Справа № 341/359/26
Провадження № 22-ц/4808/1207/26
Головуючий у 1 інстанції ВАСИЛЬЦОВА Г. А.
Суддя-доповідач Барков В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого судді Баркова В. М.,
суддів: Василишин Л. В.,
Пнівчук О. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника АТ КБ «Приватбанк» адвоката Рокетської Світлани Володимирівни на заочне рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2026 року у складі судді Васильцової Г. А., ухвалене у м. Галичі Івано-Франківської області, повний текст якого складено 17 квітня 2026 року, у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги були мотивовані тим, що 18 квітня 2018 року відповідач підписав Анкету-заяву №б/н та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в тій редакції, яка діяла на дату підписання договору. На підставі вищевказаної анкети-заяви ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку № НОМЕР_1 «Універсальна» зі строком дії 01/22, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт з подальшим збільшенням.
Після спливу строку дії першої картки ОСОБА_1 отримав кредитну картку № НОМЕР_2 «Універсальна» зі строком дії до 09/23. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних.
Крім того, у процесі користування рахунком 13 квітня 2021 року відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої, останнім було отримано кредитну картку № НОМЕР_3 «Універсальна Gold», строк дії 03/24. Вказана заява була підписана відповідачем власноруч на планшеті. На момент підписання вказаної заяви у відповідача була наявна заборгованість.
У зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка станом на 15 лютого 2026 року складає 54 344,42 грн., з яких: 44 125,49 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 218,93 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 квітня 2018 року у зазначеному розмірі, а також 2 662,40 грн. судового збору.
Заочним рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2026 року позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором № б/н від 18 квітня 2018 року в розмірі 44 125,49 грн. та 2 161,76 грн. судового збору.
У апеляційній скарзі на зазначене рішення суду представник АТ КБ «Приватбанк» адвокат Рокетська С. В., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на неналежну оцінку судом доказів та дослідження всіх обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що підписана сторонами анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг не містить інформації щодо умов кредитування, детального порядку нарахування процентів, пені та штрафних санкцій, а також не підтверджує, що саме ті Умови та Правила надання банківських послуг, які додані позивачем до позову, діяли на момент укладення договору та були доведені до відома і погоджені відповідачем у повному обсязі. Представник позивача вказує, що 13 квітня 2021 року відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, п. 1.3. яких було передбачено нарахування відсотків у розмірі 40,8% річних. При цьому, за погодженою ставкою Банком було нараховано відсотки у розмірі 10 218,93 грн.
Крім того зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що п. 1.4. підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг було передбачено порядок повернення кредиту, розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно; - у разі прострочення з 31-го дня - 10% від заборгованості; - у разі прострочення з 181- го дня - 100% від заборгованості.
Також представник скаржника зауважує, що договором було передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, а тому зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.
Адвокат Рокетська С. В. зазначає, що банк надав відповідачу кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, а тому між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений. Відтак, на її думку є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 правом подачі відзиву на апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» не скористався, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направляв. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 ст. 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи категорію справи та ціну позову, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції прийшов до висновків, що у зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість за тілом кредиту, яка підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 44 125,49 грн. Відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 10 218,93 грн., суд першої інстанції зазначив, що підписана заява не містить повного викладення усіх умов кредитування, зокрема детального порядку нарахування процентів, пені та штрафних санкцій, а також не підтверджує, що саме ті Умови та Правила надання банківських послуг, які додані позивачем до позову, діяли на момент укладення договору та були доведені до відома і погоджені відповідачем у повному обсязі.
З цим висновками суду першої інстанції в повній мірі колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення суду в повній мірі не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено і жодною із сторін не заперечується, що відповідач з 18 квітня 2018 року користується послугами АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується Заявою про приєднання до Умов та Правил надання послуг (а.с. 9-10).
Також з матеріалів справи вбачається, що 13 квітня 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за умовами якої позивач надав відповідачу кредитний ліміт, розмір якого не перевищує 50 000 грн. - для карт «Універсальна», 75 000 грн. - для карт «Універсальна Gold», зі строком кредитування 12 місяців з пролонгацією, зі сплатою 42,0 % річних - для карт «Універсальна», 40.8 % річних - для карт «Універсальна Gold» (а.с. 11-26).
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 17 лютого 2026 року про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , відповідачу 18 квітня 2028 року було видано кредитну картку № НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт 500 грн., який в подальшому до 2025 року збільшувався та зменшувався у відповідному розмірі. Остання зміна кредитного ліміту по даному картковому рахунку була здійснена 22 квітня 2025 року, зокрема йому було зменшено кредитний ліміт до 47 913,59 грн. (а.с.76)
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 було відкрито наступні карткові рахунки: 18 квітня 2018 року - № НОМЕР_1 Карта «Універсальна» із терміном дії до 01/22; 15 жовтня 2019 року - № НОМЕР_2 Карта «Універсальна» із терміном дії до 09/23 та 13 квітня 2021 року - № НОМЕР_3 Карта «Універсальна Gold» із терміном дії до 03/24 (зворот а.с.76).
