ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
29 липня 2026 року
м. Чернівці
справа № 725/6961/25
провадження № 22-ц/822/1801/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Одинака О. О., Височанської Н. К., Кулянди М. І.,
перевіривши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини задоволено в повному обсязі.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 12 серпня 2016 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис № 1240.
Малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишено проживати разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його самостійному вихованні та утриманні.
24 липня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу на рішення Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року як особою, яка не була залучена до участі у справі, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується його прав та обов`язків.
Разом з апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_6 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Як на підставу для поновлення відповідного строку апелянт посилається на те, що листом Державного бюро розслідувань від 23 червня 2026 року № 10-2-05-02-15148, який ІНФОРМАЦІЯ_6 отримано та зареєстровано 24 червня 2026 року за № 29181, останнього проінформовано про наявність у провадженні Чернівецького районного суду міста Чернівців судової справи № 725/6961/25.
Крім того, у зазначеному листі міститься вимога про участь ІНФОРМАЦІЯ_7 у розгляді цивільних справ, предметом яких є розірвання шлюбу та/або встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини (дітей) батьком, що перебувають у провадженні Чернівецького районного суду міста Чернівці.
У зв`язку з відсутністю інформації про наявність судового провадження та ухвалене судом рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 був позбавлений можливості здійснювати захист державних та суспільних інтересів.
Лише 24 червня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_8 стало відомо про наявність судового рішення у справі № 725/6961/25, яке, на думку апелянта, безпосередньо впливає на його права та обов`язки, оскільки залишення малолітньої дитини проживати разом із батьком на його самостійному вихованні та утриманні може бути підставою для вирішення питання про надання такій особі відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У свою чергу, клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивоване тим, що оскарження рішення суду у цій справі спрямоване на запобігання можливим зловживанням та забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері мобілізаційної підготовки та оборони під час дії правового режиму воєнного стану.
ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснено запит щодо отримання коштів, необхідних для сплати судового збору, у зв`язку з чим очікується їх надходження на відповідний рахунок. Після отримання коштів судовий збір буде сплачено невідкладно, а доказ оплати подано до суду.
Колегія суддів, вирішуючи заяву ІНФОРМАЦІЯ_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору, виходить із такого.
Щодо заяви ІНФОРМАЦІЯ_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження
У статті 17 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Зазначена норма визначає осіб, які наділені правом на апеляційне оскарження судового рішення, що поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судовим рішенням вирішено питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частиною третьою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Під час вирішення питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Право на апеляційне оскарження судового рішення напряму залежить від обізнаності про наявність судового спору та своєчасності отримання судового рішення суду першої інстанції.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються обставини, за яких своєчасне вчинення процесуальної дії стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.
Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 204/2113/14-ц (провадження № 61-27658св18) та від 25 листопада 2020 року у справі № 2-9436/2007 (провадження № 61-10856св20).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у § 53 рішення від 19 червня 2001 року у справі «Kreuz v. Poland» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Проте такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі «Miragall Escolano and others v. Spain» та від 28 жовтня 1998 року у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» ЄСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «llhan v. Turkey» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надмірного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи.
Верховний Суд у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 2-324/01 (провадження № 61-1454св25) вказав, що оцінювати наявність або відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження особою, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції, апеляційний суд повинен виключно в тому контексті, чи пропущено строк оскарження з моменту, коли особа ознайомилася з таким рішенням або отримала його копію, а також отримала можливість ознайомитися з відповідною судовою справою. Момент ознайомлення зі справою та/або з оскаржуваним судовим рішенням має бути встановлений судом достеменно, а висновки з цього приводу не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
За обставин цієї справи ІНФОРМАЦІЯ_6 не брав участі у розгляді справи № 725/6961/25 у суді першої інстанції.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 02 вересня 2025 року складено повний текст оскаржуваного судового рішення.
Листом Державного бюро розслідувань від 23 червня 2026 року № 10-2-05-02-15148, який ІНФОРМАЦІЯ_6 отримано та зареєстровано 24 червня 2026 року за № 29181, останнього проінформовано про наявність у провадженні Чернівецького районного суду міста Чернівців судової справи № 725/6961/25.
