Справа № 203/7950/26
Провадження № 2-з/0203/25/2026
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
УХВАЛА
28 липня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в особі судді Колесніченко О.В., розглянувши у провадженні № 2-з/0203/25/2026 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2026 року ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_2 про виділення у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, з вимогами:
1)виділити йому в натурі 50/100 частин нежитлового приміщення № 2 поз. 1-10 загальною площею 162,3 квм. - магазин і кафе, ганок літ. А, вхід у цокольний поверх літ. а1, розташоване у АДРЕСА_1 ;
2)припинити право спільної часткової власності на нежитлове приміщення № 2 поз. 1-10, загальною площею 162, 3 кв.м. - магазин і кафе, розташоване по АДРЕСА_1 , яке належить йому.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2026 року вказану позовну заяву передано судді Центрального районного суду міста Дніпра Колесніченко О.В.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подана і заява про забезпечення позову у спосіб накладення заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, а також реєстрацію виникнення, переходу чи припинення речових прав на нерухоме майно, а саме на 50/100 частин приміщення № 2 поз. 1-10, загальною площею 162,3 кв.м. - магазин і кафе, ганок літ. А, вхід у цокольний поверх літ. а1, розташоване у АДРЕСА_2 ), які належать ОСОБА_2 .
Заява обгрунтована тим, що відповідач не несе витрат на утримання своєї частки нерухомого майна, має великі заборгованості по внескам і платежам на утримання майна, а позивач має намір у найближчий час звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат на утримання спільного нерухомого майна, тоді як починаючи з 2023 року до зазначеного нежитлового приміщення магазину-кафе періодично заходять незнайомці, які розглядають приміщення зсередини, зі спілкування з якими стало відомо, що хтось виставив на продаж зазначене нежитлове приміщення і вони оглядають його, щоб прицінитися, а з ЄДРС позивачу стало відомо, що представник ОСОБА_2 ще в жовтні 2023 року звертався до суду з клопотанням про скасування арешту майна у цивільній справі № 2-80/11, та з позовом - про зняття арешту, накладеного ДВС, що перебуває на розгляді в Центральному районному суді міста Дніпра під № 203/6369/23 і де позивач залучений третьою особою, тому позивач вважає існуючим ризик відчуження відповідачем належної йому частки у 50/100 приміщення магазину-кафе, що істотно ускладнить судовий захист прав позивача і унеможливить виконання рішення суду.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27 липня 2026 року вказану заяву передано судді Центрального районного суду міста Дніпра Колесніченко О.В.
Розглянувши заяву, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з позовною заявою, позовним вимогам. Для вжиття заходів забезпечення позову потрібні обґрунтовані факти, підтверджені доказами того, що ці заходи необхідно вжити.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, підставою забезпечення позову судом є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування таких заходів може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
У той же час, заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору, реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З огляду на це суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 754/4437/18, відповідно до якого метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як видно з позовної заяви позивач заявляє вимоги про виділ в натурі 50/100 частини нежитлового приміщення, що належить на праві власності по 50/100 часток позивачу та відповідачу та припинити право спільної часткової власності.
Відповідно, з огляду на те, що і позивач, і відповідач є власниками своїх часток у праві спільної власності на нежитлову будівлю, вказаний предмет позову не пов`язаний з заявленим способом забезпечення у виді заборони вчинення дій з відчуження 50/100 часток приміщення магазину кафе, належних відповідачу, оскільки відчуження своєї частки відповідачем жодним чином не вплине на виконання рішення суду у разі задоволення позову про виділ в натурі частки у об`єкті нерухомого майна, належної позивачу.
Доводи позивача про те, що він має намір у майбутньому пред`явити інший позов до ОСОБА_2 про стягнення витрат на утримання спільного нерухомого майна суд оцінює критично, оскільки наміри та інший позов не стосується підстав для забезпечення саме цього, вже пред`явленого, позову з визначеним у позовній заяві предметом та підставами.
Крім того, суд приймає до уваги, що позивачем за принципом диспозитивності згідно ст. 13 ЦПК України та у відповідності до своїх процесуальних обов`язків за ст. 81 ЦПК України не надано доказів того, що станом на день подання позовної та заяви про забезпечення позову спірний об`єкт нерухомого майна взагалі зареєстрований за відповідачем, а інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна додана лише щодо 50/100 часток, зареєстрованих за позивачем, та станом на 26 травня 2022 року, а з позовом та заявою про його забезпечення позивач звернувся більш ніж через чотири роки.
Крім того, зазначаючи в заяві про забезпечення позову про наявний судовий спір у справі № 203/6369/23 за позовом ОСОБА_3 з ДВС про виключення майна з опису та зняття арешту з нерухомого майна, позивач не обґрунтовує необхідність вжиття додаткових обтяжень щодо спірного майна до вже існуючих.
За наведених обставин суд приходить до висновку про недоведеність необхідності та відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна - 50/100 частин приміщення магазину-кафе по АДРЕСА_1 , належних відповідачу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149, 151, 153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про виділення у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності - відмовити в повному обсязі.
Ухвала протягом 15 днів з дня підписання може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги о Дніпровського апеляційного суду з правом на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали, а в іншій частині - набирає законної сили з моменту підписання у день її складення.
Суддя О.В. Колесніченко