Факт користування вищезазначеними картковими рахунками відповідачем ОСОБА_1 підтверджується випискою за договором б/н за період 18 квітня 2018 року - 17 лютого 2026 року (а.с. 52-75). Більш того, факт отримання кредитних коштів та їх використання не заперечувався самим відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується його відзивом на позовну заяву (а.с. 100-101).
З долученого позивачем розрахунку заборгованості за договором кредиту б/н від 18 квітня 2018 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 у період з 01 вересня 2019 року по 15 лютого 2026 року частково здійснював повернення кредитних коштів, періодично здійснюючи платежі, у зв`язку з чим станом на 15 лютого 2026 року у нього виникла заборгованість у розмірі 54 344,42 грн., з яких: 44 125,49 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 218,93 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (зворот а.с. 37-51).
Також позивач долучив розрахунок заборгованості за договором б/н від 18 квітня 2018 року станом на 31 серпня 2019 року , згідно якого за період з 18 квітня 2018 року по 31 серпня 2019 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 722,57 грн., з яких 702,48 грн. - заборгованість за кредитом, 20,09 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 32-37).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У справі, що переглядається, матеріалами справи доводиться і не заперечується жодною із сторін факт укладення між сторонами кредитного договору б/н від 18 квітня 2018 року та 13 квітня 2021 року шляхом підписання сторонами анкет-заяв про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, неналежне виконання відповідачем, як позичальником, кредитних зобов`язань, що призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим суд обґрунтовано стягнув заборгованість по тілу кредиту, розмір якої підтверджений належними доказами у справі.
Що ж стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами, в задоволенні яких судом першої інстанції було відмовлено, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін відсотки виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, яка утворилась станом на 15 лютого 2026 року.
Колегія суддів зауважує, що у п. 1.3 підписаної між сторонами заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 13 квітня 2021 року сторони обумовили, що за користування кредитом позичальник сплачує 40,8 % річних для карти «Універсальна Gold», яка була видана відповідачу в день підписання заяви 13 квітня 2021 року. Більш того, у вказаній заяві зазначено порядок повернення кредитних коштів, наслідки прострочення виконання зобов`язань (а. с. 11-20).
Отже, сторони обумовили розмір процентної ставки за користування кредитом, а відповідач ОСОБА_1 , підписуючи вказану вище заяву, в якій визначені умови щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, їх розмір і порядок нарахування, погодився їх сплачувати.
З огляду на вищезазначене, висновок суду першої інстанції про те, що позичальник не підписав жодного документу, який би обумовлював порядок та умови нарахування і сплати процентів та штрафних санкцій є помилковим.
Згідно долученого позивачем розрахунку заборгованості, у ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка станом на 15 лютого 2026 року складає 54 344,42 грн., з яких: 44 125,49 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 218,93 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яка і підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк».
При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно вищевказаного розрахунку заборгованості позивач почав нараховувати прострочені відсотки за користування кредитними коштами з 01 вересня 2022 року, тобто після підписання між сторонами заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 13 квітня 2021 року. До вказаного періоду нарахування відсотків Банком не здійснювалось, що підтверджується розрахунком заборгованості (зворот а.с.38-51).
Розмір заявленої банком заборгованості є арифметично правильним та відповідає умовам вказаного договору, тобто є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості.
Відповідачем вказаного розрахунку під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій спростовано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки, суд першої інстанції не повністю з`ясував обставини та неправильно застосував норми матеріального права, надав неправильну правову оцінку доводам та доказам позивача, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене судове рішення суду першої інстанцій необхідно скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Статтею 141 передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку, коли суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей же суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі з ОСОБА_1 слід стягнути сплачений АТ КБ «Приватбанк» судовий збір за подачу позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 2 662,40 грн. та 3 993,60 грн. за подачу апеляційної скарги на рішення суду, що в сумі становить 6 656 грн.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника АТ КБ «Приватбанк» адвоката Рокетської Світлани Володимирівни - задовольнити.
Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2026 року скасувати.
Позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 18 квітня 2018 року станом на 15 лютого 2026 року у розмірі 54 344, 42 (п`ятдесят чотири тисячі триста сорок чотири) грн., з яких: 44125,49 (сорок чотири тисячі сто двадцять п`ять) грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 218,93 (десять тисяч двісті вісімнадцять) грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також судовий збір в сумі 6 656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 29 липня 2026 року.
Судді В. М. Барков
Л. В. Василишин
О. В. Пнівчук