"29" липня 2026 р. Справа № 363/2333/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
УСТАНОВИВ:
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовну заяву ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 04.06.2026 року залишено без руху, оскільки її подано без дотримання вимог ст. 175 та ст. 177 ЦПК України і встановлено для усунення недоліків строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали.
Як вбачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було направлено запит у відповідні органи реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Як вбачається з відповіді Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, що згідно реєстру територіальної громади Державної міграційної служби України, відомості щодо реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
Натомість як убачається з відповіді № 2833559 від 03.06.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як вбачається з позовної заяви, у шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , однак жодних доказів на підтвердження того, що зазначені діти проживають з позивачем та знаходяться на її утриманні, або доказів на підтвердження існування інших обставин, передбачених ч. 2 ст. 28 ЦПК України, до позовної заяви не долучено.
Зазначені обставини позбавляють суд можливості вирішити питання щодо підсудності справи Вишгородському районному суду Київської області.
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки шляхом надання суду доказів які можуть підтвердити наявність обставин, передбачених ч. 2 ст. 28 ЦПК України.
Відповідно до вищезазначеної ухвали позивачу було надано строк у десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Ухвала судді Вишгородського районного суду Київської області від 04.06.2026 року була направлена на поштову адресу позивача, зазначену в заяві, проте зазначене відправлення повернулося до суду без вручення, у зв`язку з закінченням терміну зберігання.
Станом на 29 липня 2026 року позивачем не усунуто недоліки викладені в ухвалі суду від 04 червня 2026 року.
Вищезазначене свідчить про те, що позивач не цікавиться своєю заявою, не отримує поштові повідомлення, мала можливість як поштою так і безпосередньо в суді отримати копію ухвали про залишення заяви без руху, окрім того остання засобами телефонного зв`язку повідомлялась про постановелну судом ухвалу та необхідність виправити зазначені в ній недоліки, але станом на 29 липня 2026 року від позивача заяв або клопотань до суду не надходило, недоліки позовної заяви усунуті не були.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки, у визначений ухвалою строк, позивачем недоліки позовної заяви не були усунуті, згідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д.А. Свєтушкіна