На час вирішення апеляційним судом питання про поважність причин пропуску ІНФОРМАЦІЯ_6 строку на апеляційне оскарження відсутні докази, які б вказували на можливість ознайомлення з рішенням Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року до 24 червня 2026 року.
Про наявність судового провадження у справі № 725/6961/25 та ухваленого судом рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 дізнався лише 24 червня 2026 року, тобто був позбавлений можливості оскаржити його у встановлені процесуальним законом строки з незалежних від нього причин.
Апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня ознайомлення апелянта з рішенням Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ІНФОРМАЦІЯ_6 пропустив з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.
Щодо клопотання ІНФОРМАЦІЯ_7 про відстрочення сплати судового збору
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із позовною заявою про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини позивач звернувся до суду у 2025 році.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3 028 гривень.
ІНФОРМАЦІЯ_6 оскаржує рішення Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року лише в частині, якою малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишено проживати разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його самостійному вихованні та утриманні. Оскаржена частина рішення стосується однієї самостійної вимоги немайнового характеру.
За подання до суду однієї позовної вимоги немайнового характеру фізичною особою підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок (3 028 х 0,4).
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви або скарги.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У зв`язку з наведеним за подання апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_6 підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 453 гривні 44 копійки (1 211,20 х 150 % х 0,8).
Колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ІНФОРМАЦІЯ_7 про відстрочення сплати судового збору, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 вже зробила висновок щодо застосування наведених норм. Так, аналізуючи норми частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, Велика Палата зазначила, що, суд, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору особам, які не зазначені в статті 5 Закону № 3674-VI [цією статтею визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх судових інстанціях у силу закону відповідно до їх статусу або виходячи із чітко визначеного предмета спору], або у справах із предметом спору, не охопленим цією статтею, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов [передбачених статтею 8] для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Велика Палата Верховного Суду також вказала, що в нормі частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону № 3674-VI передбачене лише щодо звільнення від сплати судового збору. Це означає, що відповідно до частини першої статті 133 КАС юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
З доданих до клопотання доказів вбачається, що на рахунку ІНФОРМАЦІЯ_7 за кодом економічної класифікації видатків бюджету № 2800, який призначений в тому числі для сплати судового збору, відсутні відповідні кошти. Також апелянтом надано докази щодо здійснення запиту про отримання коштів, необхідних для сплати судового збору.
Колегія суддів, враховуючи, що обов`язок зі сплати судового збору покладається саме на особу, яка звертається до суду, і суд не може зобов`язати сплатити судовий збір іншу особу, а також те, що станом на момент подання апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснено запит щодо отримання коштів, необхідних для сплати судового збору, з метою забезпечення права особи на доступ до суду доходить висновку про задоволення вказаного клопотання та відстрочення сплати судового збору у розмірі 1 453 гривні 44 копійки до ухвалення Чернівецьким апеляційним судом судового рішення у цій справі.
Апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_7 на рішення Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року відповідає за формою та змістом вимогам статті 356 ЦПК України, а тому наявні підстави для відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 359 ЦПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Згідно з правилами, встановленими частинами третьою, четвертою статті 359 ЦПК України, слід встановити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувати матеріали цивільної справи та зупинити дію оскаржуваного рішення в оскарженій частині.
Керуючись ст. ст. 127, 136, 260, 261, 359 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення процесуального строку та клопотання про відстрочення сплати судового збору задовольнити.
Поновити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк на апеляційне оскарження рішення Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року.
Відстрочити ІНФОРМАЦІЯ_1 сплату судового збору у розмірі 1 453 гривні 44 копійки за подання до суду апеляційної скарги до ухвалення Чернівецьким апеляційним судом судового рішення у справі № 725/6961/25.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року.
Встановити строк до 13 серпня 2026 року для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Витребувати із Чернівецького районного суду міста Чернівців матеріали цивільної справи № 725/6961/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Зупинити дію рішення Чернівецького районного суду міста Чернівців від 02 вересня 2025 року в частині залишення малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживати разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його самостійному вихованні та утриманні до закінчення апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та окремому оскарженню не підлягає.
Судді Чернівецького
апеляційного суду: Олександр ОДИНАК
Наталія ВИСОЧАНСЬКА
Мирослава КУЛЯНДА