Справа № 523/15149/26
Провадження №2/523/8134/26
У Х В А Л А
"24" липня 2026 р. Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Бузовський В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
ВСТАНОВИВ:
10 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Пересипського районного суду міста Одеси із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 200 000 євро та відсотками за користування грошовими засобами у розмірі 145 778,32 євро.
Разом із позовною заявою позивач надав клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на значний розмір позовних вимог та свій похилий вік.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.
Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору є саме майновий стан особи, який має бути підтверджений належними та допустимими доказами.
У поданому клопотанні позивач не навів обставин, які б свідчили про неможливість сплати судового збору, та не надав жодних доказів свого майнового стану, зокрема відомостей про отримувані доходи, розмір пенсії, наявність чи відсутність майна, банківських рахунків, утриманців тощо.
Сам по собі похилий вік позивача, так само як і значний розмір заявлених позовних вимог, не свідчать про його неспроможність сплатити судовий збір та не є безумовними підставами для звільнення від його сплати. Заявником не надано жодного належного доказу, який би підтверджував його майновий стан та давав суду можливість оцінити наявність передбачених законом підстав для застосування положень ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір». тому суд вважає клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз`яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ".
Відповідно ст.ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно ч.1 ст.4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 гривень.
Згідно з п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням ціни позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 16 640,00 грн, здійснити оплату судового збору позивачу необхідно за наступними реквізитами: ГУК в Одеській області/Пересипський/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ отримувача) 37967526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.175, 177 ЦПК України.
На підставі викладеного та відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в п`ятиденний строк з дня вручення позивачу ухвали усунути вказані недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 24.07.2026 року.
Суддя