлюбу суперечить інтересам сім`ї, а тому надання сторонам строку для примирення суд вважає недоцільним.
Причиною розпаду сім`ї є неможливість подальшого спільного проживання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що має суттєве значення.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 не заявлено клопотання про зміну прізвища після розірвання шлюбу, суд вважає необхідним після розірвання шлюбу прізвище відповідача не змінювати.
Таким чином, суд вважає, що сімейно-шлюбні відносини припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд дійшов висновку, що сім`я сторін розпалася остаточно та не може бути відновлена.
Керуючись ст. ст. 56, 105, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 »), зареєстрований 11 вересня 2020 року Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 251 - розірвати.
Прізвище ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.П. Слюсар